У практиці українського журналу «Бізнес» був випадок, коли він опублікував два інтерв'ю з однією й тою ж особою в одному номері. Перше - версія редакції, друге - версія, сильно змінена спікером-чиновником.

Історій про перекручення/скорочення інтерв'ю в багажі багатьох видань і журналістів знайдеться чимало. Вони складні тим, що виходять за межі питань стандартів та етики, а законодавство не містить чітких рекомендацій щодо процесу узгодження.

Отримавши сильно змінене інтерв'ю, кожна редакція зазвичай чинить по-своєму, виходячи з ситуації. «Детектор медіа» розпитала журналістів і юристів і систематизувала рекомендації щодо того, як краще діяти в тому чи іншому випадку.

Зазвичай спікери хочуть перечитати текст до його публікації. І, на думку Юрія Рибачука, редактора відділу «Культура і суспільство» тижневика «Коментарі», вони мають на це повне право, адже йдеться про їхній імідж: «Що поробиш - інтерв'ю, на відміну від коментаря, це, на мій погляд, не допит, а великою мірою компромісний жанр».

Усі опитані медійники кажуть, що узгоджують більшість своїх інтерв'ю. Винятки - бліц-інтерв'ю, записані по телефону, й коментарі. Лише окремі видання не узгоджують інтерв'ю принципово. За словами головного редактора Української служби ВВС Ніни Кур'яти, вони не надають інтерв'ю на вичитку, тому що це суперечить принципам ВВС. Аналогічне правило діє в Kiyv post.

Журналісти в деяких випадках самі зацікавлені у звірці матеріалу, оскільки це страховка від фактичних помилок та перекручувань змісту сказаного, вважає головний редактор українського «Коммерсанта» Валерій Калниш. Розмова з ньюзмейкером може тривати по кілька годин, потім це все скорочується і «причісується». У такому випадку узгодження є способом більш точно донести почуту інформацію.

Рішення про звірку інтерв'ю для декого з журналістів залежить від теми. Про узгодження в першу чергу просять спікери вузькоспеціалізованих тем - медичних, технічних. «Якщо це політичне інтерв'ю, в нас майже ніколи не просять його на вичитку», - каже заступник редактора порталу 1.zt.ua Катерина Бистрицька.

Випадки, коли співрозмовник до невпізнанності змінює текст, кожен журналіст сприймає болісно, але реагує по-різному.

Стіл переговорів. Сергій Щербина, журналіст «Української правди», намагається відстоювати вихолощене інтерв'ю, ведучи довгі переговори і переконуючи повернути назад якісь шматки. Каже, що в нього не було випадків, коли не вдавалося домовитися.

Юрій Рибачук змагається зі спікером навіть за мову матеріалу, коли останній «під корінь ріже в тексті всі "людські" репліки, замінюючи їх на канцеляризм»: «Тут доводиться "воювати" за живий текст, переконувати співрозмовника, що яскравих зворотів не треба боятися. Іноді це вдається, іноді доводиться поступитися».

«Ветування». Якщо домовитися зі спікером про повернення первинного смислу інтерв'ю не вдається, опитані журналісти часто відмовляються його публікувати. «Ми не робимо інтерв'ю, коли наші погляди не збігаються з бажаннями ньюзмейкера, - каже Валерій Калниш. За словами журналістів, невихід інтерв'ю трапляється вкрай рідко, частіше «ветуються» короткі коментарі в тілі новин та статей: за дворядкові цитати з викривленим змістом після узгодження в редакціях не воюють.

Викрити спікера. Ще один спосіб - опублікувати переписане або порізане інтерв'ю і при цьому дати зрозуміти читачу про правки спікера, використавши графічні позначки. Валерій Калниш згадує практику, коли видалені співбесідником шматки тексту замінялися порожніми місцями: «Просто ставили свої питання і не ставили їхні відповіді».

Сергій Щербина каже, що в «Українській правді» замість пропущених фраз вставляли три крапки, щоб для читача було видно, що текст видалено. Крім того, журналісти використовують врізи для пояснення читачу, де й у чому спікером було змінено текст.

Санкції. Проти недобросовісних ньюзмейкерів можна застосувати санкції. «Якщо в якийсь момент вийшло так, що ньюзмейкер відмовився узгоджувати, - нехай. Але, звісно, після цього шансів у цієї людини, що він з'явиться в газеті в якості автора якогось великого інтерв'ю, - мало, - розповідає Валерій Калниш, - Ми уже з побоюванням будемо ставитися до цієї людини. Така практика буває один раз». Журналіст рекомендує шукати інших способів донести інформацію, отриману під час так і не узгодженого інтерв'ю. Адже головне - не «пропихнути» на шпальту конкретну особу, а дати читачу інформацію, якою ця особа володіє.

Медіаюрист В'ячеслав Якубенко нагадує, що, згідно із законом «Про авторське право і суміжні права», інтерв'ювована особа є співавтором інтерв'ю й має право вимагати вичитати текст і, зокрема, внести необхідні правки. Якщо особа звернулася з такою вимогою, то автор інтерв'ю зобов'язаний надати відповідну можливість. Якщо вимоги не було, журналіст не повинен з власної ініціативи пересилати текст інтерв'ювованій особі для узгодження.

Якщо журналіст знехтував узгодженням, незважаючи на прохання спікера, рівень відповідальності буде залежати від статусу самої особи, змісту інтерв'ю, рівня підготовки адвокатів цієї особи. Йдеться насамперед про відшкодування завданої моральної шкоди, якщо інтерв'ювована особа доведе, що поширено невідповідну інформацію, відомості, яких вона не казала. «В даному разі сума завданої моральної шкоди не регламентується жодним нормативним актом. Враховується дуже багато різних складових, зокрема, зміст і характеристика інтерв'ю, рівень в суспільстві самої інтерв'ювованої особи і можлива завдана шкода з оточуючими, членами сім'ї, колег і багато чого іншого», - каже В'ячеслав Якубенко.

Крім того, закон не містить жодних визначень чи критеріїв інтерв'ю. Журналіст може доводити, що інтерв'ю - це лише ті матеріали, які складаються виключно з запитань кореспондента і відповідей однієї особи (вилучаючи таким чином зі списку коментарі фахівців та опитування громадян на вулиці).

Щодо чиновників та політиків, у випадку повідомлення ними інформації, яка стосується їхніх службових обов'язків, журналісти можуть доводити, що за своєю формою це є не інтерв'ю, а надання офіційної інформації відповідно до закону про пресу, закону про інформацію, закону про доступ до публічної інформації.

Фото - 4snowmag.ru