Повідомлення, які продовжують надходити з регіонів, свідчать про те, що переможці місцевих виборів в деяких областях намагаються переформатувати комунальні ЗМІ під себе. Як повідомляла «ТК», комітет  з моніторингу преси в Криму і республіканський Союз журналістів стверджують, що на кримських журналістів чиниться тиск з боку органів місцевого самоврядування. Кримські газети виявилися не єдиними у цьому переліку. Пропонуємо вашій увазі репортаж із сесії Красноградської районної ради Харківської області, на якій розглядалося аналогічне питання щодо газети «Вісник Красноградщини» і де побувала кореспондент «ТК».

На сесії Красноградської райради (Харківська область), яка відбулася 25 травня, протягом трьох годин депутати розглядали питання щодо місцевої комунальної газети «Вісник Красноградщини». У порядку денному цей пункт стояв під другим номером, серед найважливіших.

Хоча після виборів у країні ще не сформована коаліція, політичні сили Красноградського району вже визначились, хто з ким буде співпрацювати під час прийняття рішень. На сесії депутати навіть розмістилися відповідним чином: праве крило сесійної зали зайняли депутати від «Нашої України», БЮТ та СПУ, ліве – комуністи та «Партія регіонів». Останні сформували більшість – 24 з 36 мандатів. Вів сесію лідер місцевої організації «Партії Регіонів» Микола Муригін.

Власниками та засновниками газети «Вісті Красноградщини» на сьогоднішній день є районна рада та держадміністрація. Останні увійшли до складу засновників два роки тому. Одночасно права власності були позбавлені співробітники видання. З липня 2005 року головним редактором газети призначили Наталію Зінченко. Попереднього керівника «ВК» залишили її заступником. Після приходу п. Наталії на цю посаду газета, по-перше, з 8-сторінкового чорно-білого видання перетворилася на 14-сторінковий «повноцвіт». По-друге, змінилося змістове наповнення номерів. В результаті зріс тираж газети.

На початку свого звіту Наталія Зінченко повідомила про цензуру, яка існувала за попереднього редактора, і про спроби влади продовжувати контролювати газету. Далі вона надала депутатам детальний перелік тем та матеріалів, опублікованих протягом останніх півтора року. Також вона зазначила, що не зобов’язана звітуватися перед депутатами, оскільки цього не вимагає законодавство. З цією частиною виступу не погодився керуючий сесію, посилаючись на Закон про місцеве самоврядування. Серед депутатів були різні думки з цього приводу.

Після виступу головного редактора «Вісника Красноградщини» слово було надано всім депутатам, що мали якісь претензії до пані Зінченко. З точки зору журналіста, вони  виявились дріб’язковими і навіть іноді дуже смішними. Наприклад, деякі народні обранці були незадоволені, що привітання з 8 Березня від певної партії редакція не хотіла розміщувати безкоштовно. Інші скаржились, що кореспонденти не відвідали та не висвітлили якусь зустріч у ПТУ. Третіх не влаштовує, що газета не друкує всіх листів читачів у повному обсязі та інше. Більш вагомі претензії стосувалися висвітлення виборчих перегонів. Але, як виявилось, проблема була у тому, що одні партії замовили політичну рекламу, уклавши з газетою відповідний договір, а  в інших на це просто не вистачило грошей.

На голосування було винесено два проекти. Автором першого був Антон Геращенко, лідер місцевої організації НСНУ, голова Красноградської держадміністрації. Він запропонував зобов’язати головного редактора виправити всі недоліки в роботі  та виділити в кожному номері місце для кожної партії, яка пройшла в райраду за результатами березневого голосування. У другому проекті рішення, запропонованому депутатом фракції «Партії регіонів», йшлося про те, щоби прийняти звіт головного редактора до відома, визнати її роботу незадовільною, звільнити з цієї посади, а голову райдержадміністрації, який, нагадаємо, є другим власником газети, зобов’язати розірвати контракт із Наталією Зінченко. Це  рішення одноголосно підтримали дві фракції – «Партія Регіонів» та КПУ. Всі інші були або «проти», або «утрималися».

Сама Наталія Зінченко, головний редактор «Вістей Красноградщини», таке ставлення депутатів «Партії Регіонів» до своєї особистості пояснює тим, що вона під час виборчої кампанії 2004 року, коли ще не була головним редактором «ВК», очолювала штаб «Нашої України». Н. Зінченко вважає, що її звільнення було заздалегідь спланованим кроком з боку «Партії регіонів» та КПУ. «Шановні депутати зовсім не слухали мого звіту. Заздалегідь були заготовлені певні трафарети, і те, що я  сказала, не взяли до уваги. Це було зрозуміло з виступів депутатів, які критикували мою роботу як редактора, - прокоментувала вона рішення депутатів відразу після його прийняття, - Але згідно з законодавством, втручання органів місцевого самоврядування в роботу ЗМІ заборонено. А те, що відбувалося під час сесії, можна назвати цензурою. На мою думку, з боку голови райради були спроби втручання у виробничий процес редакції. З боку депутатів – виступи малокваліфікованих у видавничій справі людей, які взагалі цю газету не читають. Просто існував заздалегідь продуманий сценарій. Вони навіть не запитали про фінансовий звіт, хоча звинуватили мене у розтрачанні державних коштів». Пані Зінченко має намір оскаржувати рішення райради в суді.

Після закриття сесії «ТК» попросила керівників фракцій райради дати оцінку наповненню газети, роботі та звіту головного редактора, а також прокоментувати рішення депутатів з цього питання. Нижче подані відповіді, які ми отримали.

Микола Муригін, голова райради Красноградського району, «Партія регіонів»:
- Я не буду давать никаких оценок. Оценку сегодня дали депутаты райсовета. В частности, они, как учредители газеты, решили признать работу главного редактора неудовлетворительной, уволить с этой должности Наталью Зинченко и порекомендовать главе госадминистации разорвать контракт с ней. Личных оценок я, повторяю, давать не буду. Единственное скажу, что я голосовал «за», как и большинство.

Антон Геращенко, голова держадміністрації Красноградського району, «Наша Україна»:
- После сессии я собрал у себя в кабинете представителей фракций «Наша Украина», БЮТ и СПУ. Мы говорили о работе главного редактора «Вестей Красноградщины». Скажу откровенно, что я не удовлетворен отчетом главного редактора. Я никогда не цензурировал эту газету и не знал, о чем Наталья Алексеевна будет говорить. Я считаю, то, что она сказала с трибуны, сработало против нее. В частности, в своем выступлении она заявила, что депутаты не имеют права требовать от главного редактора отчета. Но я же предупреждал ее перед сессией, а она не верила мне, что в законе о местном самоуправлении оговорено, что редактор газеты, которая находиться в коммунальной собственности, обязан отчитываться по требованию районного совета, поскольку с бюджета выделяются дотации на издание газеты. Те законы, на которые она ссылалась, действуют для частной прессы, а не коммунальной.

На сегодняшний день она не считается безработной. Мы будем еще дополнительно обсуждать этот вопрос, ведь есть фракции, которые не поддержали данное решение. Наталья Зинченко – профессиональный журналист. Она отдала работе в прессе 23 года, и, насколько мне известно, является чуть ли не единственной журналисткой Красноградского района, имеющей соответствующее высшее образование.

На мой взгляд, большинство претензий, которые были высказаны Наталье Алексеевне, и вы как журналист, наверное, меня поддержите, были необоснованными, а критика неконструктивной. Единственное, что я предложил, выделять в каждом номере определенное место для каждой фракции, где будет размещаться партийная информация. Но был и реальные просчеты: по-моему, газета была несколько заполитизированной. Но поскольку я не имею права вмешиваться в редакционную политику СМИ, я не указывал, что и как писать. В то же время, я не поддерживаю желание партий размещать рекламу бесплатно и не понимаю претензии тех партий, которые не хотели платить во время предвыборной кампании, ссылаясь на отсутствие средств. Все, кто хотел, заключили с газетой договор и помещали свою рекламу и агитационные материалы. 

Представники БЮТ не підтримали рішення, прийняте на сесії, але коментувати цю ситуацію відмовилися.

Чи буде винесено це питання на повторний розгляд під час наступної сесії, поки що не відомо.
Також не відомо, чи визнають рішення цієї сесії законним, адже з самого початку було порушено процедуру – не обрано лічильну комісію, не вівся належним чином протокол та інше.

Усі матеріали рубрики „Редакційна політика” публікуються  за підтримки Посольства Великобританії в Україні.