Як джинсувала місцева преса у грудні-2013
Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ із лютого 2012 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за грудень, що здійснювався з 2 до 8 грудня 2013 року. Загалом було проаналізовано 673 матеріали друкованих видань та 259 публікацій новинних сайтів.
Моніторинг за листопад читайте тут.
У грудні 2013-го не лише зросла кількість замовних матеріалів у регіональній пресі, але й на 180 градусів змінилися меседжі. Якщо в листопаді регіональна преса та сайти масово пропагували підписання асоціації між Україною та ЄС, то з початку грудня переконували читачів у вигодах співпраці з Росією й дезінформували про події на євромайдані.
У грудні за результатами моніторингу кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності збільшилася на 4%, й сягнула 22%, із них 16% – політичного характеру й 6% комерційного. Неналежно маркована реклама залишається на рівні попередніх місяців – 11%.
Сайти Сум «Сумиінфо» та Xpress побили всі рекорди за два роки моніторингу, розмістивши по 79% (!) заангажованої інформації.
У грудні жодного матеріалу з ознаками замовності не було розміщено в газетах «Голос Крима», львівських «Високий замок» та «Львівська пошта»; харківському випуску «Комсомольської правди в Україні».
З онлайн-видань зовсім не спокусилися на джинсу «Новости Донбасса»; менше матеріалів із ознаками замовності надали сайти «Комментарии» (Крим) – 2,3%, «ZIK» (Львів) – 2,4% та «Об’єктив» (Харків) – 2,4%.
Середній бал дотримання журналістських стандартів у друкованих медіа в грудні майже не змінився – 3,96 бала (3,98 у листопаді).
Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)
Замовники грудневої джинси здебільшого докладали зусиль для дезінформації населення щодо перебігу протестних акцій – євромайданів – у Києві та регіонах.
Експерти оцінювали другий тиждень протестних акцій (2–8 грудня). Варто зазначити, що 2–8 грудня – це був тиждень, коли влада після Вільнюського самміту на 180 градусів розвернула свій курс від Єропи до Росії. Розгублені і збиті з пантелику провладні ЗМІ, які за вказівкою влади активно готували народ до підписання Угоди про асоціацію, на швидкості розвернули назад. Розгубленості додав і євромайдан. У зв’язку з цим контент регіональних медіа в цей час нагадував суцільний венігрет.
Хоч головною темою тижня у ЗМІ був майдан, «проте у харківській пресі вона висвітлювалась своєрідно. Більшу увагу майдану приділяли онлайн-видання. Медіагрупа "Об’єктив" була більш інформаційно різноманітною та збалансованою, натомість агентство "Статус кво" віддавало перевагу офіційній точці зору. Харківська преса практично обійшла увагою харківський євромайдан, а натомість подавала точку зору на події різних чиновників та високопосадовців, – зазначають харківські експерти. – На шпальтах газет було багато публікацій про те, чому Україні рано в Євросоюз і не можна відмовлятися від Митного союзу. Газета "Харьковские известия" навіть вийшла у понеділок 2 грудня зі спецвипуском на цю тему». На думку експертів, серед харківських газет найбільш зваженою виглядала газета «Вечерний Харьков».
У грудні сумські експерти досліджували кримські медіа. «Загальне враження – ніби читаєш видання іншої держави. Газети аж пахнуть Росією. Звісно, є специфіка Кримської АР, але це все ж автономія в Україні, тому складно сприймаються часом виразна ворожість щодо українства і переважна зневага передусім цитованих посадових осіб до будь-чого українського національного. Втім, таку ж ворожість виявляють герої публікацій і до "свого" Курултаю. Власне, випади проти того, що не є проросійським, надто явні. Матеріали просякнуті російським духом», – каже Володимир Садівничий.
Друковані видання
За результатами моніторингу, кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності зросла у грудні на 4% порівняно з листопадом. Регіональні медіа розмістили 22% (18% у листопаді) матеріалів із ознаками замовності, з них 16% (у листопаді 11,4%) – політичного характеру й 6% (у листопаді 6,5%) – комерційного. При цьому неналежно маркована реклама залишається на рівні попередніх місяців 11% (11,1% – у листопаді).
У грудні журналісти Сум (28,7% замовних матеріалів) поступилися місцем в антирейтингу журналістам Вінниччини, які розмістили – 34,3% матеріалів із ознаками замовності (22,8% та 18,6% відповідно у листопаді). Не набагато відстають у цьому неславному рейтингу журналісти друкованих видань Донецька – 21,9% (у листопаді – 11,7%); Харкова – 20,8% (18,4%), Криму – 16,4% (19,5%). Найменше замовних приховували правду від читачів видання Львова – 8,1% (15,7% у листопаді).
Зовсім не надавали шпальти своїх видань замовникам у грудні газета «Голос Крима», львівські «Високий замок» та «Львівська пошта»; харківський випуск «Комсомольської правди в Україні». Газета «Донбасс» та вінницька газета «Реал» розмістили, відповідно, 4,4% і 5,3% матеріалів з ознаками замовності від усіх оцінених експертами.
У грудні найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили вінницькі видання: «Вінницька газета» – 53,3%, «Вінниччина» – 51,9%, «Місто» – 40%; сумська газета «Білопільщина» – 48%, «Вперед» – 46,5% та «Сумщина» –38,5%. Дезінформують своїх читачів, пропонуючи їм велику кількість недостовірної інформації, також друковані видання Харкова: «Харьковские известия» – 38,5%, «Трибуна трудящих» – 31,8%, «Слобідський край» – 25%, «Слобідський край» – 25%, Львова: «Львівська газета» – 28,1%; Донецька: «Вечерний Донецк» – 36,4%, «Вечерняя Макеевка» – 33,3%, «Донецкие новости» – 33,3%.
Інтернет-медіа
Кількість матеріалів із ознаками замовності в електронних медіа зросла вдвічі й становить 20,5% (у листопаді 10,4%). Зокрема, політичного замовлення зафіксували 16,3% від усіх оцінених (у листопаді 7,1% ), комерційного – 4,2% (3,3% у листопаді). Проте кількість неналежно маркованої реклами зменшилася – 1,1% (5,2% у листопаді).
У грудні в електронних медіа Сум незалежні експерти спостерігали ситуацію, схожу на передвиборчу 2012 року, коли джинса з друкованих видань різко перетекла в онлайн-видання. Сайти Сум «Сумиінфо» та Xpress побили всі «рекорди» за два роки моніторингу, розмістивши по 79% (!) заангажованої інформації (в друкованих 29%).
«Раніше ми акцентували увагу на тому, що сайт "Сумиінфо", попри позиціювання як загальноінформаційного, є сайтом обласної влади і Партії регіонів, то грудень цю характеристику цілком відніс і до сайту XРress», – зазначають сумські експерти.
Така ситуація суттєво відрізняє сумський регіон від інших. Наприклад, у Вінниці, Донецьку, Криму та Харкові замовних матеріалів в електронних медіа значно менше; а у Львові у грудні замовники зверталися і до друкованих, і до онлайн-видань майже однаково.
На думку сумського експерта Алли Ярової, є помітна відмінність між сумськими й кримськими сайтами: якщо сумські просто прогнулися під владу, то кримські переважно намагалися тримати безсторонню позицію.
Чимало неправдивої інформації у грудні розмістили інтернет-видання Вінниці – 16,7% (11,9% у листопаді): «Май він» – 19,1%; «Вінниця-інфо» – 14,3%.
Зовсім не спокусилися на джинсу «Новости Донбасса»; менше матеріалів із ознаками замовності надрукували кримський сайт «Комментарии: Крым» – 2,3%; львівський сайт «ZIK» – 2,4%; харківський «Об’єктив» – 2,4%.
Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ
«Головною несподіванкою підсумків грудневого моніторингу стало те, що друковані львівські ЗМІ поліпшили середній показник дотримання журналістських стандартів майже на один бал, а електронні – вперше за увесь рік – на стільки ж майже знизили його, – зауважує керівник медіапроектів Львіського прес-клубу Роман Шостак. – Перервану у грудні цьогорічну тенденцію вищого дотримання стандартів журналістських матеріалів в інформаційних агенціях, ніж у друкованих ЗМІ, найлегше пояснити "сезонною випадковістю", адже завдяки використанню посилань (лінкування) електронні ЗМІ мають відчутну технічну фору над друкованими у дотриманні таких "важких" журналістських стандартів, як "баланс думок" і "повнота фактів"».
Середній бал дотримання журналістських стандартів у друкованих медіа в грудні майже не змінився – 3,96 бала ( 3,98 у листопаді); в електронних медіа – 4,23 бала з можливих шести: Донецьк – 3,64 бала (4,04 у листопаді); Львова – 4,17 (3,81 бала); Харкова – 4,14 (4,27); Вінниці – 4,08 (4,10); Криму – 3,86 (3,68) ; Сум – 3,86 бала (3,98).
У грудні традиційно журналісти найкраще дотримуються стандартів достовірності (93% інформації); точності (відповідно? 86% у друкованих та 88% в онлайн); оперативності (65% та 86% новин), відокремлюють факти від коментарів (у 69% та 77% матеріалів), але погано дотримуються балансу думок і точок зору (лише 32% та 23% матеріалів збалансовані) й неповно розкривають теми публікацій (51% та 55%).
Нагадаємо, у листопаді-грудні 2012-го (напередодні парламентських виборів) кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних ЗМІ різко впала порівняно з жовтнем. (Якщо у друкованих виданнях у жовтні 2012-го експерти зафіксували 27,8% політичної джинси, то в листопаді вона впала до 6,1%, а в грудні 2012-го становила 6,9% в загальному потоці інформації).
На відміну від минулого року джинса у грудні 2013 року не тільки не зменшилась, а й зросла. Експерти пов’язують це з тим, що у суспільстві розгорілися протестні акції. Тож провладні ЗМІ замість об’єктивно інформувати громадян вдалися до замовчування, зміщення акцентів, пересмикування, нівелювання значущості євромайданів, зменшення кількості їх учасників – усіляких інших видів маніпуляції та дезінформації.
Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика»).
Стисло про методологію
Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних та інших регіонів (останні – перехресно, за ротаційним планом, що забезпечує об’єктивний підхід).
Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів і прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
Кінцеве оцінювання проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/точок зору;
2) оперативність;
3) достовірність (посилання на джерела);
4) відокремлення фактів від коментарів;
5) точність;
6) повнота представлення фактів/інформації з проблеми.
Критерії визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури:
1. матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;
2. цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ;
3. експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес;
4. безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;
5. матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта;
6. «протокольні» матеріали із заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.
Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ.
Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.
Для моніторингу було відібрано по шість регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: вінницькі «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Газета по-українськи», «Вінниця-інфо», «Майвін»; донецькі «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура-Информ»; кримські «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»; львівські «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK; сумські «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express; харківські «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».