В Україні два загальнонаціональних телеканали мають школи з підготовки кадрів просто на власному виробництві - Перший національний та «Інтер». У попередньому матеріалі ТК розповідала про проект НТКУ - «Телеакадемію», а також проводила паралелі між телеосвітою в Україні та за кордоном. Головний герой цього огляду - медіапроект «Інтершкола».

У 2006-му «Інтер» заявив про свою ініціативу у створенні профільної телевізійної школи, яка тоді планувалася як безкоштовний проект під гаслом розвитку медіаосвіти в Україні, а на каналі відзначали, що це був один з небагатьох прецедентів безкоштовної підготовки кадрів на комерційних мовниках у світі. За п'ять років відбулася еволюція: від розширення спеціалізацій до платного навчання.

На сьогодні в «Інтершколі» телевізійників готують за 11 напрямами: «Сценарист», «Режисер», «Продюсер», «Журналіст», «Оператор», «Режисер монтажу», «Звукорежисер», «Телеведучий», «Комільфо», «Телемалятко», «Фотокурс». Найближчим часом «Інтершкола» планує розширювати спектр телевізійних спеціалізацій, як пояснили «Детектор медіа», у зв'язку з «браком кадрів у багатьох телевізійних галузях». Найпопулярніші спеціалізації - журналістська, продюсерська, режисерська, а також напрям «Телеведучий».

Термін навчання варіюється від 2 до 9 місяців, відповідно коливається і плата - від 5 тисяч до 10 тисяч гривень за весь курс. Однак слухачам, які при вступі подають найцікавіші, на погляд організаторів, роботи, надаються знижки. Також за результатами першого семестру може бути прийнято рішення про переведення на пільгові умови участі в програмі найперспективніших слухачів. Безкоштовно навчаються тільки працівники медіагрупи «Інтер». Протягом усього курсу слухачі виконують практичні завдання, за якими й оцінюються учасники. Студенти знімають сюжети, анонси, беруть інтерв'ю, готують власні проекти, головна (випускова) робота - пілот телевізійного продукту, створений творчими групами, до складу яких входять представники всіх спеціалізацій. Практичні заняття проводяться на технічній базі групи «Інтер». Як розповіли ТК, у формуванні та розробці методики навчання беруть участь викладачі профільних вищих навчальних закладів України та ключові телевізійні фахівці: «При цьому ми враховуємо потреби медіаринку, потреби медіагрупи "Інтер". І, звісно, коригуємо методику під потреби наших слухачів».

За словами Ігоря Куляса, медіатренера та викладача «Інтершколи» (2006-2007), протягом першого року остання співпрацювала з «Інтерньюз-Україна». Тоді Ігор Куляс разом із Олександром Макаренком провели школу репортерів, школу ведучих і школу режисерів. «Це були інтенсивні курси, але керівництво школи вирішило розтягти цей процес на 9 місяців», - каже Ігор Куляс. Він також зазначає, що заявлений образ «Інтершколи» не завжди відповідає реаліям: «Для прикладу, журналістам може викладати Ада Роговцева. Я дуже з великою повагою ставлюся до Ади Роговцевої і на сто відсотків упевнений, що було би надзвичайно цінним, якби вона викладала, наприклад, акторам, але ж не журналістам, це зовсім різні професії».

Ігор Куляс вважає: такі освітні проекти мають право на життя, але вони не можуть замінити вищої освіти, хіба що доповнити її, адже вища освіта дає людині енциклопедизм, кругозір, розуміння галузі, вміння самоорганізовуватися й учитися, без чого важко стати професіоналом.

Ірена Рудіна, режисер, викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, яка опікується в «Інтершколі» режисерським напрямом, вбачає кілька суттєвих відмінностей у навчальному процесі в університеті та в «Інтершколі». Остання, за її словами, є підрозділом виробництва, де основним критерієм оцінювання телепродукту залишається його успішність. «Крім частки та рейтингу, інших інструментів поки що в телевиробництві немає. Всі дипломні роботи школи спрямовано одразу на конкретний сегмент глядацької аудиторії, який комісія вимагає чітко визначити ще під час захисту ідей дипломних проектів». Як зазначає Ірена Рудіна, весь процес виробництва дипломних телепроектів відбувається на технічній базі «Інтера», в умовах реального професійного виробництва, а самих інтершколярів одразу спрямовують так, щоби їхній дипломний проект міг претендувати на продовження на одному з каналів холдингу. У свою чергу, університет не є підрозділом виробництва. Це освітній, науковий заклад, а не сфера бізнесу, тож основні критерії оцінювання екранних робіт - частка, рейтинг - там не працюють. Технічна база навчального телекомплексу на порядок слабша за виробничу базу загальнонаціонального холдингу. А тому, на думку пані Рудіної, порівнювати академічну освіту в університеті та навчання в «Інтершколі» не зовсім коректно: «Ніяким чином вони не можуть замінити одне одного... Я думаю, що найвдаліше поєднання для режисерів, якщо хочете, ідеальне, - це навчання в університеті, і десь на 4-му або 5-му курсі, коли графік дозволяє, можна поєднати це з навчанням в "Інтершколі"».

Щодо перспектив розвитку «Інтершколи» Ірена Рудіна зауважує: було б добре, якби роботи випускників школи, як і студентські, більше «виходили назовні»: «Щодо школи цей процес активно розпочався минулого року. Найкращі дипломні роботи було показано в ефірі "Інтера", а потім на різних фестивалях. Так от, я маю на увазі розширити покази саме на фестивалях світу».

Справді, своєрідною нагородою для переможців «Інтершколи» є надання ефіру на каналі для трансляції їхніх випускних робіт. Так, у 2008 році на НТН вийшла робота студентів «Інтершколи» 2007-2008 навчального року під назвою «Великі афери». У 2010-ve телеканал показав ще три дипломні проекти інтершколярів - документальні фільми «Іноземна Україна. Тісато», «Діти Моно» й «Таємниці українського сексу». Останній також було номіновано на премію «Телетріумф-2010». А найкраща випускова робота 2008-2009 навчальних років - «Куполи третього під'їзду» - брала участь у декількох міжнародних конкурсах.

Однак, як стверджують учасники «Інтершколи», далеко не всі проекти-переможці потрапили на екран. Марина Юрченко, випускниця режисерського курсу, зазначає, що пілотний проект її творчої групи, серія документальних фільмів «Приречені на життя», який, власне, і посів перше місце серед інших команд, в ефірі так і не з'явився: «Обіцяли, що проект-переможець піде у виробництво "Інтера", але нічого подібного не сталося. Змінилася влада на каналі, а разом із нею і обіцянки».

Як розповідає режисер Ольга Адам, без уваги залишили дипломну роботу і її творчої групи: теленарис про долю зіркових сімейних тандемів, героями якого стали Єгор та Андрій Бенкендорфи, не транслювали на екрані навіть під час церемонії нагородження: «Диплом наш героям програми (і вони ж члени журі) дуже сподобався... Але на момент захисту вже було відомо, що Бенкендорф іде на НТКУ, і наш проект залишили без уваги взагалі... Наш диплом не звучав і не демонструвався на екрані під час церемонії нагородження».

Викладацький склад в «Інтершколі» умовно поділено на дві групи: є «сталий кістяк спеціалістів», серед яких телеведучі і працівники медіагрупи «Інтер», та викладачі профільних вишів, до яких долучаються метри телебачення та кіно з України, Росії та Західної Європи.

Так, Олексій Демченко, слухач курсу «Тележурналістика», серед найбільш цікавих та корисних відзначає лекції Ігоря Куляса, Вадима Такменева і Гулі Базарова. У режисерів свої фаворити: Марина Юрченко виділяє Ірену Рудіну, Романа Ширмана, Ганну Безлюдну, «привозні майстер-класи російських практиків» у сфері телебачення та кіно. Слухачка «Інтершколи» Ольга Адам відзначає викладача звукорежисури Наталію Домбругову, майстер-класи Михайла Марфіна, Віталія Малахова та «озброєного до зубів» Михайла Козирєва. Для Анни Чертової, яка навчалася на курсі «Комільфо», найбільше запам'яталися лекції народного артиста України Володимира Талашка (акторська майстерність) та управляючого справами «Інтера», нині, на жаль, уже покійного Володимира Сігалова (етикет, техніка мовлення).

Серед головних позитивних моментів у навчальному процесі для інтершколярів - практичність навичок, можливість прямого спілкування з телевізійниками, «живий інтерес деяких викладачів до свого предмету», можливість доступу до корисних відеоматеріалів, нові знайомства та контакти.

«На той час це був унікальний проект, реалізований "Інтером" разом із "Інтерньюз Україна"», - каже Олексій Демченко, один із перших випускників школи (2006-2007). Олексій зазначає, що майже всі навички, здобуті в «Інтершколі», виявилися корисними в подальшому професійному житті, зокрема він виділяє базову логіку побудови журналістських текстів, європейські стандарти написання матеріалів, вміння працювати з професійною відеокамерою, нелінійний монтаж: «Курс був дуже добре продумано і давав як цінні теоретичні знання, так і практичні навички».

Як зауважує Марина Юрченко, незважаючи на кількарічну роботу на регіональному телебаченні (запорізькому ТБ), для неї підхід до створення телевізійної продукції в «Інтершколі» глобально відрізнявся від попереднього досвіду: «Потрапляєш абсолютно в новий світ, в божевільний потік інформації, і твоя професійна свідомість повністю перевертається». За словами студентки, найкращі практичні прийоми, які використовували деякі викладачі, - це раптове перенесення в робочі умови, в атмосферу безпосередньої участі у знімальному процесі: «Ось вам камера і 15 хвилин на все, знімайте прямо тут соціальний ролик». Однак найголовнішою практикою була дипломна робота, під час якої слухачі проходять повний цикл виробництва пілотного проекту: від формування знімальної програми та знімальної команди до демонстрації на екрані і захисту готового продукту перед експертами.

Серед негативних факторів Ольга Адам виділяє неналежне технічне забезпечення студентів: «Техніку видають найгіршу... поламані петлички, оператора не надають, а якщо надають, то він нічого не вміє. Передивлятися і монтувати ніде. Для мене особисто - я приїхала з Харківського телебачення, де мала досвід роботи 6 років, - це було вкрай смішно».

Один із недоліків в організації навчального процесу інтершколярі вбачають у незабезпеченні житлом та відсутності бодай якогось узгодження з навчальними закладами, тобто прогулювання занять в університетах було проблемою самих студентів. «Людині, яка працює, дуже важко поєднувати роботу і навчання, оскільки заняття проводилися по два тижні на місяць», - розповідає Марина Юрченко.

Показово, що слухачі різних спеціалізацій по-різному оцінюють підбір навчальних дисциплін. Скажімо, режисери та журналісти (9 місяців) наголошують на великій кількості зайвого загального матеріалу, тимчасом як слухачі спецкурсу «Комільфо» (2 місяці) схвально відгукуються про різноманіття предметів, однак наголошують на короткотривалості навчання. «Курс ("Комільфо". - ТК) - про все потрохи, а значить - ні про що конкретно. У нас були абсолютно різні майстер-класи: акторська майстерність, техніка мовлення (на етикеті робили акцент, на нього найбільше годин виділяли), візаж, українську та російську навіть викладали,і ще якісь разові майстер-класи на різні теми. І це все за такий короткий термін», - розповідає Анна Чертова. Вона вважає, що за два місяці можна було зрозуміти свої сильні і слабкі сторони, отримати загальні уявлення про те, чим живуть люди шоу-бізнесу і телебачення, «набратися емоцій, але не навчитися чогось нового».

Також випускники зауважують «суб'єктивність» в оцінюванні слухачів та відсутність єдиних критеріїв відбору кращих робіт: «В результаті дуже багато вирішувало, хто кому сподобається».

Як розповіли ТК, відмінною рисою медіаосвітньої програми «Інтершколи»вважається те, що найкращі слухачі курсу після закінчення навчання отримують можливість працювати на «Інтері» та інших каналах групи: «Близько 30% випускників програми вже стали працівниками медіагрупи "Інтер" - це слухачі усіх спеціалізацій, які представлені в медіаосвітній програмі "Інтершкола", тому що ми формуємо свій навчальний план згідно з потребами медіаринку».

Зокрема, як розповіли на каналі, випускники «Інтершколи» - Ольга Чепіль, Акім Галімов, Алла Щоличева, Тетяна Даценко, Світлана Чернецька та інші - працюють кореспондентами в програмі «Подробиці» та новинах телеканалу «Інтер». Євген Біланюк працює журналістом у проекті «Велика політика з Євгенієм Кисельовим», а Євгенія Толстякова була продюсером таких проектів каналу, як «Битва українських міст», «БУМ. Битва слов'ян», «Сімейний розмір», «Дакар» та інших. Минулорічний випускник курсу «Режисер» Дмитро Тишкевич працював помічником режисера на проекті «БУМ. Битва слов'ян». Ніколетта Сабов та Богдан Шевченко були адміністраторами на проекті «Сімейний розмір». Окрім того, оператори-випускники наразі працюють у компанії «07 Продакшн». Серед них Максим Бурда (випуск 2008 року), Дмитро Кобзар (випускник 2009 року), Павло Полійчук (випускник 2010 року) та інші.

Випускниця курсу «ТВ-програмування» 2007 року Тур Вероніка працює керівником служби міжнародного мовлення каналу «Інтер+».

Щодо працевлаштування на інших телеканалах, то, за словами Ольги Адам та Ксенії Кравченко, диплом «Інтершколи» не допомагає і не грає ніякої ролі. Як зазначає Ольга, після навчання вона працювала на СТБ, на 5-му каналі, на «1+1» - усюди звертали увагу тільки на «реальні вміння» та досвід. Її знайомі по школі влаштувалися на роботу тільки через знайомства.

«Диплом ніяк не допомагає... А на СТБ при працевлаштуванні так узагалі заважає. Там не приймають випускників "Інтершколи"», - коментує Марина Юрченко.

Анна Чертова підкреслює: оскільки курс «Комільфо» не профорієнтований, тож і готових робочих місць для його випускників не приготовлено. За її словами, організатори «Інтершколи» зазначали, ніби цей напрям прирівнюється до курсу «Телеведучий», однак дійсності це не відповідає. «Знала одного хлопця, який закінчив курс режисера і отримав роботу на проекті "Позаочі". Але таких дуже і дуже мало. Про інші канали не знаю», - додала Анна.

Показово, що майже всі студенти дотримуються думки - окрім участі у подібних медіаосвітніх проектах, обов'язково потрібна фахова академічна освіта.