Консалтингова компанія Media Resources Management (MRM ) за підтримки USAID та сприяння Міністерства культура та інформаційної політики України оголосила третій сезон конкурсу соціально вагомого контенту про Україну Pitch UA.

Серед переможців попередніх пітчингів – тревел-проєкт «Борщ» з кухарем Євгеном Клопотенком у ролі ведучого та серіал «І будуть люди», який вийшов на каналі СТБ у вересні цього року. Обидва проєкти виробляв Film.ua, і саме їх організатори поставили в приклад на онлайн-відкритті третього пітчингу, адже лише одна тільки перша серія «І будуть люди» має понад мільйон переглядів у YouTube, а автори документальної стрічки «Борщ» після успішної прем’єри борються за те, аби страву визнали культурною спадщиною України.

У нинішньому, третьому, конкурсі є кілька відмінностей від попередніх. Перша і найбільша – він проходить в рамках нового проєкту USAID Transformation Communications Activity (ТСА), який презентували разом із запуском конкурсу 16 грудня. Двома попередніми пітчингами разом із MRM займався проект міжнародної технічної допомоги  «Українська ініціатива міцнення громадської довіри» UCBI , частина команди якого тепер перейшла в ТСА.

Основна мета нового проєкту – побудова партнерства та ефективної комунікації між урядом України, креативним сектором та громадянським суспільством для зміцнення української демократії за допомогою інноваційних комунікаційних ініціатив. Pitch UA стане одним із основних напрямків роботи ТСА. Про це розповіла заступниця керівника і контент директорка TCA Віра Костенко-Кузнєцова.

Директор Місії USAID в Україні та Білорусі Джим Хоуп зазначив, що ТСА є новим видом діяльності для USAID, хоч медіа та комунікації не є новими сферами для організації. ТСА працюватиме 5 років, в бюджет закладено майже 40 млн доларів на вирішення основних викликів.

Партнером нового проєкту вже стало Міністерство культури та інформаційної політики –  заступник міністра Тарас Шевченко назвав цю співпрацю дуже важливою в питаннях подолання інформаційних загроз.  

Директорка MRM Катерина Удут, Віра Костенко-Кузнецова, Джим Хоуп, Тарас Шевченко

Pitch UA вигідно відрізняється від решти пітчингів, до яких ми звикли, тим, що проєкти проходять не лише презентацію перед експертами, а й скрипт-докторинг – тобто автори, які вийшли до другого туру, допрацьовують та корегують свої ідеї разом із міжнародними і вітчизняними експертами.

До участі в конкурсі приймаються серіали, документальні проєкти, телешоу, анімація, фільми, соціальна реклама, вебсеріали, кросплатформенні проєкти на стадії ідеї, розробки або виробництва. Продюсери можуть претендувати як на часткове фінансування всього проєкту, так і на повне фінансування девелопменту (розробки), включно з виробництвом пілотного епізоду серіалу чи шоу.

Теми третього Pitch UA:

• Я відчуваю зміни: реформуючи Україну.
• Об’єднуючи Україну: єдність у різноманітності.
• Медіа мають значення.
• Російськомовний контент: з’єднати роз’єднане.

Організатори конкурсу традиційно запросили на відкриття експертів, які детальніше розкрили теми пітчингу та порадили, на що слід звернути увагу сценаристам і продюсерам у тій чи іншій сфері.

Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну

Проєкти мають розповідати про реформи в Україні, а також висвітлювати, як вони розвивають відповідальність громадян за особисте здоров'я, суспільне життя, поведінку онлайн тощо. ТСА пропонує зосередитися на тих сферах, де реформи надають громадянам відчуття реальних змін у країні: земельна реформа, децентралізація, цифрова трансформація та здоров'я (включно з імунізацією).  

Керівниця комунікаційних програм UNICEF Анна Суходольська зазначила, що в Україні насамперед має відбутися «реформа свідомості», бо кожна людина несе власну відповідальність за своє здоров’я, натомість, наприклад, мало хто з дорослих українців знає, яке наступне щеплення потрібно робити і коли. Аудиторію потрібно спонукати відповідально ставитися до свого здоров’я, в тому числі розбиратися в медичній реформі, а також розрізняти фейки на медичну тему. Ще серед викликів –  підняти довіру до лікарів.  

Представниця проєкту AGRO Вікторія Онікієнко вважає, що людям потрібно доступно пояснити, що таке земельна реформа і як вона може вплинути на життя кожної окремої людини, щоб вони перестали її боятися. Вона виокремила декілька важливих тем, над якими можна працювати – наприклад, боротьба з корупцією, можливість залучення інвестицій, збільшення ціни на землю тощо.

Заступниця директора програми USAID DOBRE Юлія Єсмуханова розповіла, що децентралізація є однією з найуспішніших реформ в Україні – з жовтня цього року всі населені пункти об’єднані у громади. Наразі маємо 1469 об’єднаних територіальних громад. Тож людей вже не потрібно мотивувати до об’єднання, але важливо показати, як кожна конкретна людина може долучитися до змін в своєму місті, селищі, селі.

Заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Іонан упевнена, що цифровізація може допомогти України зробити суттєвий стрибок в економічному плані, тож це важлива сфера, яка потребує всебічного висвітлення. Держава розробила бренд «Дія», що включає п’ять проєктів – «Дія. Застосунок», «Дія City», «Електронні послуги», «Бізнес», «Цифрова освіта», у кожного з яких є своя цільова аудиторія, для них можна створювати контент на цю тему. Міністерство теж планує знімати освітні фільми вже найближчим часом.

Модератор, Broadcast Creative Development Lead ТСА Олександр Клейманов, Анна Суходольська, Вікторія Онікінко, Юлія Єсмуханова та Валерія Іонан

Тема 2. Об’єднуючи українців: єдність у різноманітності

Організатори приділяють особливу увагу контенту про історію України, її культуру та активну позицію громадян. Теми, які нині роз’єднують українців –  мова, історичні та політичні події, як свідчать дані дослідження «Арени» – інноваційної програми, присвяченої подоланню проблем дезінформації та поляризації. А от об’єднує українців, наприклад, спільне минуле –  скажімо, аварія на Чорнобильській АЕС чи перемога  нашої співачки Руслани на «Євробаченні» тощо.

Керівниця проєкту IREX «Мріємо та діємо» Ірина Ніколаєнко впевнена, що різноманіття об’єднує, адже неможливо створити щось нове і цікаве без різних точок зору і поглядів на життя. Вона працює з молодим поколінням, якому так важливо донести цінність толерантності. «У нашому суспільстві багато булінгу, одна із задач нашого проєкту – давати можливості та навички молоді, щоб молоді люди навчилися чути одне одного, намагалися розуміти іншу точку розу», – сказала вона.

Ірина Ніколаєнко

Тема 3. Медіа мають значення

Ця тема присвячена боротьбі з дезінформацією, фейками, маніпуляціями в ЗМІ. Організатори шукають ігровий контент, який зможе пояснити, як працюють медіа (на зразок серіалів «Ранкове шоу» чи «Ньюзрум»).

Голова ГО «Детектор медіа», шеф-редакторка онлайн-видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова зауважила, що українці не обізнані про дійсний стан речей у медійній сфері. Наприклад,  мало хто усвідомлює, що редакційна політика медіа часто залежить від власника, а більшість медіа в Україні є оліхаргічними, тобто просувають перш за все їхні інтереси, а не суспільства. За даними досліджень «Детектора медіа», лише  для 4% українців важливим чинником для вибору певного ЗМІ є знання, хто їм володіє,  і лише 40% громадян  вважають, що знати, хто є власниками певних ЗМІ – важливо або важливо певною мірою.

Ще одна проблема – недовіра суспільства до медіа. У той же час дослідження показують, що довіра росте до проросійських каналів, наприклад, «112 Україна», ZIK і NewsOne, які належать Віктору Медведчуку – куму Путіна. Тож не треба підсилювати недовіру до ЗМІ в цілому, адже вони є важливим інструментом демократії. Але  потрібно донести до аудиторії, за якими критеріями знаходити ті медіа, яким можна довіряти,  як перевіряти інформацію тощо.

«Не треба хейтити всі медіа, треба допомагати людям розрізняти якісні від неякісних, а ще – нагадувати, що в соцмережах ми маємо справу перш за все з думками, а не фактами», – підсумувала Наталія Лигачова.

Програмна менеджерка проєкту Learn to Discern, IREX Марина Дорош додала, що важливо розповісти широкій аудиторії, чому проблема дезінформації важлива.  Можна показати наочно, як якийсь конкретний фейк призводить до змін у житті людини, групи людей, країни. Важливо також показати, що вплив на людей може бути з різних джерел – телебачення, соціальних мереж, тобто треба розуміти, хто стоїть не лише за телеканалами, а й за деякими блогерами.

Марина Дорош, Наталія Лигачова

Тема 4. Російськомовний контент: з’єднати роз’єднання

Проєкти цієї теми мають протистояти російській пропаганді, яка запевняє, що Україна є неспроможною державою, та розповісти російськомовній аудиторії про головні позитивні зміни в країні з часів Революції гідності. Цільовою аудиторією цього контенту мають стати мешканці східних та південних регіонів України, люди, що залишаються на непідконтрольних Україні територіях Донбасу та в Криму, а також громадяни колишнього СНД.

Українські історії, створені російською мовою, мають демонструвати, як Україна змінюється після 2014 року, та сприяти кращому розумінню міжнародних відносин у світі, – вважають організатори пітчингу.

Регіональний радник USAID / OTI Орен Мерфі відповів на запитання, навіщо потрібен російськомовний контент в Україні. Він переконаний, що аудиторію треба шукати там, де вона є, а не там, де, на чиюсь думку, вона має бути. І якщо аудиторія в Криму та непідконтрольних Україні територіях Донбасу має певні вподобання щодо російської мови, цей попит потрібно задовільнити. «Ми хочемо достукатися до цих людей з позитивними наративами про все чудове, що відбувається в Україні після Революції гідності. Якщо ми цього не зробимо, то втратимо цю ключову аудиторію. Дуже важливо для національної ідентичності України – охоплювати аудиторію різними мовами, які відповідають її вподобанням», – сказав він.  

Віра Костенко-Кузнецова, Орен Мерфі

***

Насамкінець команда ТСА розповіла організаційні подробиці проведення конкурсу. Так, Broadcast Creative Content Development Lead  Олександр Клейманов зауважив, що участь в пітчингу можуть взяти продюсери та сценаристи (ФОП третьої групи) або кінокомпанії за умови, що вони зареєстровані в Україні й не мають росіян серед кінцевих бенефіціарів. Подавати можна кілька проєктів.

Керівниця напрямку діджитал у ТСА Катерина Чернолуцька нагадала, що контент затверджується донором (ТСА), а отже потрібно зважати на вимоги та обмеження – наприклад, не використовувати кадрів із вживанням наркотиків, алкоголю, палінням, недопустимі також насильство, сексизм, гомофобія, об’єктивація жінок тощо. Також узгоджувати з організацією потрібно всі рекламні прояви – недопустима співпраця з алкогольними компаніями, ставками на спорт або компаніями із сумнівною репутацією. Крім того, Катерина порадила не намагатися осягнути усі теми одразу, а краще зосередитися на одній, а також надавати перевагу діджитал проєктам, адже їх легше реалізувати, ніж телевізійні.

Олександр Клейманов, Віра Костенко-Кузнєцова, Катерина Чернолуцька

Нагадаємо ключові дати конкурсу:

• 16 грудня 2020 – відкриття конкурсу;
• 17 грудня 2020 – 27 січня 2021 – прийом заявок першого етапу;
• 21 лютого 2021 – оголошення шорт-листа за результатами першого етапу;
• 23 лютого 2021 – докторинг-майстерня проєктів з шорт-листа;
• 1 – 28 березня 2021 – прийом заявок для фінального відбору;
• 12 квітня 2021 – оголошення фіналістів конкурсу;
• 20 квітня 2021 – фінальний пітчинг;
• 29 квітня 2021 – оголошення переможців конкурсу.

Усі деталі – на сайті Pitch UA.

Фото: скріншоти