Іноді чим тільки не намагаються виправдати тютюнопаління виробники. Це і стимулюючий вплив на мозок, і покращення пам`яті, і зменшення ризику захворіти хворобою Паркінсона чи Альцгеймера, це і антидепресант і навіть антиалерген.

Крайня межа цинізму виробників сигарет спостерігається, коли вони декларують так звані програми соціальної відповідальності щодо запобігання тютюнопаління серед молоді. Дуже схоже на жарт «бджоли проти меду».

Нещодавно українські ЗМІ накрила навіть не хвиля, а інформаційне цунамі про зразкове наповнення державного бюджету за рахунок відрахувань тютюнових компаній.

Лідерство в рейтингу найбільших платників податків України за підсумками 2009 року перейшло від металургійних підприємств до представників тютюнової та лікеро-горілчаної промисловості. Акцизні збори з тютюнових виробів за 2009 рік збільшились в 2,5 раза, принісши в державний бюджет 8,45 млрд.грн., що на 5,5 млрд. грн. більше ніж у 2008 р.

Нажаль, оцінити як змінились суми податку на прибуток та податок на додану вартість, що були сплачені тютюновими компаніями, неможливо. Вони не оприлюднили результати своєї роботи за минулий рік, оскільки прес-служби компаній відмовляються їх висвітлювати, а держкомстат не веде окремого обліку.

За інформацією Державної податкової адміністрації, три найбільші транснаціональні компанії, що працюють в Україні, дали у 2009 році 8% коштів у зведений бюджет країни.

Чому флагмани таких секторів вітчизняної економіки як металургія чи хімічна промисловість не продемонстрували подібних результатів? Питання риторичне. Вимагати субвенції та дотації з держбюджету вони перші, а от податки платять нехай американці, вони ж, як стверджує один російський сатирик, «такие тупыыыыые".

То може співати гімни та осанни тютюновим компаніям, адже вони і бюджет наповнюють та робочі місця створюють? Тоді чому б не налагодити виробництво героїну? І робочі місця і гроші до бюджету такі підуть, що всі інші галузі можна буде звільнити від оподаткування на сто років уперед.

А якщо серйозно, то давайте спробуємо з економічної точки зору визначити доцільність існування такої галузі для української економіки, як виробництво тютюнових виробів.

Отже, як нам вже відомо, в 2009 році тютюнова галузь принесла українському бюджету 8,45 млрд. грн. тільки акцизів. Плюс до цього податок на прибуток та ПДВ. Оскільки, даних по цим показникам немає, припустимо, що це ще 3 млрд.грн. Другий позитивний фактор діяльності тютюнових фабрик - працевлаштування 3 764 працівників (на кінець 2009 року), що складе ще біля 170 млн. грн. фонду оплати праці. Таким чином, соціально-економічний ефект складе біля 12 млрд.грн. з великим запасом. 

Які цифри ми покладемо на протилежні шальки терезів? За даними держкомстату за 2008 рік від хвороб пов`язаних із тютюнопалінням в Україні загинуло 110 000 тис. осіб, 10% з них - це пасивні курці. Ми не помилимось, якщо припустимо, що з 900 000 осіб хворих в Україні на рак, як мінімум 500 000 осіб хворі завдяки тютюнопалінню.

Лікування рака 3 стадії вимагає 25-30 тис. доларів. Середня вартість лікування онкохворого в Україні, включаючи діагностику та реабілітацію, складає лише 3000 дол. Отже, державою і громадянами витрачається мінімум 12 млрд .грн. при необхідних 120 млрд. грн. на повноцінне лікування тільки онкохворих! Але тютюнопаління це і серцево-судинні захворювання, смертність від яких навіть більша, ніж від онкології. Скільки коштують якісні ліки, спитайте у найближчого знайомого гіпертоніка...

А скільки ще держава має «вгатити» грошей в медичну інфраструктуру (лікувальне та діагностичне обладнання, що було закуплено ще 30-50 років назад, не тільки морально застаріло, але й небезпечне для здоров`я медичного персоналу та пацієнтів), профілактичні заходи щодо тютюнопаління тощо. А як підрахувати втрату для сім`ї працездатного годувальника, а для дитини батька або матері? А як підрахувати збитки від деградації національного генофонду?

Заплановані проектом Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року 9 млрд.грн. виглядають на цьому фоні щонайменше смішно.

Розвинені країни вже давно зрозуміли економічні наслідки діяльності для держави й суспільства тютюнових транснаціональних компаній.

Як відзначила голова Всесвітньої організації з охорони здоров`я Маргарет Чен, тютюнові компанії шукають нові засоби та шляхи розповсюдження смертельної отрути. Вони шукають слабкі місця в законодавстві найбідніших країнах третього світу, де антитютюнове законодавство не таке сурове, як в розвинутих країнах. Чен назвала тютюнові компанії «безжалісними та брехливими", оскільки вони, з одного боку, постійно вимагають «діалогу» та врахування їх інтересів, а з іншого за допомогою яскравої реклами пропагують власну продукцію серед дівчат та молодих жінок країн третього світу, вибравши їх новою мішенню.

В Україні панують американські транснаціональні тютюнові компанії. І це не дивно, адже США - найбільший виробник сигарет та володіє найбільшою часткою світового ринку. Американські бренди Marlboro, Kool, Camel та Kent складають 70% світового ринку сигарет.  Виручка виробників складає біля 400 млрд.дол. До того ж, американські тютюнові корпорації заробляють більше грошей, продаючи свою продукцію в інші країни, ніж на внутрішньому ринку.

Для здобуття ринку підгодять всі засоби і не тільки рекламного характеру. Наркоману потрібно весь час підвищувати дозу, тому вміст нікотину в сигаретах основних світових брендів зростає. В період з 1997 по 2005 р. вміст никотіну в марках Camel, Newport та Doral збільшилось в середньому на 11 %. Не має підстав вважати, що ця тенденція не зберігається в інших марках- людство «звикає» до нікотину, і для досягнення наркотичного ефекту його треба все більше.

Але звинувачувати тютюнові компанії в усіх бідах було б помилкою. Вірус хвороби руйнує організм не тому, що він поганий, а тому що імунітет не працює. Широко розповсюджене тютюнопаління в Україні це лише наслідок соціальної та економічної деградації держави, яка самоусунулась від проблем «пересічного» українця.

Що життєрадісного та оптимістичного в житті українців? Людина, успішна в кар`єрі, сімейних відносинах, яка планує своє життя на десятиріччя вперед ніколи не буде нищити своє здоров`я і шукати втіхи у шкідливих звичках, які є дешевим сурогатом щастя, такою собі короткочасною ілюзією, легкодоступною і привабливою.

Сучасна Україна вкрала у більшості громадян віру в краще майбутнє, подарувавши дешеві цигарки та питво.

А наша молодь, перебуваючи у викривленому інформаційному середовищі, викинута на культурне узбіччя «шансону» і «телемила", де цигарка не просто ознака, а несуча вісь примітивної матриці «успішності» (поряд з алкоголем та наркотичними засобами).

Честь і хвала американським тютюновим магнатам за чіткий діагноз для нашої держави- «країна третього світу».

 А в якій ще країні рекордсменами з наповнення бюджету, створення робочих місць та «білим» зарплатам є не вітчизняні товаровиробники, а продавці отрути? А в якій країні за безцінь продаються не тільки трудові і природні ресурси, але й здоров`я всього народу?

Ми можемо підвищувати акцизи, закривати тютюнові фабрики, штрафувати курців на вулиці, кричати на кожному кроці про шкідливість паління, але все буде марно: люди знайдуть шляхи втечі від прикрої та сумної реальності, ім`я якій - «Українська держава».

То може почнемо змінювати реальність на більш оптимістичну?

Юрій Шпак, інтернет-видання «Економічна правда»

Текст опубліковано 19.03.2010р.

Фото - www.zastavki.com