Події останніх місяців, неоголошена війна на сході України змінюють не лише країну, але й реалії та обличчя всіх наших ЗМІ.

«Детектор медіа» починає публікувати бліц-інтерв'ю топ-менеджерів низки видань, яким ми запропонували розповісти про ці зміни - в контенті, в підходах до роботи з інформацією та її джерелами, в пріоритетах, у цільовій аудиторії тощо.

Першими ми вирішили розпитати керівників найбільших вітчизняних інформагентств - до роботи яких в умовах війни висуваються особливі вимоги стосовно достовірності, точності, збалансованості інформації, вивіреності термінології.

Починаємо публікацію бліц-интерв'ю з відповідей керівника державного Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Олександра Харченка.

Агентство працює з 1918 року. Сьогодні «Укрінформ» має найбільшу в країні мережу регіональних і закордонних корпунктів. Кореспонденти агентства працюють у кожному регіоні України та 11 країнах світу: США, Німеччині, Франції, Росії, Китаї, Бельгії, Молдові, Об'єднаних Арабських Еміратах, Польщі, Болгарії, Угорщині. Новини виходять українською, російською, англійською, німецькою та іспанською мовами.

«Укрінформ» входить до сфери Держкомтелерадіо. Має бюджетне фінансування та близько 300 працівників.

Олександра Харченка призначено генеральним директором «Укрінформу» в березні 2014 року. До цього він працював головним редактором інформагенції УНІАН.

- Олександре, як війна та події в країні вплинули на контент вашого агентства та сайту? Яким темам ви тепер приділяєте більше уваги, які теми/аспекти посилено висвітлюєте?

- Природно, війна та всі дотичні події в режимі онлайн перебувають у фокусі нашої уваги. Як інформагентство, звісно, приділяємо увагу всім важливим аспектам - бойові дії, захоплення чи звільнення заручників, обстановка в містах та селах у зоні російської агресії, забезпечення армії та сил АТО, волонтерський рух, технології інформаційних, військових та інших провокацій з боку Росії та підконтрольних їм терористичних угрупувань, соціальне забезпечення військових і добровольців.

- Чи з'явилися нові відділи у вашому проекті або нова спеціалізація журналістів у зв'язку з війною?

- Над цією тематикою працює група журналістів у центральному офісі агентства, плюс в оперативному режимі задіяно власкорів, фотокореспондента, фахівців з інфографіки. Якогось окремого відділу не створювали - не було потреби, буде - створимо.

- Якими джерелами інформації ви послуговуєтеся, висвітлюючи війну?

- Використовуємо весь спектр джерел - офіційні відомства, журналісти, волонтери, соцмережі, місцеві ЗМІ тощо. Від нас як від державного агентства очікують достовірної інформації, тому, звісно, перевагу віддаємо максимально перевіреній інформації та офіційним джерелам.

- Чи маєте ви власкорів/спецкорів безпосередньо в гарячих точках України або прикомандированих до військових підрозділів?

- У деяких окупованих регіонах маємо власкорів, а в деяких - ні, не маючи змоги забезпечити та гарантувати безпеку людей. Активно використовуємо стрингерів, зокрема фоторедакція. Періодично наші журналісти виїжджають на передову з групами волонтерів чи культурних діячів. Найвідчайдушніші наші хлопці, як, приміром, фотокор зі Львова Маркіян Лисейко, здійснюють рейди в саме пекло бойових дій. Разом із групою фотокорів з інших видань хлопцеві довелось прориватися з «котла» в Іловайську, і їм це вдалося, всі залишилися в живих. Двоє наших хлопців, пішовши добровольцями, служать на сході, точніше, тепер вже один - Олег Задоянчук загинув. Ще один проходить підготовку і невдовзі буде відправлений у зону бойових дій у складі танкової частини.

- Яким чином ви перевіряєте інформацію про війну? Яким джерелам довіряєте та не перевіряєте їхню інформацію?

- Перевіряємо традиційно - залучаючи інші джерела, соціальні мережі, офіційні органи. Довіряємо тим же офіційним органам, приміром, РНБО. В разі, якщо навіть інформація від офіційних органів потребує уточнення чи коригування, робимо це оперативно. 

- Як ви називаєте учасників військового конфлікту? Якою термінологією послуговуєтеся? Чи називаєте українські війська «наші війська»? Чи вживаєте вислів «російські війська»? Чи користуєтеся терміном «терористи» або якимись іншими?

- Терористи, сепаратисти, бойовики, путінські найманці... Ми не пишемо «наші війська», натомість - українські силовики, українські військові, сили АТО тощо...

- За вашими спостереженнями, яка інформація зараз найбільше цікавить вашу аудиторію та приводить до вас нових читачів/користувачів?

- Приміром, після практично відкритого вторгнення російських військ в Україну наприкінці серпня, коли загрози Маріуполю та іншим ключовим містам зросли, значною відвідуваністю стала користуватись інформація про укріплення людьми цих міст, будівництво оборонних ліній тощо. Врахували це, відтак прагнемо давати більше такої інформації.

- Як війна змінила підхід до висвітлення економічних і бізнесових новин? Чи згодні ви, що для аудиторії ділові новини зараз відходять на другий план, а важливіша інша інформація?

- Об'єктивно, оперативна інформація зі сходу країни відтісняє на другий план економіку та справи бізнесу. При цьому, однак, економічні новини та прогнози не втрачають своєї важливості, навіть навпаки: вижити у війні проти цинічного та потужного путінського Кремля, втративши економіку, неможливо. Тому на задвірки економіку, зокрема й економічні проблеми, що стосуються безпосередньо Донбасу та Криму, не відсовуємо. Підхід міг змінитися в тому, що на економічні проблеми ми дивимося крізь призму війни.

- Як позначилися на показниках вашого сайту події останнього року в країні? Як змінилася аудиторія сайту (кількісно, якісно)?

- Відвідуваність відчутно зросла, в пікові за інформаційним навантаженням дні (сплески бойових дій, збиття «Боїнга» тощо) вона зростає майже в півтора рази порівняно з «довоєнним періодом». Зросло ядро сайту та співвідношення хітів та хостів.

- Чи вдалося вам монетизувати цю аудиторію, враховуючи, що медійний ринок нині переживає кризу? Наскільки зросли чи, навпаки, зменшилися обсяги реклами цього року й ваші надходження від реклами?

- Ми лише нещодавно вийшли на ринок банерної реклами, тому про динаміку зростання чи падіння говорити важко - нема з чим порівнювати. Але короткотермінова динаміка в рамках часу, коли ми вже працюємо на ринку, дає міцний оптимізм.

- Як позначилися на передплаті події останнього року в країні? Які нові передплатники у вас з'явилися чи, навпаки, хто відмовився від передплати?

- Передплата зростає, незважаючи на те, що агентство дає все більше новин та аналітики в рамках безкоштовних сервісів.