Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів здійснюється Українським освітнім центром реформ із лютого 2012 року. Він охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за вересень, що здійснювався з 9 до 15 вересня 2013 року. Загалом було проаналізовано: 650 матеріалів друкованих видань та 259 публікацій новинних сайтів.

У вересні кількість замовних матеріалів залишається на рівні минулих дев’яти місяців: політичної – 10% (у липні 8,1%); комерційної – 6,3% (у липні 7,4%); неналежно маркованої реклами – 10,6% (10,0% у липні).

Не спокусилися на розміщення джинси у вересні газети «Первая крымская», «Реал», харківський та львівський випуски «Комсомольської правди» в Україні».

В інтернет-виданнях у вересні кількість матеріалів із ознаками політичної замовності дорівнює її кількості у друкованих – 10%; щодо комерційної, то її показник дещо більший – 6,9%, ніж у паперових виданнях – 6,3%.

Неналежно маркованої реклами в електронних медіа – 1,4%, це в сім разів менше, ніж у друкованих, де зафіксовано 10,6% публікацій, що нечітко повідомляють про замовний характер матеріалу.

Найменше замовних матеріалів розмістили у вересні інтернет-видання Криму – 2,5%. А на сайті «Новий Севастополь» джинси не зафіксовано зовсім.

Середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах майже не змінюється протягом останніх півроку (починаючи з квітня – 3,98). У вересні він становить 3,91 бала із можливих шести.

У вересні більш фаховими були матеріали журналістів Донецька – 4,36 бала.

Найгірша ситуація з дотриманням журналістських стандартів у Сумах, де професійна майстерність «сягнула» рівня 3,23 балів.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

У вересні кількість матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності, а також неналежно маркованої реклами в регіональних медіа, за даними моніторингу, не зменшується, але й помітного сплеску, як це було перед виборами минулого року, не спостерігається. Джинса залишається на рівні минулих дев’яти місяців: політичної – 10% (у липні 8,1%); комерційної – 6,3% (у липні 7,4%); неналежно маркованої реклами – 10,6% (10,0% у липні).

Найбільше замовних матеріалів розмістили у вересні журналісти друкованих видань Сум – 23,8% (у липні17,8% ); Львова – 17% (5,6 %); Вінниці – 16,9% (у липні 12,0%); Донецька – 16,3% (30,6% у липні).

Не спокусилися на розміщення джинси у вересні газети «Первая крымская», «Реал», харківський та львівський випуски «Комсомольської правди» в Україні».

Варто наголосити: на відміну від всеукраїнського випуску «Комсомольської правди», яка переповнена джинсою, її «сестри» у регіонах в окремі місяці бувають прикладом поваги до читача та дотримання журналістських стандартів. Отакий парадокс зауважили незалежні експерти.

Найбільше не поважають читачів, пропонуючи їм викривлену інформацію, друковані видання Львова: «Львівська газета» – 46,9%, «Високий замок» – 23,5%; Донецька: «Вечірня Макіївка» – 38%, «Донецкие Новости» – 34,5%; Вінниці: «Вінничина» – 33,3%, «33-й канал» – 25%; Сум: «Ваш шанс» – 34,0%, «Білопільщина» – 32,5%, «Вперед» – 29,0%; Харкова: «Вечерний Харьков» – 24,0%; «Харьковские известия» – 19,0%, «Слобідський край» – 16,5%.

Тобто, в усіх п’яти регіонах, де проводиться моніторинг, стан якості контенту залишає бажати кращого. Трохи менше зловживають довірою читачів у Криму. Тут експертами зафіксовано, в середньому, 5,6% джинси.

У липневому звіті йшлося про те, що у липні газета «Донецкие новости» побила попередні власні рекорди по джинсі (56,7% у вересні 2012-го), надрукувавши 63% замовних матеріалів. Тобто, на думку незалежних експертів, більше половини (!) публікацій на шпальтах цієї газети дезінформували читачів. У вересні кількість «заказухи» у газеті «Донецкие новости» зменшилася майже вдвічі, але все одно її дуже багато – 34,5%.

«Тільки три видання Львівщини (“Експрес”, “КП в Україні” і "Львівська пошта") із загалом восьми, що вибрані на Львівщині для моніторингу, не піддалися у вересні на замовні матеріали від виробника або продавця “новоукраїнського” алкобренду “водка “Мороша”, яка широким потоком полилася з гірських джерел на газетні шпальти. Таким чином, градус джинси значно підвищився у цьогорічну холодну осінню пору», – зауважив експерт Роман Шостак, керівник медіапроектів Львівського прес-клубу.

«Найбільше серед замовних публікацій впадає в око “європеїзація” області – Микола Катеринчук зі своєї партією заполонив Вінничину і, відповідно, проджинсував інформаційний простір. Також багато графічної реклами.Вона нав’язлива, рекламні ж блоки жодним чином не марковані… Проглядаючи газети, бачиш, що неналежно марковані рекламні блоки заполонили шпальти видань», – зауважує про вінницькі медіа сумський експерт Алла Ярова.

Онлайн. В інтернет-виданнях у вересні кількість матеріалів із ознаками політичної замовності – 10% дорівнює її кількості у друкованих – 10%; щодо комерційної, то її показник дещо більший – 6,9%, ніж у паперових виданнях – 6,3%.

Неналежно маркованої реклами – 1,4%, це в сім разів менше, ніж у друкованих, де зафіксовано 10,6% прихованої реклами.

У Вінниці та Сумах вереснева джинса в інтернет-виданнях (27,4% та 33%) переважає друковану (17% та 24%), а у Львові та Харкові замовники використовують у власних цілях і онлайн-видання (15% та 13%) і друковані медіа (17% та 15%) майже однаково.

Успішно маніпулюють своїми читачами, забуваючи про відповідальність журналіста перед громадою, електронні медіа всіх регіонів: Сум – 33%; Львова – 15,5%; Вінниці – 27,4%; Харкова – 13,3%; Донецька – 9,5%.

Найменше замовних матеріалів розмістили у вересні інтернет-видання Криму – 2,5%.

Велику кількість недостовірної інформації, на думку експертів, запропонували читачам електронні медіа: сумські Express – 45% і «Сумиінфо» – 20,5; вінницькі «Вінниця – інфо» – 33,3% та «Майвін» – 21,4%; харківські «Статус кво» – 16,5% та «Об’єктив» – 10%; донецький «Ура-інформ» – 14%; львівські Zik – 23,8% та Zaxid.net – 7,1%.

Сумський сайт Express переплюнув у зловживанні джинсою (у червні 76%!) навіть свого побратима «Сумиінфо», якого експерти вже давно охрестили «рупором влади».

Найменше матеріалів з ознаками замовності розмістили сайти «Новости Донбасса» та кримські «Комментарии: Крим» – по 5%. А на сайті «Новий Севастополь» незалежними експертами джинси не зафіксовано зовсім.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Професійним зростанням у вересні регіональні журналісти експертів не здивували. Середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах протягом півроку тримається майже на одному рівні (починаючи з квітня – 3,98). У вересні він становить 3,91 бала з можливих шести. Журналісти друкованих ЗМІ усіх регіонів, де оцінюється якість контенту, демонструють невисокий рівень професійності, що доводить неякісне змістове наповнення видань: Донецьк – 4,36 бала (у липні 3,61 бала); Львова – 3,9 бала (4,31 ); Харкова – 4,13 (4,19 у липні ); Вінниці – 3,86 бала (4,31); Криму – 3,97 бала (4,04); Сум – 3,23 бала (3,49).

У вересні більш фаховими були матеріали журналістів Донецька – 4,36, Харкова – 4,13, Криму – 3,97. Знизили свої показники порівняно з липнем медійники Вінниці – 3,86 бала і Львова – 3,90 бала.

Найгірша ситуація із дотриманням журналістських стандартів у Сумах, де професійна майстерність протягом моніторингу коливається від 3,02 бала до 3,80 бала, а у вересні «сягнула» рівня 3,23 балів.

«Щодо дотримання стандартів вінницькими журналістами, то експерти звернули увагу, що при формальному дотриманні критеріїв, якість частини матеріалів залишає бажати кращого… Подекуди трапляються сумнівні джерела інформації. Тобто ніби і є баланс, але опитані “баба Маня” та “тьотя Таня” фактично не додають корисної інформації до викладеного, – вважає експерт із Сум Алла Ярова.

У вересні журналісти традиційно найкраще дотримуються стандартів достовірності (92% інформації у друкованих і 97% – у онлайн-виданнях); точності (відповідно 89 % та 95%); оперативності( 51% та 71% новин), відокремлюють факти від коментарів ( у 67% та 79% матеріалів), але погано дотримуються балансу думок і точок зору (лише 37% та 25% матеріалів збалансовані) і поверхово розкривають теми публікацій (тільки у половині матеріалів проблема розкривається повністю).

Причому, як видно з графіку, журналісти саме онлайн-видань гірше розкривають теми та й тяжіють до незбалансованості матеріалів.

Що ж до стандарту «точності», то вінницькі експерти зауважують: «На жаль, досить часто журналісти не вказують часові рамки подій, про які пишуть, залишаючи читачеві самим вираховувати: “нещодавно”, “два тижні тому”, “кілька днів тому”, “минулого тижня”, “цього тижня”».

В черговий раз експерти звертають увагу на погану якість мови. «Дослівне цитування авторів джерел (із росіянізмами, із місцевими діалектами тощо) нагадує період вітчизняної журналістики 1920-х років. Але ж століття минуло. Нова спіраль? – запитує експерт Володимир Садівничий. – А, приміром, матеріали Миколи Кавуна у газеті “Вінниччина” – це взагалі далеко не кращий зразок давньої радянської журналістики… Такі сьогодні вже не часто зустрінеш на шпальтах українських видань.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика»).

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1– 3– 2– 4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних та інших регіонів (останні – перехресно, за ротаційним планом, що забезпечує об’єктивний підхід).

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів і прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцеве оцінювання проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/точок зору;

2) оперативність;

3) достовірність (посилання на джерела);

4) відокремлення фактів від коментарів;

5) точність;

6) повнота представлення фактів/інформації з проблеми.

Критерії визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури:

1.    матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;

2.    цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ;

3.    експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес;

4.    безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;

5.    матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта;

6.    «протокольні» матеріали із заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по шість регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: вінницькі «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Газета по-українськи», «Вінниця-інфо», «Майвін»; донецькі «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура-Информ»; кримські «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»; львівські «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK; сумські «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express; харківські «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».