Вбудований помічник: як редакція «Бабеля» полегшила собі роботу завдяки ChatGPT

Вбудований помічник: як редакція «Бабеля» полегшила собі роботу завдяки ChatGPT

30 Жовтня 2023
1774
30 Жовтня 2023
11:00

Вбудований помічник: як редакція «Бабеля» полегшила собі роботу завдяки ChatGPT

1774
Менше механічної роботи, більше часу на творчість.
Вбудований помічник: як редакція «Бабеля» полегшила собі роботу завдяки ChatGPT
Вбудований помічник: як редакція «Бабеля» полегшила собі роботу завдяки ChatGPT

Штучний інтелект (ШІ) стає все більш повноправною частиною нашого життя: Google нещодавно відкрив свій генеративний пошук із ШІ для підлітків, американські науковці досліджують, як його використовує пропаганда, а в Україні розробили дорожню карту регулювання ШІ. І хоч ШІ (принаймні на цьому етапі його розвитку) навряд замінить кваліфікованих фахівців, при правильному використанні він цілком здатен допомогти з різною механічною чи аналітичною роботою, зокрема журналістам.

Редакція видання «Бабель» вирішила частину своєї рутини делегувати саме ШІ. Про те, як видання його використовує і наскільки це спростило роботу, під час презентації на National Media Talk розповіла очільниця відділу фандрейзингу видання «Бабель» Олена Пашковська.

 Олена Пашковська, очільниця відділу фандрейзингу видання «Бабель» (фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»)

Розшифровка — найнудніша частина роботи

Мабуть, усі, хто працює з текстами, бере коментарі, робить інтерв’ю, ненавидять найрутинніший етап цієї роботи — розшифровку, переведення записаної на відео чи диктофон прямої мови в письмову. Для редакції «Бабеля», каже Олена Пашковська, автоматизувати цей процес було дуже важливо, адже колектив невеликий, проте робить немало контенту. І цю проблему допомогла розв’язати проєктна менеджерка видання Марина Колесниченко, яка, як сказала Олена, не є програмісткою, але, використовуючи знання просунутої користувачки комп’ютера, за допомогою ШІ змогла згенерувати потрібний код. Вона використовувала чат-GPT і мову програмування Python.

ШІ згенерував потрібний код мовою програмування Python

«Наша Марина думала, як розв’язати цю проблему, і зробила код. Механіка дуже проста насправді, й усі, хто користується телеграмом, зараз упізнають цей інтерфейс, — коментує Олена вигляд цього застосунку. — Він питає: “Чим я можу допомогти?” Треба завантажити файл і натиснути “старт”. Обираєте файл, він його приймає та пропонує розшифрувати або розшифрувати й перекласти, якщо у вас текст, який вам потім треба буде редагувати іншою мовою. І отримуєте результат».

 У застосунок треба завантажити файл, який потрібно розшифрувати

 

Після цього треба натиснути «Розшифруй» або «Розшифруй і переклади»

За словами Олени, запис тривалістю у 25 хвилин цей застосунок розшифровує за 2 хвилини. Точність розшифровки оцінюють у 97 %. Крім того, пояснює вона, застосунок учиться, вдосконалюється.

  За 2 хвилини застосунок видає вордівський документ із транскрибацією запису

 

25-хвилинний запис застосунок розшифровує за 2 хвилини з точністю 97 %

Зараз застосунок дозволяє завантажувати записи з айфона та будь-які файли у форматі MP3 розміром до 20 MB — більші доводиться різати вручну й потім заливати. Проте Марина Колесниченко вже шукає способи обійти це обмеження.

Усе це, як каже Олена, змогла зробити звичайна користувачка комп’ютера, яка не має спеціальної освіти.

«Наша Марина пішла до чату GPT. Вона не спеціалістка в цьому, але трішки розуміє, що таке мова програмування Python, і що нею буде абсолютно реально це налаштувати. Вона написала в чаті: “Зробімо код, щоб у нас могла працювати транскрибація”, — і їй чат видавав шматочки коду, які потім перевіряли, зіставляли, проганяли. Ще вона використала Whisper — це застосунок для розпізнавання української мови — та DeepL для перекладу. Чат допоміг їх між собою подружити. Тобто, ставлячи правильні запитання та застосовуючи базові знання, Марина змогла це все поєднати, і тепер нашу редакцію це дуже сильно виручає», — каже Пашковська.

Поки що програма працює на одному комп’ютері в редакції. Але згодом застосунок перенесуть у хмарне сховище, щоб кожен працівник редакції міг у будь-який час до нього звернутися.

«Це шалена економія часу, ресурсів, й це дає набагато більше свободи», — говорить Олена.

Генератор SEO-заголовків

Усі новини на інформаційних сайтах — це доволі об’ємна та дуже оперативна робота редакторів новинних стрічок. Їм треба знайти інфопривід, розібратися в темі, написати новину, поставити її в адмінку й опублікувати. На все про все часу обмаль, у деяких виданнях — хвилин 40–50 на новину. І от коли редактор усе зробив і новину майже завантажив в адмінку — треба написати SEO-заголовок. Це заголовок, якого не бачить читач, але бачать пошукові системи — завдяки використанню ключових слів новина набирає більше переглядів. Але при такій оперативній роботі саме SEO-заголовок інколи забирає такі цінні хвилини. Тож редакція «Бабеля» вирішила доручити цю функцію ШІ.

 Для генерації SEO-заголовків в адмінку сайта видання «Бабель» вбудували спеціального помічника

«Другий момент, який ми зараз використовуємо, — це вбудований в адмінку помічник. Штучний інтелект пропонує багато всього корисного, але все це розташоване на різних платформах, там треба реєструватися, розбиратися в кожній із них — не в усіх є на це час, — пояснила Олена Пашковська. — Для цього ми вже звернулися до розробників на аутсорсі».

 

Редакція поставила розробникам завдання: вбудувати в їхню адмінку помічник, який би генерував SEO-заголовки за допомогою ШІ. І тепер такий помічник на сайті «Бабеля» є.

«Він аналізує текст повністю і видає свій варіант SEO-заголовка. Якщо він не подобається, його можна змінити», — розповіла вона, сказавши також, що редакція видання принципово не користується ШІ для генерації зображень і купує їх на спеціальних фотостоках.

Наскільки використання ШІ полегшило роботу

ШІ фактично виконує рутинну одноманітну й нудну роботу, яка не містить інтелектуального навантаження, — те, що в роботі потрібно, але ніяк не підвищує професійність журналістів. Тепер, каже Олена, цю рутину делегували сучасним технологіям, а журналісти мають більше часу на творчість, розвиток і на те, щоби краще опрацювати текст.

 Переваги від використання ШІ

«Це економія часу, економія ресурсів: замість того, щоб робити механічну роботу, людина має час уважніше переглянути матеріал, про щось подумати, щось виправити. В нас з’явилося більше часу на сам контент, і якщо порахувати, то ми вже маємо на одну новину більше, ніж раніше, тобто це вже корисно. У нас більше матеріалів, і через це нас більше знають люди», — говорить Пашковська.

Читайте також:

Хоча ШІ й досі навряд варто довіряти роботу з фактажем чи сенсами, він уже сьогодні може серйозно полегшити роботу журналістів, ставши незамінним помічником у монотонних, але необхідних процесах. Головне — не лінуватися шукати його сильні сторони й учитися з ними працювати.

Головне фото: Презентація Олени Пашковської про те, як штучний інтелект полегшив роботу редакції видання «Бабель» (фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1774
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду