Перехід на нові формати
Матеріал вперше надрукований в журналі «Детектор медіа» № 1-2 / 2008
З моменту, коли інтернет почав забирати аудиторію в друкованих ЗМІ й телеканалів, видавці почали придивлятися до західних колег і вивчати їхній досвід – як вони утримують свої позиції. Як виявилося, вихід простий: створити конвергентний ньюзрум.
Чому так відбувається
Процес конвергенції в Україні триває на наших очах. Телеканали виходять зі своєю трансляцією в інтернет, газети роблять свої портали серйозними онлайн-базами. На сьогодні онлайн-ресурси деяких видавничих домів являють собою постійно оновлювану стрічку новин, і не лише текстового формату. На них утримуються відео-, аудіоподкасти, є можливість залишати свої коментарі до новин, багато журналістів ведуть свої блоги, де розміщають інформацію, що залишилася «за кадром». Приміром, телеканал СТБ транслює свої сюжети на YouTube, а «Ліга. Бізнес. Інформ» і «Кореспондент» надають читачеві можливість не тільки почитати свіжі новини, а й подивитися відеорепортажі на ці ж теми. Видавці змушені розвивати свої інтернет-джерела, бо читач не хоче чекати чергового випуску газети, журналу або вечірніх теленовин. Необхідна оперативність у роботі й подачі інформації, що стає основою для створення конвергентного ньюзруму.
Основна суть конвергенції полягає в тому, щоб робити контент (інформаційні матеріали) для всіх видів ЗМІ й управляти цим інформаційним потоком з єдиного центру. Це не означає, що видавці відмовляються від якогось свого продукту й повністю переходять працювати в інтернет. Мається на увазі сполучення різних інформаційних каналів і створення єдиної творчої редакції, в якій досягається максимальна синергія всіх ЗМІ. У цьому випадку підхід до організації ньюзруму кардинально змінюється. З'являються нові ролі, виникає необхідність у додатковому навчанні журналістів, оснащенні новою технікою й ін.
Приміром, коли редакція англійського Daily Telegraph перейшла на конвергентні принципи роботи, журналісти почали мислити мультимедійно. Редактор відділу моди відвідує покази, після чого пише свої замітки для газети. Поруч зі статтею він розміщує блок із закликом відвідати сайт газети, де є докладніший репортаж; до репортажу додано ще й слайд-шоу із фотографій з музичним супроводом та аудіокоментарями журналіста. В результаті, журналіст надає своєму читачеві інформацію в повному обсязі.
Передумови появи конвергентної журналістики:
- занепад «старих медіа» (традиційні газети, радіо, журнали, ТБ перестали бути єдиним місцем, де можна отримати інформацію);
- поява нових каналів комунікацій – цифрові телефони (текст, аудіо, відео), інтернет (веб-сторінки, пошта, блоги, RSS тощо);
- поява нових медіа (інтернет-ЗМІ, цифрове мовлення, персоніфікований контент);
- інтерактивність – статистика відвідуваності дає зрозуміти, що люди хочуть і можуть брати участь у створенні контенту
Утім, редакція не може одразу стати конвергентною. Для цього треба змінити організаційну структуру, навчити і, найголовніше, мотивувати журналістів бути фахівцями нової генерації. За прикладом того ж Daily Telegraph, деякі журналісти не були впевнені у своїх здатностях засвоїти нові знання. Проте, як показала практика, за правильно обраної системи мотивації й відповідного навчання, 90% фахівців виходять на новий рівень і зовсім про це не шкодують. Незважаючи на те, що роботи більшає, журналіст повністю реалізовує свій потенціал і його професійні якості виражаються не тільки в тому, наскільки красиво він пише статті, а й у тому, що він уміє нестандартно й максимально цікаво подати матеріал. При цьому в багатьох випадках від нього не потрібно літературних шедеврів, що так цінувалося, коли друковані газети були основним джерелом інформації.
Слід зазначити, що перед цими журналістами не висувається вимога робити матеріали такої якості, як у фахівців із десятилітнім досвідом роботи. Приміром, редактор не докорятиме кореспонденту, що його відеосюжет за якістю гірший, ніж у кінооператора, котрий провів на знімальному майданчику 20 років. При цьому журналіст повинен пам'ятати, що, поступаючись за якістю, інформаційний продукт натомість має бути ексклюзивним і цікавим.
Найуспішніші приклади конвергентних редакцій за кордоном:
Ролі в конвергентному ньюзрумі
Журналіст — це людина, що працює в команді. Не зовсім правильно дати йому в руки відеокамеру, диктофон, фотоапарат і відправити на прес-конференцію. А потім очікувати, що по поверненню в редакцію він одразу напише замітку, змонтує відеосюжет і, можливо, встигне зібрати коментарі для аудіорепортажу й повісить його на сайті. Для максимально ефективної роботи кореспондента його необхідно навчити нових професійних навичок (як правильно робити фото, відео, аудіо) і, відповідно, як писати в різних форматах. Але відвідавши подію, журналіст має підготувати свій інформаційний продукт у тому форматі, який максимально ефективно розкриє суть події. Приміром, якщо йдеться про аварію, то навряд чи щось передасть атмосферу краще, ніж фоторепортаж чи відеосюжет. Якщо ж ідеться про прес-конференцію за підсумками прийняття якогось важливого закону, то доцільніше зробити замітку в текстовому форматі, в котрій подати ще й думки сторін.
Основна відмінність конвергентного журналіста від традиційного медійника в тому, що він повинен визначити оптимальний для конкретної новини формат і вміти створювати в ньому свій матеріал. Зокрема, треба володіти технікою інтерв’ю, вміти добирати факти і дані, обробляти відео-, аудіо- і фотоматеріали, мати навички графічного дизайну, вміти писати тексти (для газети, радіо, телебачення, інтернету).
Важливо пам'ятати, що контент для різних типів ЗМІ має бути різного формату. Те, що може бути винесене в тижневик, зовсім не підходить для онлайн-газети чи аудіосюжету. Адже для аудіо важливо передати атмосферу так, щоб у читача сформувався візуальний образ того, що відбувається. Для відео важливо прокоментувати те, що не потрапило в картинку, для інтернету — якщо йдеться про новинний матеріал — необхідно писати за правилами перевернутої піраміди. Відтак журналіст на місці події має зібрати інформацію в такий спосіб, аби її можна було використати в будь-якому форматі.
Ролі в конвергентному ньюзрумі:
Щоб визначити формати і максимально ефективно розподілити роботу кореспондентів, у конвергентному ньюзрумі вводяться нові ролі. Одна з найважливіших — редактор потоку новин. До його функцій входить відбирання найважливіших інформаційних приводів. Крім того, він розподіляє роботу журналістів. І якщо, приміром, редактор знає, що цей інформаційний привід краще проілюструвати за допомогою фотографій, то, відповідно, він відправить журналіста, що робить найвдаліші знімки й при цьому напише гарну статтю. Друга роль у конвергентному ньюзрумі — універсальний журналіст. Він безпосередньо виїжджає на місце події, збирає потрібну інформацію й пише у визначеному редактором форматі. Поки журналіст «працює на полі», в редакції сидить фахівець, відповідальний за цю історію. Серед його функцій — координувати всіх фахівців, що відповідають за один інформаційний привід, і зводити все докупи. Тим часом у конвергентній редакції з'являються фахівці-помічники, що збирають додаткову інформацію. Це може бути різноманітна статистика, інфографіка, передісторія та ін. Ще одна роль — редактор контенту, сформованого читачами. Він контролює інформацію, що надходить на інтернет-ресурс видання від зовнішніх користувачів. Слід зазначити, що всі ці нові ролі введено для забезпечення максимальної оперативності і своєчасної й повної подачі інформації через свої канали ЗМІ.
У ньюзрумі майбутнього
– фокус не на технологіях, а на історії, сюжеті, інформації;
– більше контенту, більше менеджменту. Зростає роль редактора;
– контент створюється для різних типів ЗМІ;
– вдосконалюється технологія створення контенту;
– постійно проводяться навчальні тренінги для журналістів.
Майстер-клас із конвергентної журналістики для студентів проекту
Сучасна журналістика потребує нового поштовху. В першу чергу, має змінитися підхід до своєї роботи й медіаспеціалісти мають розуміти, яким чином це зробити. Для цього потрібно отримати знання, які покажуть напрямок, в якому треба розвиватися.
В листопаді минулого року стартував проект «Журналістика цифрового майбутнього», який започаткував Благодійний Фонд «Розвиток України». Це перша та єдина в Україні програма, яка передбачає, що акцент в навчанні буде зроблений на сучасних цифрових технологіях в ЗМІ та конвергентним принципам роботи. Партнером по реалізації програми являється Національний Університет «Києво-Могилянська Академія». Проект передбачає, що журналісти будуть навчатися на протязі 10 місяців і по закінченню отримають сертифікат. Також програмою передбачено стажування в США. Набір студентів на наступний рік буде розпочато в серпні цього року. Навчання на програмі є безкоштовним і буде фінансуватися на протязі наступних трьох років.
У 2008 році журнал «Детектор медіа» та благодійний фонд «Розвиток України» реалізовують спільний інформаційний проект. У кожному числі журналу «ТК» друкуються освітні матеріали курсу «Журналістика цифрового майбутнього», що інформують читачів про особливості цифрових технологій у журналістиці, принципи конвергентності, сучасні практики роботи медіа. Протягом року журнал отримуватимуть 700 українських телекомпаній. Передплата здійснена коштом фонду "Розвиток України".
Автор - керівник програми «Журналіст цифрового майбутнього»