У заході взяли участь знімальна група стрічки та герої фільму — вибухотехніки, які прийшли разом із родинами. Ще зранку вони брали участь в обстеженні території на наявність вибухонебезпечних предметів після російської атаки на Київ, а ввечері прийшли на показ фільму, героями якого вони є. На їхню честь лунали оплески та слова вдячності від перших глядачів стрічки.

Герої фільму – вибухотехніки, які прийшли на прем’єру

«Сотні тисяч виявлених, вилучених і знешкоджених вибухонебезпечних предметів — це тисячі врятованих життів, збережені оселі, можливість безпечно жити. Робота саперів органів МВС заслуговує на найвищу повагу та визнання. Багато ваших міжнародних партнерів прямо відзначають, що за рівнем відваги й адаптивності до викликів українцям немає рівних», — звернувся зі словами вдячності до присутніх вибухотехніків заступник Міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Богдан Драп’ятий

Згідно з його статистикою, піротехнічна служба НПУ з початку війни виконала 106 210 виїздів, оглянула 45 180 гектарів територій, виявила та вилучила 330 440 вибухонебезпечних предметів і 16 940 тонн вибухових речовин, а також знищила 158 740 вибухонебезпечних предметів та 19 тонн вибухових речовин.

Полковник поліції, заступник начальника Головного слідчого управління НПУ Артем Шевчишин сказав, що «фільм не про війну, а про тих, хто бореться за мир».

Артем Шевчишин

«“Без права на помилку” — це не просто художній образ, це суть професії. І це не просто знімання фільму, це документування правди. Важливо, щоб світ побачив правду. Це не просто фільм — це правда про те, що відбувається», — сказав Артем Шевчишин.

Командир вибухотехнічної служби НПУ Володимир Хоменко, який став одним із героїв фільму, перед переглядом стрічки сказав, що вона зроблена для того, щоб показати, як працюють люди. «У фільмі показані лише реальні зйомки, тут немає спеціально побудованих сцен, немає ніяких доповідей. Це знімалося в реальному часі. Таким чином нам вдалося донести правду життя людей, які кожного дня, розуміючи, на що вони йдуть, усе одно ризикують життям. Особливо ті, що вже отримували поранення і знову повертаються в поле, доводять, що вони найкращі, працюють, щоб зробити життя в Україні безпечнішим», — розповів Володимир Хоменко.

 Володимир Хоменко

Над створенням документального фільму «Без права на помилку» працювало творче об’єднання «KyivSky», яке на початку повномасштабного вторгнення створили режисер Василь Київський і продюсерка Вікторія Кратінова. Ця документальна стрічка, як і два їхні попередні фільми — «Форма вогню» про ДСНС і «Битва за світло» про енергетиків, рятувальників ДСНС і бійців ППО — виготовлені для того, щоб розповідати світу правду про війну в Україні. А завдяки операторській роботі Володимира Кратінова глядачі мають змогу побачити не лише документальні історії, а й потужний відеоряд.

Василь Київський

Василь Київський розповів, що вони ставили перед собою дві задачі: показати роботу вибухотехніків і вшанувати їхніх загиблих колег, які віддали своє життя задля того, щоб звільнити територію України від мін і ворожих снарядів.

«Мені дуже хотілося б, щоб українці розуміли, якою ціною дається розмінування нашої держави. “Без права на помилку” — це не просто назва фільму, це девіз вибухотехніків, це девіз хоробрих і сильних людей. Я ніколи не забуду наших зйомок, того, що ввійшло у фільм, і того, що лишилося за кадром», — сказав Василь Київський.

Вікторія Кратінова додала, що для їхньої команди честь знімати таку важливу роботу. «Я пишаюся кожною історією у фільмі. Я пишаюся, що мала можливість долучитися до цього фільму. За час повномасштабного вторгнення ми побували з командою на різних об’єктах, прифронтових територіях, але на мінному полі я була вперше. І, чесно кажучи, це один із таких спогадів, який  запам’ятаю на все своє життя. Я дякую кожному за розмінування нашої країни», — сказала Вікторія Кратінова.

Вікторія Кратінова

Василь Київський розповів «Детектору медіа», що з представниками вибухотехнічної служби Нацполіції вони познайомилися під час зйомок проєкту «Поліція на війні».

«Хлопці мені показали свою роботу — і я реально був вражений. Якщо цивільній людині показати гранату — вона злякається, а тут хлопці беруть сотні кілограмів вибухівки, без страху і паніки розміновують. Мені захотілося показати їхню роботу українцям і людям за кордоном. Бо, в принципі, якщо людина дивиться художнє кіно, то для неї робота вибухотехніка — це два дроти різного кольору, один із яких потрібно перерізати. А тут у нас величезний комплекс, який людина має знати: як розмінувати розтяжку, як знешкодити міну-пастку, “кинжал”, дрон та інше. Це просто люди-титани», — говорить Василь Київський.

Так виникла ідея зняти фільм про вибухотехнічну службу Нацполіції, реалізація якої відбувалась поступово.

«Спочатку ми зняли маленьке відео про хлопців. Пізніше зняли відео про хлопців, які були поранені, втратили кінцівки, але все одно повернулися до роботи. І після цього вже було знято повнометражний фільм», — розповідає режисер стрічки «Без права на помилку» Василь Київський.

Кадр з фільму «Без права на помилку»

Документальний фільм «Без права на помилку» знятий у жанрі «роуд-муві». Режисер Василь Київський разом із командиром вибухотехнічної служби НПУ Володимиром Хоменком вирушають автівкою на південь і схід України — на Харківщину, Миколаївщину та Херсонщину.  Їдуть у ті прифронтові та деокуповані території, які найбільше потерпають від російських обстрілів і де росіяни залишили міни, розтяжки й інші вибухонебезпечні предмети. У кожному з населених пунктів, у яких побувала команда фільму, глядачі побачать і місцевих вибухотехніків, почують їхні історії та побачать місця, у яких їм доводилось працювати.

Кадр з фільму «Без права на помилку»

Так, у Херсоні Василь Київський зустрічається з керівником вибухотехнічної служби Херсонської області Володимиром Перепелицею. У 2014 році він доєднався до ЗСУ, після демобілізації пішов служити в поліцію, став вибухотехніком. Восени 2024 року під час розмінування втратив частину правої ноги, після лікування та протезування повернувся на службу. На початку 2025 року Володимир Перепелиця потрапив під атаку російського дрона, який пошкодив йому протез. Далі — знову лікування, заміна частини протеза, й він знову розміновує рідний Херсон.

«Там лишаються люди. До того ж половина населення Херсона — це ті, що готові попереджати про небезпеку для нас. Тільки подзвони — і тобі вже розповідають: там така-то міна лежить, ідіть обережно, бо там ще одна… Мені подобається працювати вибухотехніком, мені подобається розуміти, як що працює. Якби не гинули люди, то це був би найкращий період мого життя. Я мрію, щоб вони міни не вибухали, а ми їх тільки збирали», — розповів «Детектору медіа» Володимир Перепелиця, який разом із дружиною приїхав на прем’єру стрічки в Київ.

Володимир Перепелиця з дружиною

У фільмі Володимир Перепелиця показує Василю Київському місто, його небезпечні зони, показує зруйновану росіянами власну квартиру, розповідає, з чим зіштовхнулися вибухотехніки, коли вперше зайшли в деокупований Херсон і в яких міських будівлях ворог продемонстрував свою найбільшу підступність. Зокрема це були будівлі СБУ та Нацполіції. Вистачає роботи вибухотехнікам і зараз — Херсон залишається під постійним обстрілом росіян.

«Мене вразив у Херсоні цей спокій, який насправді дуже оманливий. Ми заїхали в Херсон, десь два кілометри від води. Зайшли перекусити в кав’ярню, а там дуже смачна кухня. Величезна порція картоплі, а ми дуже голодні були. Я думаю: ми ж тільки знімали, як хлопці працюють, а тут така тиха атмосфера. Ми виходимо і нам розповідають: тут був учора “прильот”, тут загинули люди, а там сьогодні загинула людина. Ми поки знімали — ці виродки розбили будівлю Херсонської ОВА. Через кілька тижнів після зйомок Володимир отримав поранення. Це максимально прифронтове місто, але при цьому там дуже спокійно. Це мене найбільше вразило з усіх знімальних локацій», — ділиться враженнями Василь Київський.

Виробництво фільму тривало понад рік, а зйомки проходили у Харківській, Херсонській і Миколаївській областях. Творцям фільму вдалося зафільмувати роботу вибухотехніків із протитанковими та протипіхотними мінами, зокрема з надзвичайно небезпечною міною ОЗМ-72, що «вистрибує» і має 2400 вражальних елементів. Також зафільмували роботу поліційних вибухотехніків з авіабомбою ФАБ-500 та іншими великогабаритними боєприпасами. У зйомках узяли участь міністр МВС України Ігор Клименко, а також військові сапери США, Канади та Великої Британії. Вони розповідають про свій досвід співпраці з українськими вибухотехніками.

Під час перегляду фільму «Без права на помилку»

Саундтреком до фільму «Без права на помилку» стали пісні гурту «Океан Ельзи», які створюють особливий настрій і підкреслюють атмосферу стрічки.

Після перегляду документального фільму зал вибухнув оплесками та скандуванням «Дякуємо», які не припинялися, поки герої стрічки підіймалися на сцену. «Дуже дякую, у мене трохи сльози бігли, але, сподіваюся, не видно. Після цього фільму, мабуть, піду в вибухотехніки», — сказав жартівливо Володимир Перепелиця. І вже серйозно додав, звертаючись до режисера: «Дуже дякую, дуже круто. Особливо акцент на людях, які з нами, але, на жаль, тепер у серці. Я побачив для себе навіть Херсон трохи інакше твоїми очима».

Герої фільму, яким глядачі аплодують після перегляду

Відповідаючи на питання щодо подальшої долі фільму, Василь Київський розповів, що їхнє головне завдання полягає в тому, щоб стрічку побачило якомога більше людей і «щоб вони розуміли, завдяки кому Україна зараз стоїть».

Першу частину фільму «Без права на помилку» вже можна подивитись на ютуб-каналі режисера Василя Київського. Невдовзі його можна буде подивитися безплатно на платформі Megogo та в ефірі українських телеканалів.

Фото надані командою документального фільму «Без права на помилку»