МОМ – «Вікенд з Arte» – Париж

19 Березня 2011
47360
19 Березня 2011
09:01

МОМ – «Вікенд з Arte» – Париж

47360
Режисер Сергій Степанський розповів про безкровну перемогу картини «Ерік» у конкурсі короткометражних фільмів, що відбувся в рамках кінофестивалю «Вікенд з Arte»
МОМ – «Вікенд з Arte» – Париж

 

Про те, що його фільм брав участь у конкурсі «Вікенд з Arte», київський звукорежисер і режисер-початківець Сергій Степанський довідався вже після перемоги. На конкурс стрічку подало представництво Міжнародної організації міграції (МОМ) в Україні. Як розповіла ТК спеціаліст із протидії расизму і ксенофобії МОМ Яна Салахова, в МОМ сподівалася не на лаври, а на увагу телекомпаній до фільму «Ерік».

 

Презентація фільму нещодавно відбулася в київському центрі сучасного мистецтва «М17» у рамках проекту для популяризації полікультурності та відзначення свята розмаїття «DiversARTy: мистецтво жити разом». Тоді ж було представлено стрічку «Акбар» про художника-афганця. Героями фільмів виступили учасник шоу «Танцюють всі» телеканалу СТБ Ерік Ваків та біженець Акбар Хурасані.

 

Ініційований Першим національним конкурс для режисерів тривав із 1 по 28 лютого. Протягом 10 хвилин митці мали розкрити теми «Проблема екології та захисту навколишнього середовища», «Молодь у Європі» та «Проблема расової нетерпимості». Фільми могли бути зняті за допомогою «будь-яких технічних засобів і способів». Історію темношкірого випускника одного з дитбудинкув Херсона Еріка Ваківа Сергій Степанський фільмував за допомогою фотокамери.

 

Як розповів заступник генерального директора НТКУ Валід Арфуш, у конкурсі брало участь понад півтора десятка кінофільмів. Спочатку роботи оцінювали представники НТКУ, Французького та Німецького культурних центрів. Журі визначили чотири найкращі фільми та передали їх керівництву Arte. «Керівники Arte і французький режисер Поль Лілієнфельд (прибув на кінофестиваль представляти стрічку "Останній урок". - ТК) переглянули стрічки та обрали переможця. Нині Французький культурний центр опікується організаційними питаннями поїздки», - сказав Валід Арфуш. Нагадаємо, згідно з умовами конкурсу, переможець має вирушити до однієї зі штаб-квартир Arte - у Парижі чи Франкфурті. При цьому сам Степанський перебуває в цілковитій впевненості, що поїде до Німеччини.

 

Відповідаючи на запитання, чи має шанси стрічка «Ерік» потрапити в ефір Першого національного та Arte, пан Арфуш сказав, що не виключає такої можливості, лише канали мають визначитися, в рамках якого саме програмного показу це може відбутися.

 

Фільм Сергія Степанського зачіпає проблему расової нетерпимості у досить зворушливий спосіб. Розповідаючи про те, які ризики чигають на темношкірих людей в Україні, режисер використовує елементи хореографічної мови. Танцівник Ерік Ваків постає не в оточенні лікарів, а в дружніх обіймах своїх вихованців із табору відпочинку та людей, які знають його за участю в проекті «Танцюють всі». Чому, розповідаючи про ці важкі речі, він обійшовся без кривавих сцен, режисер розповів в інтерв`ю «Детектор медіа».

 

 

 

 

Сергій Степанський
 

 

- Сергію, фільм «Ерік» - ваш дебют як режисера. Який стосунок ви мали до кіно досі?

- Я закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Як фрілансер займаюся звукорежисерством, зокрема співпрацюю з Володимиром Тихим - у альманасі«Мудаки» та інших його фільмах. За плечима 9 чи 10 повнометражних односерійних телефільмів, із яких не можу котрийсь виділити...

 

- Яка сфера цікавить більше - режисура чи телебачення?

- Я на ТБ ніколи не працював і навряд чи працюватиму, хоча й не зарікаюся. Мені не потрібно заробляти режисурою гроші: маю інший фах, і якщо треба заробити грошей, я зароблю завжди. Знімати якісь комерційні речі нецікаво, не бачу в цьому сенсу.

 

Натомість як звукорежисер я задіяний в інших цікавих безбюджетних проектах - наприклад, «Україно, гудбай» з Володимиром Тихим. Мені це близько, адже йдеться насамперед не про якісь паперові-пластмасові емоції та решту речей, яких вимагають телеканали. Ще в одному проекті під умовною назвою «Кобзарі» виступаю як режисер. Тут кожен вірш перекладено на сучасні реалії в окремих короткометражках. Ініціатор «Кобзарів» - український режисер та сценарист Сергій Лисенко. До команди однодумців увійшли Роман Боднарчук, звукорежисер Борис Петр, композитор Антон Байбаков та інші. Гадаємо, зможемо вийти на цікаву історію з таких короткометражок. Першу з них уже відзнято.

 

- Як створювався фільм «Ерік»?

- Спочатку був задум зробити ігрову короткометражку для МОМ, але з ідеєю не склалося. Якось зустрівся з моєю хорошою подружкою, яка на той час була керівником проекту «Танцюють всі». Вона розповіла, що є дуже цікава людина. Я зв'язався з Еріком і зрозумів: маємо про що поговорити. Зйомки велися влітку 2010 року.

 

- З чим ви звернулися до глядача?

- Кожна проблема, в принципі, є абстрактною. Конкретною вона стає лише коли починає стосуватися безпосередньо тебе. Якщо ти не маєш ані знайомих, ані друзів з іншим кольором шкіри, ти про цю проблему ніколи й не знатимеш, вона ніколи для тебе не буде проблемою. Але це не означає, що диких речей не існує, що все у нас спокійно в «королівстві Данському». А взагалі цей фільм - про людину, яка вміє йти до своєї мети і знаходити щось своє гарне там, де інший не знайшов би: «Не обозлиться ни на что и при этом остаться хорошим человеком».

 

- Зазвичай документальні фільми на тему расової нетерпимості є жорсткими. У ваші стрічці - багато добрих усміхнених облич...

- Я намагався обійтися без якихось жорстких подробиць, тому що їх і так дуже багато. В принципі, щоби шокувати глядача, я міг би розповідати, як саме Еріка порізали, в мене був цей матеріал. Але я не хотів на цьому загострювати. Так, його били, але він тягнеться до інших емоцій, яких не отримував у дитбудинку. Йому притаманна певна сатисфакція і хотілося показати це по-доброму.

 

- Чим цікава для вас «можливість побувати у штаб-квартирі Arte»?

- Цікаво подивитися на процес виробництва. Так, він однаковий у будь-якій країні, але водночас є певні нюанси, й на них, на умови роботи, цікаво звернути увагу. Цікаво також, що саме вони там знімають і які теми піднімають у кіно, що в них у фаворі.

 

- Чи дивитеся канал Arte?

- Ні. Я не маю телевізора, і, власне, телебачення мене не цікавить в принципі.

 

- Чи хотіли б, щоби ваш фільм вийшов в ефірі Першого національного та Arte?

- Хотів би. Що більше людей це побачить, то більше їх зачепить проблема расизму. Це добре. Фільм повинен знаходити глядача, він не може зніматися просто для себе.

 

- Які фактори кіновиробництва в Україні вам, як режисеру, перешкоджають найбільше?

- Кіновиробництва як такого, в якомусь класичному розумінні, як це є у Західній Європі, в Америці, немає і ще довго не буде. Найчастіше в нас знімається якийсь непотрібний телепродукт із неважливими проблемами, що не стосуються жодної нормальної людини, яка живе в нашій державі. Держпідтримка, може, щось і виправить у цій ситуації, але великих надій немає.

 

В нас відсутня структура кінопрокату, і ми не маємо можливості донести кіно до глядача. «Мудаками» в Києві зацікавилися лише два кінотеатри - «Київ» і «Жовтень», на піку популярності російські та голлівудські фільми, на яких можна відбити свої гроші.

 

Як на мене, єдиний вихід - знімати цікаві тобі фільми мінімальними технічними засобами, не розраховуючи на якусь підтримку.

 

- За чим тут затримка - за пільгами для кіновиробників? За прозорою схемою фінансування кіно?

- Немає ніякої законодавчої бази, яка забезпечила би прозору схему вкладання коштів у кіно. Важливо, щоб це не були не ті незрозумілі схеми, які прописано в новому законі. З них важко зрозуміти, чим саме можна переконати бізнесмена вкласти гроші. А на пальцях це пояснити це дуже важко. Немає законодавчої бази, за допомогою якої вигідно було б фінансувати кіно. Крім того, кіно - це технологічний процес, без коштів тут нікуди: ми не можемо взяти аркуш паперу і ні від кого не залежати. Кіно - це багато людей, багато техніки, і все це коштує грошей.

 

- Хто має платити за мистецтво, на вашу думку, - держава чи свідомі бізнесмени?

- Це може бути і держава, і окремий спонсор. Це може бути копродукція. Хто саме - неважливо. Головне, щоб узагалі були схеми, за якими можна було би працювати.

 

 

 

Перелік учасників конкурсу короткометражних фільмів

в рамках кінофестивалю «Вікенд з Arte»:

 

 

Назва роботи

Автор

1

-

Вовка Чмихало

2

«Зів'яла любов»

Олег Кияшко

3

«Царство багна»

Олег Кияшко

4

«На узбіччі»

Дмитро Селюк

Світлана Гончар

5

«CAM»

Тетяна Гончарова

6

The Dive

Євген Мінко

7

«Школа расизму»

Сергій Міранков

8

«Особливе ставлення»

Сергій Міранков

9

«Пляшкова пошта»

Жанна Безп'ятчук

10

«Лісники»

Микола Кондрашов

11

«Нащо платити більше»

Артем Пахоль

12

«Попіл: людина»

Олег Лукомский

13

«Почуття»

Андрій Суярко

Сергій Коваль

(«Інсайт медіа»)

14

«Правда о курении»

Студія «Правда PRO»

15

«Правда про алкоголь»

Студія «Правда PRO»

16

Connection

Тетяна Коба

17

«Теплосховище»

Андрій Терентьєв

18

«Пробігаючи життям»

Анастасія Ковальчук

19

«Кандидати»

Олександр Вечірній

Ганна Вечірня

20

«Акбар»

 

МОМ

Режисер - Ігор Бутирін

Продюсер - Юлія Філоненко

21

«Ерік»

МОМ

Режисер - Сергій Степанський

Продюсер - Юлія Філоненко

22

«Риба»

Олексій Ківін

23

«Побачення»

Дмитро Сухолиткий-Собчук

24

«Мудаки»:

«Інтро», «Та це ж гімно!», «Таксі?!», «Тупик», «Останній лист»

 

 

 

Фото Миколи Шиманського

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
47360
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду