Як джинсувала місцева преса у листопаді 2013-го
Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ із лютого 2012 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати листопадового моніторингу, що здійснювався з 18 до 24 листопада 2013 року. Загалом було проаналізовано: 673 матеріали друкованих видань та 259 публікацій новинних сайтів.
У листопаді кількість матеріалів із ознаками замовності залишається на рівні минулих місяців: 18%, із них політичної – 11,4% (у вересні 9,9%) і комерційної – 6,5% (6,3%); неналежно маркованої реклами – 11,1% (10,6% у вересні).
Не піддалися спокусі та не розміщували джинси в листопаді вінницька газета «Реал», львівський випуск «Комсомольської правди» в Україні» та донецька «Жизнь».
Вперше за майже два роки моніторингу газета «Сумщина» покращила якість контенту, зменшивши кількість сумнівних матеріалів.
В інтернет-виданнях у листопаді кількість матеріалів із ознаками замовності сягає 10,4%. Зокрема, політичної – 7,1% (10% у вересні). Обсяг комерційного замовлення в інтернет-медіа зменшився до 3,3% порівняно з вересневим показником 6,9%, проте кількість неналежно маркованої реклами збільшилась до 5,2% порівняно з вересневими 1,4%.
Найменше замовних матеріалів розмістили в листопаді інтернет-видання Донецька – 3,5% та Криму – 4,6%. Зовсім не спокусилися на замовні матеріали журналісти донецького сайту «Ура Інформ».
Середній бал дотримання журналістських стандартів у регіонах у листопаді становить 3,98 бала з можливих шести.
Моніторинг за вересень читайте тут.
Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)
Особливістю замовних матеріалів у листопаді стала євроінтеграційна тематика: експерти загострюють увагу на тому, що джинсові матеріали були здебільшого присвячені політиці декларованої владою євроінтеграції.
Друковані видання
За даними моніторингу, в листопаді кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності зберігається на рівні попередніх місяців (експерти оцінювали тиждень, що передував подіям на євромайдані). Регіональні медіа розмістили 18% матеріалів із ознаками замовності, з них 11,4% – політичного характеру (у вересні 9,9%) й 6,5% комерційного (у вересні 6,3%). Неналежно маркованої реклами було 11,1% (10,6% у вересні).
Журналісти Сум традиційно здобули першість в антирейтингу журналістської порядності, розмістивши 22,8% з ознаками замовності. Багато замовних матеріалів розмістили в листопаді журналісти друкованих видань Харкова – 18,4%, Криму – 19,5%, Вінниці – 18,6%. Трохи зменшили кількість дезінформації журналісти Донецька – 11,7% (у вересні 16,3%).
Не розміщували джинси в листопаді вінницька газета «Реал», львівський випуск «Комсомольської правди в Україні» та донецька «Жизнь». Що стосується газети «Жизнь», то такий феномен, як відсутність матеріалів із ознаками замовності, незалежні експерти спостерігають уперше за майже два роки.
Варто зауважити, що 18–24 листопада – це тиждень напередодні Вільнюського саміту, коли регіональні медіа за вказівкою влади активно готували народ до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Сумський експерт Алла Ярова чітко виокремила ті меседжі, які прозвучали в цей період: від євроінтеграції виграє кожен; не опозиція, а влада справжній євроінтегратор; законопроект про лікування Тимошенко не голосує опозиція; Юлія Тимошенко – злочинець; Угоду про асоціацію з ЄС буде підписано у Вільнюсі 28–29 листопада.
У листопаді першість в антирейтингу розділили сумська газета «Вперед» – 41% та «Вінницька газета» – 41,7%. Дезінформують своїх читачів, пропонуючи їм велику кількість недостовірної інформації, також друковані видання Вінниці: «Вінничина» – 33,3% (як і у вересні – 33,3%), «33-й канал» – 17,6% (25%); Сум: «Ваш шанс» – 36% (34,0%), «Білопільщина» – 22% (32,5%,); Харкова: «Слобідський край» – 30% (16,5%), «Харьковские известия» – 22,5% (19%); «Вечерний Харьков» – 19,2% (24,0%); Львова: «Львівська газета» – 28,1% (у вересні 46,9%), «Високий замок» – 29,4% (23,5%).
Вперше за майже два роки моніторингу до переліку найуспішніших джинсовиків не увійшла газета «Сумщина», де в окремі місяці джинса сягала половини матеріалів (50%). Сумські експерти пов’язують цей успіх зі зміною редактора, а відповідно – переформатуванням видання.
В листопаді харківські експерти Володимир Ревенко та Юрій Хомайко також аналізували ЗМІ Сумщини. В інформаційному просторі обох регіонів помічено віце-прем’єра Олександра Вілкула з матеріалом «Генпланы населенных пунктов станут публичными». Розмістили статтю сумські «Данкор» №47, «Панорама» №47 і харківське «Время» №165. Матеріал із ознаками комерційної замовності – «Виноградарі Коблево зібрали небувалий урожай» – помічено в харківській газеті «Время» №168 від 22.11.2013 та у сумській газеті «Білопільщина». На думку експертів, «ситуація у ЗМІ обох регіонів дуже подібна. Журналістським матеріалам бракує іншої точки зору та відсутня якісна історія питання, а оперативність часто можна визначити лише тому, що на дану тему протягом тижня писала більшість ЗМІ».
Згідно з результатами моніторингу, лідером із розміщення на сторінках вінницьких видань матеріалів із ознаками замовності в листопаді є «Вінницька газета». «На другому місці по розміщенню політичних матеріалів із ознаками політичного замовлення – комунальна газета “Вінниччина”. Найбільше комерційної джинси в газеті “33-й канал”, – констатують вінницькі експерти. – Лідерство в антирейтингу двох комунальних видань пояснюється тим, що на їхніх сторінках з’являються матеріали, які популяризують дії місцевої влади. Втім, редакції газет відповідно не маркують ці матеріали. Редколегії не пояснюють читачеві, що ці матеріали надруковані на замовлення влади, а, відповідно, беруть на себе відповідальність за їхній зміст, нав’язуючи це читачеві».
Кримські експерти зафіксували ідентичні матеріали з явними ознаками замовності в кримських і донецьких ЗМІ (Светлана Андрейчук «Новые тенденции украинского образования», Константин Ходченко «Made in Ukraine: продовольственная независимость Украины» – «Крымская правда», «Вечерний Донецк»; Виктор Друзенко «Всестороннее развитие каждому ребенку» – «Первая крымская», Виктор Друзенко «Приняты программы по всестороннему развитию наших детей» – «Донбасс»).
Інтернет-медіа
Порівняно з попередніми місяцами кількість матеріалів із ознаками замовності в інтернет-виданнях у листопаді знизилася до 10,4%. Зокрема, політичного замовлення нарахували близько 7,1% (10% у вересні), комерційного – 3,3% (у вересні – 6,9%). Проте кількість неналежно маркованої реклами збільшилася до 5,2% (у вересні – 1,4%).
Не поважають своїх читачів, забуваючи про відповідальність журналіста перед суспільством та кодекс журналістської етики, електронні медіа Сум, де листопадова джинса в інтернет-виданнях переважає друковану (31,3% та 22,8%). Подібна ситуація суттєво відрізняє сумський регіон від інших. Наприклад, у Донецьку, Львові та Харкові замовних матеріалів в електронних медіа орієнтовно втричі; а в Криму – в чотири рази менше, ніж у друкованих медіа.
Зменшили кількість неправдивої інформації в листопаді інтернет-видання Вінниці – 11,9% (27,4% у вересні); Харкова – 4,8% (13,3%); Донецька – 3,5% (9,5%) та Львова – 6,0% (15,5%).
Найменше матеріалів із ознаками замовності розмістили у вересні інтернет-видання Донецька – 3,5% та Криму – 4,5%.
Аналіз окремих видань показав, що в листопаді найбільше недостовірної інформації запропонували читачам електронні медіа «Сумиінфо» – 38,5% (у вересні 20,5%) та «Вінниця-інфо» – 21,4%. При цьому сумський сайт Express – 24% (у вересні 45,5%); «Вінниця – інфо» – 21,4% (33,3%); харківський «Статус кво» – 7,1% (16,5%) та львівський Zik – 9,5% (23,8%) суттєво зменшили кількість джинси. Чи це усвідомлена політика редакцій на покращення контенту, чи просто тимчасовий спад, можна буде судити з подальших моніторингів.
Експерти відзначили донецький сайт «Ура Інформ», серед матеріалів якого в листопаді не було виявлено жодного матеріалу з ознаками замовності. Найменше матеріалів із ознаками замовності розмістили інтернет-видання «Новости Донбасса» – 7%, львівський Zahid.net – 2,4% та кримські: «Комментарии: Крим» і «Новий Севастополь» – по 4,6%.
Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ
Середній бал дотримання журналістських стандартів у друкованих медіа в листопаді становив 3,98 бала (3,91 у вересні); в електронних медіа 4,14 бала з можливих шести: Донецьк – 4,04 бала (4,36 у вересні); Львова – 3,81 бала (3,9); Харкова – 4,27 бала (4,13); Вінниці – 4,10 бала (3,86); Криму – 3,68 бала (3,97) ; Сум – 3,98 бала (3,23).
У листопаді більш фаховими були матеріали журналістів Харкова, Донецька та Вінниці. Дещо знизили свої показники порівняно з вереснем медійники Криму та Львова.
Кримські експерти вважають, що «майже всі кримські видання погіршили свої показники. У половині публікацій кримських ЗМІ факти не відділяються від коментарів. Відповідно до даних моніторингу за останній рік, два стандарти – баланс думок і відокремлення фактів від коментарів – порушуються виданнями найчастіше. Особливо цим відрізняються публікації газет “Кримское время” і “Голос Крима”».
Трохи покращили свою фаховість журналісти Сум, професійна майстерність яких зросла від 3,44 у січні 2013 року до 3,98 у листопаді.
«У листопаді закріпилася цьогорічна тенденція вищого дотримання стандартів журналістських матеріалів в інформаційних агенціях, ніж у друкованих ЗМІ. Цьому сприяють, як мінімум, два фактори: намагання оперативно і повно у коротких жанрах викласти необхідну і достатню інформацію з висвітлюваної теми, а також можливість використання посилання (лінкування) на історію цього висвітлення. Вочевидь, у найближчому майбутньому матеріали друкованих видань доцільно буде оцінювати разом із їхніми електронними версіями, в яких газетні публікації доповнюються і розвиваються», – вважає львівський експерт Роман Шостак.
У листопаді традиційно журналісти найкраще дотримуються стандартів достовірності (95% інформації); точності (відповідно 88% у друкованих та 89% в онлайн); оперативності (59% та 72% новин), відокремлюють факти від коментарів (у 67% та 75% матеріалів), але погано дотримуються балансу думок і точок зору (лише 34% та 25% матеріалів збалансовані) і неповно розкривають теми публікацій (55% та 59%).
Листопадовий моніторинг ЗМІ ще раз довів, що найбільше журналісти порушують принципи об’єктивності і збалансованості під час гострих політичних подій у країні. Таким був і період перед вірогідним підписанням Угоди про асоціацію з ЄС.
Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика»).
Стисло про методологію
Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних та інших регіонів (останні – перехресно, за ротаційним планом, що забезпечує об’єктивний підхід).
Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів і прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
Кінцеве оцінювання проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/точок зору;
2) оперативність;
3) достовірність (посилання на джерела);
4) відокремлення фактів від коментарів;
5) точність;
6) повнота представлення фактів/інформації з проблеми.
Критерії визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури:
1. матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;
2. цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ;
3. експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес;
4. безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;
5. матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта;
6. «протокольні» матеріали із заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.
Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ.
Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.
Для моніторингу було відібрано по шість регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: вінницькі «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Газета по-українськи», «Вінниця-інфо», «Майвін»; донецькі «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура-Информ»; кримські «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»; львівські «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK; сумські «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express; харківські «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».