Регіональні медіа в березні джинсували щодо тем анексії Криму та сепаратизму в східних областях
22 Квітня 2014
Регіональні медіа в березні джинсували щодо тем анексії Криму та сепаратизму в східних областях
У березні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності зменшилася порівняно з січнем на 4%. Моніторинг регіональної преси та онлайн- ЗМІ Українського освітнього центру реформ (УОЦР).
Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів здійснюється Українським освітнім центром реформ з лютого 2012 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за січень – лютий, що здійснювався з 3 по 9 березня 2014 року. Загалом було проаналізовано 655 матеріалів друкованих видань та 257 публікацій новинних сайтів.
У березні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності зменшилася порівняно з січнем на 4%. Регіональні медіа розмістили 10,9% матеріалів із ознаками замовності, з них 7,3% – політичного характеру й 3,7% комерційного.
Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили донецькі видання: «Вечерняя Макеевка» – 34%; «Вечерний Донецк» – 25%; «Жизнь» – 23%.
Найбільш виважену та збалансовану інформацію про події в Україні, й зокрема в Криму, які шокували суспільство, у березні надавали журналісти видань «Данкор» (Суми); «Донбасс»; «Вінничина»; «Голос Крыма», «Слобідський край».
Кількість матеріалів із ознаками замовності в електронних медіа зменшилася на 10% порівняно з січнем (16,2%) і становить 5,8%. Найбільше матеріалів із ознаками замовності зафіксовано в сумських електронних медіа – 14,5%, серед них «Сумиінфо» – 11,5% та Express – 17,5%.
Значно покращилася ситуація з дотриманням стандартів та маркуванням матеріалів у журналістів вінницького сайту «Май він».
Середній бал дотримання журналістських стандартів у березні майже не змінився як у друкованих медіа, так і в електронних – 4,02 та 4,36 бала відповідно (4,09 та 4,34 бала в січні) з можливих шести.
Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)
Експерти оцінювали перший тиждень березня (з 3 по 9 березня). Варто підкреслити, що це був перший тиждень незаконної окупації Криму та підвищення радикальних настроїв на східних теренах України. Тож теми політичного маніпулювання стосувалися анексії Криму та сепаратизму в східних областях.
У березні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності зменшилася порівняно з січнем на 4%. Регіональні медіа розмістили 10,9% матеріалів із ознаками замовності (14,5% у січні), з них 7,3% – політичного характеру й 3,7% комерційного (у січні 10,4% та 4,1% відповідно). Як бачимо, кількість комерційної джинси майже не змінилася. Кількість неналежно маркованої реклами незначно збільшилась до 10,3% (8,9% – у січні).
Березневий моніторинг показав, що навіть в умовах окупації частини території та інформаційної агресії з боку Росії регіональні медіа продовжують дезінформувати громадян. У березні найбільше матеріалів з ознаками замовності розмістили друковані видання Донецька – 17%, Сум – 11,8% та Криму – 9,6%. Об’єктивніше висвітлювали події в суспільстві журналісти Львова, де зафіксовано найменший відсоток джинси – 7,4%, та Харкова – 8,4%.
Найбільш виважену та збалансовану інформацію про події в Україні, й зокрема в Криму, які шокували суспільство в березні, надавали журналісти видань «Данкор» (Суми); «Донбасс»; «Вінничина»; «Голос Крыма», «Слобідський край». Треба зазначити, що вперше за два роки моніторингу в газеті «Вінничина» (де траплялося до 50% джинси) не зафіксовано жодного замовного матеріалу.
Частка матеріалів з ознаками замовності, порівняно з січнем, зменшилася у всіх регіонах, крім Донецька. Особливо помітний прогрес у друкованих виданнях Сум, якщо взяти до уваги, що протягом двох років моніторингу сумські журналісти залишалися своєрідним лідером із розміщення джинси. У березні показник матеріалів із ознаками замовності в Сумах впав удвічі!
Та незважаючи на загальне зменшення замовних матеріалів, деякі видання продовжували дезінформувати громадян. У березні найбільше матеріалів з ознаками замовності розмістили видання «Вечерняя Макеевка» – 34%; «Вечерний Донецк» – 25%; «Жизнь» – 23%; вінницький «33 канал» – 25%; «Крымское время» – 27%; сумська газета «Білопільщина» – 30%, «Харьковские известия» – 21%.
Щодо «Харьковских известий»: на думку експерта Юрія Хомайка, це видання «по суті, давно перетворилася на рупор регіоналів. Яскравим прикладом того є анонімний репортаж "Харьковская весна" у №27 (4.03.2014) з проросійського мітингу на центральній площі, який переріс на штурм будівлі облдержадміністрації. Невідомий автор (матеріал без підпису) проігнорував принцип балансу думок, не надав слова нікому з постраждалої сторони, не відтворив повну картину перебігу подій, дозволив собі підміну фактів власними емоційними оцінками…».
Кримські експерти зазначають, що, як і раніше, більшість політичних матеріалів із ознаками замовності стосуються захоплення Криму. Юрій Авдєєв «Что референдум нам готовит» – «Крымская правда»; Костянтин Затулін «Показать силу, чтобы ее не применять» – «Севастопольская газета»; Даша Павленко «В штабе партии "Русское единство" в Севастополе будут способствовать получению российского паспорта» – «Новый Севастополь»). Спад джинси в період політичного потрясіння експерти пояснюють тим, що деякі газети, як-от «Крымское время» та «Крымская газета», виходили рідше, ніж раніше, а «Первая крымская» припинила вихід із середини березня.
У донецькій газеті «Жизнь», що опинилася серед лідерів антирейтингу, було розміщено матеріал «The American Conservativ: Обаме следует погасить огонь русофобии» («Жизнь», №32 від 06.03.14 р.), який, на думку експертів, містить елементи маніпулювання масовою свідомістю на тлі загострення проблем у регіоні навколо окремих питань («русофобських настроїв» «бандерівців» у владі, розподіл протестувальників на «борців за свободу» та «сепаратистів» тощо). В матеріалі «Время навести порядок» («Жизнь», № 33 від 07.03.14 р.) у позитивному контексті було представлено лише одну сторону (керівників місцевої влади), хоча саме цей матеріал було присвячено зустрічі керівників області із послом Швеції Карлом Більдом, чию позицію не було висвітлено.
У березні харківські експерти В. Ревенко та В. Хомайко, аналізуючи інформаційний простір Донеччини, зафіксували однакові матеріали з ознаками політичної замовності про Партію регіонів у Харкові та Донецьку. «15 марта в Донецке состоится ХІV съезд Партии регионов», автор П. Светлый, «Вечерний Харьков» №27 та у цьому ж номері матеріал без автора «Партия регионов определяется с кандидатом в Президенты». У №33 донецької газети «Жизнь» також дві публікації: «Партия регионов собирает съезд» та «Партия регионов: шансы на президенство» безіменних авторів.
Львівські експерти так прокоментували якість медіаконтенту у своєму регіоні: «Майже повна відсутність неналежно маркованих матеріалів у березні свідчить про рекордне дотримання закону про рекламу у львівських ЗМІ за два роки моніторингу, – зауважив експерт Роман Шостак, – Однак жодне львівське видання – друковане чи електронне – все ж не уникло публікації матеріалів із ознаками замовності – політичної чи комерційної. На сторінках двох газет – "Ратуші" і "Львівської газети" – дуетом стартувала президентська виборча кампанія з однаковими матеріалами під однаковим заголовком "Перший пішов: Ляшка висунули в президенти"».
Кількість матеріалів із ознаками замовності в онлайн-медіа зменшилася на 10,4% порівняно з січнем (16,2%) і становить 5,8%. Зокрема, політичного замовлення зафіксовано 4,3% (12,9% у січні) від усіх оцінених, комерційного – 1,6% (3,3% у січні). Кількість неналежно маркованої реклами дещо збільшилася – 0,8% (0,2% у січні).
Найбільше матеріалів із ознаками замовності зафіксовано в сумських інтернет-ЗМІ – 14,5%, серед них «Сумиінфо» – 11,5% та Express – 17,5%, але варто підкреслити, що це значно менше, ніж у січні (56,3%). Друге місце в антирейтингу розподілили інтернет-видання Львова – 9,5% та Вінниці – 7,1%.
Великий відсоток матеріалів із ознаками замовності розмістили львівський сайт Zaxid.net – 14,3%; «Вінниця-інфо» – 11, 9%.
На тлі друкованих ЗМІ Донеччини, де більшість паперових видань маніпулюють громадською думкою, електронні видання «Новости Донбасса» та «Ура інформ» повністю позбавилися джинси – в березні не зафіксовано жодного матеріалу з ознаками замовності.
На думку експертів, значно покращилася ситуація з дотриманням стандартів та маркуванням матеріалів у журналістів вінницького сайту «Май він». Також пропонували читачам достовірну і збалансовану інформацію харківський «Об’єктив» та кримський сайт «Комментарии».
У Сумах та Львові матеріали з ознаками комерційної та політичної замовності переважають у інтернет-виданнях у Вінниці майже однаково джинсують й електронні медіа, й друковані. Натомість у Донецьку, Харкові та в Криму ситуація в електронних медіа значно краща.
Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ
Середній бал дотримання журналістських стандартів у березні майже не змінився як у друкованих медіа, так і в електронних – 4,02 та 4,36 бала відповідно (4,09 та 4,34 бала у січні) з можливих шести. Професіоналізм журналістів Донецька було оцінено у 4,04 бала (4,01 у січні), Харкова – 4,06 (4,3), Криму – 3,96 бала (4,12) та Сум – 3,61 бала (4,09) Львова – 4 бали (4,15 у січні). Трохи краще дотримувалися стандартів журналісти Вінниці, отримавши найвищий бал – 4,47% (у січні 3,9%).
У березні матеріали в друкованих та онлайн-виданнях були достатньо достовірними (93% інформації); точно вказували назви, імена, дати й події (відповідно 87% в друкованих медіа та 89% в онлайн), реагували по можливості оперативно (72% друк та 89% онлайн). При цьому рідше відокремлювали факти від коментарів (у 67% та 83% друк/онлайн відповідно), майже не дотримувалися балансу думок і точок зору (34% та 20% матеріалів збалансовані) й залишали багато питань із висвітлюваних тем, оскільки подавали їх неповно, без відповідних пояснень, довідок та статистики (50% та 62% відповідно).
Львівські експерти оцінювали в березні також харківські ЗМІ. «Оперативність – один із шести журналістських стандартів, якого у березневих матеріалах друкованих ("Время", "Слобідський край", "Комсомольская правда в Украине", "Вечерний Харьков", "Харьковские известия", "Трибуна трудящих") та онлайн-видань ("Статус КВО" та "Объектив") Харкова було дотримано найбільшою мірою, – наголосив медіаексперт Борис Потятиник. – З огляду на політичну ситуацію в Україні, значна кількість журналістських матеріалів мала емоційне забарвлення, тому дещо знівельованим виявився стандарт відокремлення фактів від коментарів».
Сумські експерти підкреслюють: «Наразі наочно спростовується твердження про те, що колишня влада не чинила тиску на окремі видання чи не купувала інші… Про сайти навіть говорити не доводиться – перепад показників надто виразний: зник замовник – знизився рівень джинси».
Кількість джинси в березні продовжує падати. Контент-аналіз матеріалів ЗМІ п’яти областей та Криму дозволяє констатувати, що зі зміною влади тиск на регіональні медіа зменшився, але деякі регіональні медіа продовжили джинсувати… Або за звичкою, або під впливом медіавласників, які сподіваються повернути собі колишню владу шляхом маніпуляцій у ЗМІ, або журналісти ніяк не збагнуть необхідності підвищувати свій професійний рівень, щоб бути корисними своїм аудиторіям.
Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.
УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».
Стисло про методологію
Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.
Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів здійснювався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інформації з проблеми.
Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1) матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2) цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ; 3) експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4) безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6) «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.
Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.
Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.
Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли:
• Вінниця: «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Вінницька газета»; «Вінниця-інфо», «Май він»;
• Донецьк: «Жизнь», «Донбасс», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура информ»;
• Крим: «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»;
• Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK;
• Суми: «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express;
• Харків: «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».
Світлана Єременко, менеджер проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: st.fl.ru
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
