Чому так відбувається

Процес конвергенції в Україні триває на наших очах. Телеканали виходять зі своєю трансляцією в інтернет, газети роблять свої портали серйозними онлайн-базами. На сьогодні онлайн-ресурси деяких видавничих домів являють собою постійно оновлювану стрічку новин, і не лише текстового формату. На них утримуються відео-, аудіоподкасти, є можливість залишати свої коментарі до новин, багато журналістів ведуть свої блоги, де розміщають інформацію, що залишилася «за кадром». Приміром, телеканал СТБ транслює свої сюжети на YouTube, а «Ліга. Бізнес. Інформ» і «Кореспондент» надають читачеві можливість не тільки почитати свіжі новини, а й подивитися відеорепортажі на ці ж теми. Видавці змушені розвивати свої інтернет-джерела, бо читач не хоче чекати чергового випуску газети, журналу або вечірніх теленовин. Необхідна оперативність у роботі й подачі інформації, що стає основою для створення конвергентного ньюзруму.

 

 Передумови появи конвергентної журналістики:
- занепад «старих медіа» (традиційні газети, радіо, журнали, ТБ перестали бути єдиним місцем, де можна отримати інформацію);
- поява нових каналів комунікацій – цифрові телефони (текст, аудіо, відео), інтернет (веб-сторінки, пошта, блоги, RSS тощо);
- поява нових медіа (інтернет-ЗМІ, цифрове мовлення, персоніфікований контент);
- інтерактивність – статистика відвідуваності дає зрозуміти, що люди хочуть і можуть брати участь у створенні контенту

Слід зазначити, що перед цими журналістами не висувається вимога робити матеріали такої якості, як у фахівців із десятилітнім досвідом роботи. Приміром, редактор не докорятиме кореспонденту, що його відеосюжет за якістю гірший, ніж у кінооператора, котрий провів на знімальному майданчику 20 років. При цьому журналіст повинен пам'ятати, що, поступаючись за якістю, інформаційний продукт натомість має бути ексклюзивним і цікавим.

Ролі в конвергентному ньюзрумі

Журналіст — це людина, що працює в команді. Не зовсім правильно дати йому в руки відеокамеру, диктофон, фотоапарат і відправити на прес-конференцію. А потім очікувати, що по поверненню в редакцію він одразу напише замітку, змонтує відеосюжет і, можливо, встигне зібрати коментарі для аудіорепортажу й повісить його на сайті. Для максимально ефективної роботи кореспондента його необхідно навчити нових професійних навичок (як правильно робити фото, відео, аудіо) і, відповідно, як писати в різних форматах. Але відвідавши подію, журналіст має підготувати свій інформаційний продукт у тому форматі, який максимально ефективно розкриє суть події. Приміром, якщо йдеться про аварію, то навряд чи щось передасть атмосферу краще, ніж фоторепортаж чи відеосюжет. Якщо ж ідеться про прес-конференцію за підсумками прийняття якогось важливого закону, то доцільніше зробити замітку в текстовому форматі, в котрій подати ще й думки сторін.

Важливо пам'ятати, що контент для різних типів ЗМІ має бути різного формату. Те, що може бути винесене в тижневик, зовсім не підходить для онлайн-газети чи аудіосюжету. Адже для аудіо важливо передати атмосферу так, щоб у читача сформувався візуальний образ того, що відбувається. Для відео важливо прокоментувати те, що не потрапило в картинку, для інтернету — якщо йдеться про новинний матеріал — необхідно писати за правилами перевернутої піраміди. Відтак журналіст на місці події має зібрати інформацію в такий спосіб, аби її можна було використати в будь-якому форматі.

 

– фокус не на технологіях, а на історії, сюжеті, інформації;

– більше контенту, більше менеджменту. Зростає роль редактора;

– контент створюється для різних типів ЗМІ;

– вдосконалюється технологія створення контенту;

– постійно проводяться навчальні тренінги для журналістів.

 

 

 Майстер-клас із конвергентної журналістики для студентів проекту

Сучасна журналістика потребує нового поштовху. В першу чергу, має змінитися підхід до своєї роботи й медіаспеціалісти мають розуміти, яким чином це зробити. Для цього потрібно отримати знання, які покажуть напрямок, в якому треба розвиватися.

 В листопаді минулого року стартував проект «Журналістика цифрового майбутнього», який започаткував Благодійний Фонд «Розвиток України». Це перша та єдина в Україні програма, яка передбачає, що акцент в навчанні буде зроблений на сучасних цифрових технологіях в ЗМІ та конвергентним принципам роботи. Партнером по реалізації програми являється Національний Університет «Києво-Могилянська Академія». Проект передбачає, що журналісти будуть навчатися на протязі 10 місяців і по закінченню отримають сертифікат. Також програмою передбачено стажування в США. Набір студентів на наступний рік буде розпочато в серпні цього року. Навчання на програмі є безкоштовним і буде фінансуватися на протязі наступних трьох років.

У 2008 році журнал «Детектор медіа» та благодійний фонд «Розвиток України» реалізовують спільний інформаційний проект. У кожному числі журналу «ТК» друкуються освітні матеріали курсу «Журналістика цифрового майбутнього», що інформують читачів про особливості цифрових технологій у журналістиці, принципи конвергентності, сучасні практики роботи медіа. Протягом року журнал отримуватимуть 700 українських телекомпаній. Передплата здійснена коштом фонду "Розвиток України".