Штучний інтелект (ШІ) стає все більш повноправною частиною нашого життя: Google нещодавно відкрив свій генеративний пошук із ШІ для підлітків, американські науковці досліджують, як його використовує пропаганда, а в Україні розробили дорожню карту регулювання ШІ. І хоч ШІ (принаймні на цьому етапі його розвитку) навряд замінить кваліфікованих фахівців, при правильному використанні він цілком здатен допомогти з різною механічною чи аналітичною роботою, зокрема журналістам.

• Читайте також: Замість тролів з Ольгіна. Чи може штучний інтелект бути використаний в інформаційній війні?

Редакція видання «Бабель» вирішила частину своєї рутини делегувати саме ШІ. Про те, як видання його використовує і наскільки це спростило роботу, під час презентації на National Media Talk розповіла очільниця відділу фандрейзингу видання «Бабель» Олена Пашковська.

 Олена Пашковська, очільниця відділу фандрейзингу видання «Бабель» (фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»)

Розшифровка — найнудніша частина роботи

Мабуть, усі, хто працює з текстами, бере коментарі, робить інтерв’ю, ненавидять найрутинніший етап цієї роботи — розшифровку, переведення записаної на відео чи диктофон прямої мови в письмову. Для редакції «Бабеля», каже Олена Пашковська, автоматизувати цей процес було дуже важливо, адже колектив невеликий, проте робить немало контенту. І цю проблему допомогла розв’язати проєктна менеджерка видання Марина Колесниченко, яка, як сказала Олена, не є програмісткою, але, використовуючи знання просунутої користувачки комп’ютера, за допомогою ШІ змогла згенерувати потрібний код. Вона використовувала чат-GPT і мову програмування Python.

ШІ згенерував потрібний код мовою програмування Python

«Наша Марина думала, як розв’язати цю проблему, і зробила код. Механіка дуже проста насправді, й усі, хто користується телеграмом, зараз упізнають цей інтерфейс, — коментує Олена вигляд цього застосунку. — Він питає: “Чим я можу допомогти?” Треба завантажити файл і натиснути “старт”. Обираєте файл, він його приймає та пропонує розшифрувати — або розшифрувати й перекласти, якщо у вас текст, який вам потім треба буде редагувати іншою мовою. І отримуєте результат».

 У застосунок треба завантажити файл, який потрібно розшифрувати

Після цього треба натиснути «Розшифруй» або «Розшифруй і переклади»

За словами Олени, запис тривалістю у 25 хвилин цей застосунок розшифровує за 2 хвилини. Точність розшифровки оцінюють у 97 %. Крім того, пояснює вона, застосунок учиться, вдосконалюється.

  За 2 хвилини застосунок видає вордівський документ із транскрибацією запису

25-хвилинний запис застосунок розшифровує за 2 хвилини з точністю 97 %

Зараз застосунок дозволяє завантажувати записи з айфона та будь-які файли у форматі MP3 розміром до 20 MB — більші доводиться різати вручну й потім заливати. Проте Марина Колесниченко вже шукає способи обійти це обмеження.

• Читайте також: ChatGPT і медіа: як чатбот допоможе журналістам і в чому ризики його використання

Усе це, як каже Олена, змогла зробити звичайна користувачка комп’ютера, яка не має спеціальної освіти.

«Наша Марина пішла до чату GPT. Вона не спеціалістка в цьому, але трішки розуміє, що таке мова програмування Python, і що нею буде абсолютно реально це налаштувати. Вона написала в чаті: “Зробімо код, щоб у нас могла працювати транскрибація”, — і їй чат видавав шматочки коду, які потім перевіряли, зіставляли, проганяли. Ще вона використала Whisper — це застосунок для розпізнавання української мови — та DeepL для перекладу. Чат допоміг їх між собою подружити. Тобто, ставлячи правильні запитання та застосовуючи базові знання, Марина змогла це все поєднати, і тепер нашу редакцію це дуже сильно виручає», — каже Пашковська.

Поки що програма працює на одному комп’ютері в редакції. Але згодом застосунок перенесуть у хмарне сховище, щоб кожен працівник редакції міг у будь-який час до нього звернутися.

«Це шалена економія часу, ресурсів, й це дає набагато більше свободи», — говорить Олена.

• Читайте також: Повстання чатботів. Як працює ChatGPT і чим він небезпечний

Генератор SEO-заголовків

Усі новини на інформаційних сайтах — це доволі об’ємна та дуже оперативна робота редакторів новинних стрічок. Їм треба знайти інфопривід, розібратися в темі, написати новину, поставити її в адмінку й опублікувати. На все про все часу обмаль, у деяких виданнях — хвилин 40–50 на новину. І от коли редактор усе зробив і новину майже завантажив в адмінку — треба написати SEO-заголовок. Це заголовок, якого не бачить читач, але бачать пошукові системи — завдяки використанню ключових слів новина набирає більше переглядів. Але при такій оперативній роботі саме SEO-заголовок інколи забирає такі цінні хвилини. Тож редакція «Бабеля» вирішила доручити цю функцію ШІ.

 Для генерації SEO-заголовків в адмінку сайта видання «Бабель» вбудували спеціального помічника

«Другий момент, який ми зараз використовуємо, — це вбудований в адмінку помічник. Штучний інтелект пропонує багато всього корисного, але все це розташоване на різних платформах, там треба реєструватися, розбиратися в кожній із них — не в усіх є на це час, — пояснила Олена Пашковська. — Для цього ми вже звернулися до розробників на аутсорсі».

Редакція поставила розробникам завдання: вбудувати в їхню адмінку помічник, який би генерував SEO-заголовки за допомогою ШІ. І тепер такий помічник на сайті «Бабеля» є.

«Він аналізує текст повністю і видає свій варіант SEO-заголовка. Якщо він не подобається, його можна змінити», — розповіла вона, сказавши також, що редакція видання принципово не користується ШІ для генерації зображень і купує їх на спеціальних фотостоках.

• Читайте також: Associated Press визначила правила застосування штучного інтелекту для журналістів

Наскільки використання ШІ полегшило роботу

ШІ фактично виконує рутинну одноманітну й нудну роботу, яка не містить інтелектуального навантаження, — те, що в роботі потрібно, але ніяк не підвищує професійність журналістів. Тепер, каже Олена, цю рутину делегували сучасним технологіям, а журналісти мають більше часу на творчість, розвиток і на те, щоби краще опрацювати текст.

 Переваги від використання ШІ

«Це економія часу, економія ресурсів: замість того, щоб робити механічну роботу, людина має час уважніше переглянути матеріал, про щось подумати, щось виправити. В нас з’явилося більше часу на сам контент, і якщо порахувати, то ми вже маємо на одну новину більше, ніж раніше, тобто це вже корисно. У нас більше матеріалів, і через це нас більше знають люди», — говорить Пашковська.

Читайте також:

• «Світ струсить сильніше, ніж коли з’явився інтернет»
• Штучний інтелект на службі пропаганди

Хоча ШІ й досі навряд варто довіряти роботу з фактажем чи сенсами, він уже сьогодні може серйозно полегшити роботу журналістів, ставши незамінним помічником у монотонних, але необхідних процесах. Головне — не лінуватися шукати його сильні сторони й учитися з ними працювати.

Головне фото: Презентація Олени Пашковської про те, як штучний інтелект полегшив роботу редакції видання «Бабель» (фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»)