Сьогодні в Кабінеті міністрів України відбулася нарада з приводу перспектив розвитку телеканалу „Культура”. В нараді взяли участь віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, міністр культури Ігор Лиховий, голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко, президент НТКУ Віталій Докаленко голова Держкомтелерадіо Іван Чиж, народні депутати та керівники державних органів.

Телеканал «Культура» був створений з ініціативи Держкомтелерадіо у 2002 році і виходив на УТ-1 та УТ-2, ще  не будучи зареєстрованим як юридична особа. Статус юридичної особи канал отримав у 2003 році. Спершу «Культура» виходила на УТ-2 з 11-ої до 12-ої години. З 2004 року канал дістав нічний ефір на Першому національному десь між 3-ою і 4-ою ночі, однак з минулого року на УТ-1 не виходить. У листопаді 2004 року ДТРК “Культура” отримала ліцензію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на цілодобове супутникове мовлення терміном на десять років, і поширює свій продукт по різних країнах. Із квітня 2005 року ДТРК “Культура” здійснює супутникове мовлення у відкритому режимі через супутник “Експрес АМ 22”. Також канал увійшов у кабельні мережі найбільших міст України.

«Із сьогоднішнього дня ми беремо курс на створення загальнонаціонального, цілодобового каналу мовлення «Культура», щоб повністю задовольнити потреби наших глядачів у культурологічній продукції», - заявив під час наради в Кабміні В’ячеслав Кириленко.

Для забезпечення цього проекту, за його словами, має бути політична воля на найвищому рівні, і віце-прем’єр переконаний, що така воля є.

Також він наголосив, що розвиток каналу має відбуватися у двох напрямках: це поновлення технічної бази та покращення якості програмного продукту: «Ми бачимо реальні шляхи виконання поставленого завдання. Поки буде технологічно реалізовуватись цей проект, ми працюватимемо над тим, щоб покращити якість програм культурологічного спрямування, які виходять на Першому національному. Я сподіваюсь, що ми зможемо вийти на таку якість і кількість культурних програм на українському державному телебаченні, яка влаштує тих глядачів, які зараз невдоволені тим, що вони бачать», - сказав В. Кириленко.

Однак реалізація чудових планів розвитку «Культури» на своєму шляху зустрічає чимало серйозних проблем, найперша серед яких – пошук частотного ресурсу. «Пошук частоти – це чи не найголовніша проблема. Але ми маємо попереднє бачення розв’язання цієї проблеми», - оптимістично налаштований віце-прем’єр-міністр.

Проте голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко в коментарі «ТК» висловив побоювання, що цю задачу не так легко вирішити: «Всі хочуть надати каналу частоту і видати ліцензію, а де ту частоту взяти?». Саме тому він доволі скептично оцінив пропозиції розвитку каналу як декларативні, адже першим пунктом значилось: «Надання ліцензії телекомпанії на одному із загальнонаціональних каналів і забезпечення трансляції телепрограм у зручний для глядачів час».

«Прочитавши це, можна тільки розвести руками, бо напевно не знайдеться людини, яка зна, як це зробити», - зазначив В. Шевченко.

Натомість, Нацрада бачить роботу каналу по-своєму: «Ми маємо піти шляхом створення  його на базі ОДТРК. Можна було би їх об’єднати в один мережевий канал, залишити якісь відрізки регіонам для їхнього інформаційного мовлення, а всі інші могли б виробляти хороший продукт культури і мистецтва й поширювати його по всій Україні».

Але й цей шлях є суперечливим, бо, приміром, Держкомтелерадіо планує використати ОДТРК для створення свого каналу територіальних громад, який має бути таким собі прототипом суспільного мовлення.

Також Віталій Шевченко зазначив, що під «Культуру» можна спробувати прорахувати «наскрізну» частоту, але це не виправдано: «Я не знаю, чи варто це робити. Ну якщо у нас є ОДТРК, з якими велика проблема, чим вони мають займатися, то я не думаю, що запропоноване Держкомтелерадіо (Канал територіальних громад – ТК) – це найкращий варіант».

На нараді йшлося про те, що канал має стати масовим і доступним в ефірний спосіб. А решта пропозицій, які подавались на розгляд, зводилася до налагодження взаємодії «Культури» з Міністерством культури та УТР, зміцнення творчого потенціалу колективу шляхом збільшення чисельності працюючих, підвищення розміру заробітних виплат тощо.

А от фінансуватися «Культура», на думку В’ячеслава Кириленка, має виключно з бюджетних коштів: «Ми говоримо про стовідсоткове бюджетне фінансування. Безумовно, на наступних етапах можна буде говорити і про рекламодавців та інші надходження. В будь-якому випадку, використання бюджетних коштів для утримання культурного телеканалу є виправданим».

Остання теза виглядає доволі суперечливою. Адже зараз одним із пріоритетних завдань розвитку інформаційної сфери України є роздержавлення ЗМІ та створення суспільного мовлення. На часі звільнення НТКУ від «державної опіки», і не відомо, чи виправдає себе створення ще одного загальнонаціонального державного каналу, навіть якщо він займатиметься виключно культурою та мистецтвом.

Отож, поставлене завдання не з простих. Але, як запевняють у Кабміні, над ним працюватимуть: об’єднуватимуть пропозиції і готуватимуть реальні кроки вдосконалення «Культури». Що з цього вийде – побачимо. Але тішить те, що державні мужі заявили про бажання створити телеканал, гідний української культури


На вільні частоти на УТ-2 претендують усі великі державні телекомпанії