Медіаконсалтингова компанія Media Resources Management (MRM, що входить до Film.ua Group) та Агентство США з міжнародного розвитку USAID, зокрема проект міжнародної технічної допомоги «Зміцнення громадської довіри» UCBI, оголосили другий конкурс вагомого контенту про Україну Pitch.ua 2.

Перший такий конкурс стартував у березні цього року – тоді організатори отримали 210 заявок та обрали сімох переможців. Один із них – тревелшоу «Вдома краще» від Teen Spirit Media – виходить на YouTube, решта – на стадії виробництва. У 2020 році USAID знову профінансує створення соціально вагомих відеопроєктів – цього разу кошти буде виділено не лише на виробництво, а й на девелопмент (розробку) ідеї, щоб авторам було легше допрацювати свої проєкти та презентувати їх іншим донорам, інвесторам, дистриб’юторам, телеканалам тощо.

У конкурсі, як і минулого разу, можуть взяти участь проєкти будь-якого формату – ігрове, документальне кіно, серіали, токшоу, ігрові шоу, реаліті тощо. Вони можуть бути створені для різних платформ – телебачення, кіно, інтернет. Однією з головних вимог залишається доступність для якомога ширшого кола глядачів, для цього конкурсанти повинні продемонструвати організаторам пітчингу домовленості з телеканалом або дистриб’ютором про показ контенту, цього разу ці домовленості будуть перевірятися ретельніше, ніж минулого. Проєкти можуть знаходитися на будь-якій стадії виробництва.

Партнером USAID по проєкту Pitch ua 2 стало новостворене Міністерство культури, молоді та спорту України.

На офіційному відкритті Pitch ua 2 виступив представник UCBI/OTI в Україні Бенджамін Лонг, який нагадав мету конкурсу – проєкти мають об’єднати українців, розповісти про позитивні зміни, що відбуваються в Україні, через якісний цікавий контент спонукати людей брати активну участь у житті країни.

Бенджамін Лонг

Експертка з розвитку медіапроєктів UCBI Віра Костенко-Кузнєцова повідомила, що, на відміну від попереднього конкурсу, тепер є три чіткі теми: гуманізація конфлікту, комунікація з окупованими територіями та активація молоді. Вона запевнила, що цього разу домовленості з телеканалами та дистриб’юторами про показ контенту організатори пітчингу будуть перевіряти ретельніше. Тож два основні критерії відбору переможців – дотримання теми та наявність договору з прокатником.

Детальніше про нововведення другого пітчингу, бюджет та партнерство з Міністерством культури, молоді та спорту Віра Костенко-Кузнєцова розповіла «Детектору медіа»:

Віра Костенко-Кузнєцова

– Віро, розкажіть більше про фінансову підтримку девеломпенту, скільки коштів USAID готовий виділити саме на розробку проєктів?

– Максимальна сума, яку ми виділимо на проєкт лишилася незмінною – $250 тис. Основне нововведення – цього разу ми виділятимемо кошти на девелопмент (розробку) ідеї, максимум $50 тис на кожен проєкт. Щоб продюсерам було легше допрацювати свої ідеї і презентувати їх каналам, іншим донорам, необхідно розробити ідею і зняти пілот, ми це профінансуємо окремо. Кожен охочий може подавати заявку як на фінансування в цілому, так і на девелопмент.

– Бюджет першого Pitch ua складав $1 млн. Цього року він збільшився?

– Він поки залишився таким же, але побачимо, важко зараз сказати.

– Міністерство культури, молоді та спорту підтримує цей проєкт фінансово чи іншим чином?

– Ця підтримка експертна. Міністерству юридично важко виділяти кошти на такі донорські проєкти, у них є своя система фінансування. Але наша підтримка девелопменту якраз дасть можливість проєктам подаватися потім на державне фінансування.

– Цього разу є три конкретні теми, вони нелегкі. Чи не побоюютеся, що кількість заявок буде значно меншою, ніж минулого разу, адже тут навряд підійдуть проєкти про борщ?

– Так, це челендж для креативної індустрії. Але ці теми можна подавати по-різному, навіть про борщ можна зняти в розрізі гуманізації конфлікту, просто треба більше подумати. Минулого разу дійсно було дуже багато заявок, але серед них було багато таких, які зовсім не підходили нам за тематикою. Ми не боїмося, якщо заявок буде мало, головне, щоб вони несли ті меседжі, які ми просимо. Чітко говоримо з самого початку, що саме ми хочемо отримати, але, думаю, люди все одно надсилатимуть проєкти, що вважатимуть хоч трохи відповідними.

А ще, серед трьох тем є одна простіша – активація молоді. Тому я боюся, що 80% поданих проєктів будуть саме на цю тему. Але для нас важливо розкрити якраз перші дві теми.

– Ви сказали, що будете ще ретельніше перевіряти договорити з каналами та дистриб’юторами на показ готових проєктів. Але ж часто ці домовленості є усними і ні до чого не зобов’язують…

– Ми будемо просити контакти людей із телеканалів, з якими ведуть перемовини продюсери. Коли людина подається на роботу в USAID, вона має надати референси з контактами, куди можна подзвонити і перевірити її попередній досвід. Тому ми вирішили використати цей підхід, щоб перевіряти, чи є домовленості про показ майбутніх проєктів або принаймні розмови про це.

Організатори конкурсу також запросили експертів, які детальніше розкрили теми пітчингу, розповіли, як знімати соціально значущий контент і як найкраще презентувати проєкти.

Так, американська продюсерка, засновниця компанії honto88 Шруті Гангулі розповіла про створення соціально важливого контенту на прикладі власних докуменатльних проєктів, зокрема, показала документальні ролики про проблеми вживання наркотиків, права ув’язнених, працевлаштування жінок в Індії тощо.

Шруті Гангулі

Вона виділила сім правил соціального сторітелінгу:

1. Шукати радість (інколи автори концентруються на надто складних темах, а треба шукати промінь надії, показувати, як герой проходить труднощі і чогось досягає).
2. Зробити історію персональною, особистою (треба бути зануреним в історію, наприклад, показати день з життя героя, це недорого і не забирає багато часу).
3. Розкрити зв’язок, коннект (зрозуміти світ очима героя).
4. Мати кінематографічний стиль (продумати, якою мовою оповідати історію, які засоби для цього використати).
5. Показати правду, справжність (показати людину правильно, такою, якою вона є, залишатися вірним своїм героям).
6. Бути винахідливим (існує велика кількість агенцій, організацій, що досліджують складні соціальні теми, треба черпати звідти ідеї, читати новини, залучати велику кількість ресурсів).
7. Твій голос важить! (не забувати про важливу роль творця і про честь бути кінематографістом).

Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики України, радниця Міністра культури, молоді та спорту з питань гуманітарної та інформаційної політики на тимчасово окупованих територіях Олександра Дворецька детальніше розповіла про те, як можна висвітлювати тему гуманізації конфлікту.

Олександра Дворецька

Героями відеопроєктів можуть стати ті, хто проживає на окупованих територіях, хто став переселенцем, ветерани, які повертаються до мирного життя, військовослужбовці, члени родини загиблих, зниклих без вісти, поранені, ті, хто пережив полон або катування тощо. Але до всіх них треба проявляти індивідуальний підхід.

За словами Олександри Дворецької, повернення тимчасово окупованих територій під контроль українського уряду є неминучим і збереження зв’язків між людьми є ключовою складовою успішної реінтеграції.

Вона також попросила бути дуже уважними до слів і термінів, які використовують при висвітленні конфліктів.

Голова правління ГО «Донецький інститут інформації» Олексій Мацука поділився своїм баченням, як можна створювати контент про окуповані території. Він виділив основні теми, які важливо висвітлювати:

• Створення додаткових умов для жителів окупованих територій з боку України;
• Порівняння якості життя та можливостей власного розвитку в Україні та Росії;
• Руйнування стереотипів, нав’язаних російським ТБ щодо ситуації в Україні.

Олексій Мацука

За його словами, гарний контент не залежить від форми – блог, кіно, репортаж тощо. Олексій Мацука порадив виробникам спиратися на факти та історичні реалії, уникати «води» та не порушувати причинно-наслідкові зв'язки.

Співзасновник освітньої фундації «Будуємо Україну Разом» Юрко Дідула присвятив свій виступи третій темі пітчингу – активації молоді. За його словами, сьогодні близько 50% молоді висловлює бажання виїхати з України назавжди, тому є потреба підсилювати, зміцнювати віру в країну через конструктивні проєкти.

Одним із таких може бути демонстрація історій успіху малих та середніх підприємців, які б мотивували молодь до особиcтого росту. Потрібно розповідати історії крутих українських бізнесменів, але не забувати, що більшість молоді не ототожнює себе з такими героями, бо не відчуває в собі такого великого потенціалу одразу, тож необхідно брати простіші історії малих і середніх підприємців. Наприклад, розповідати про те, як молода сім’я створила козячу ферму та продає продукцію в місто і відчуває себе щасливою.

Юрко Дідула

Також важливо мотивувати молодь входити в політичні процеси, в державні органи на місцевому рівні. Тут теж є приклад – молодий хлопець після Майдану став головою ОТГ.

Як ефективно пітчингувати свій проєкт, розповів креативний продюсер Метью ван де Вельде (Black Sheep Films, Франція). Він два продюсерам та авторам практичні поради. Наприклад, порекомендував писати SWOT-аналіз проєкту, щоб ясно бачити його сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози. На певному етапі перемовин з майбутніми інвесторами, прокатникам потрібно розповісти не лише про переваги та привабливість проєкту, але й про ризики, які можуть на них очікувати.

Перед пітчингом важливо також підготуватися до можливих запитань, передбачити найбільш ймовірні з них, бути напоготові.

Метью ван де Вельде зачитав цілу лекцію про те, як влаштовано людський мозок, чим він відрізняється від мозку рептилій та як сприймає інформацію. Зокрема, акцентував на важливості візуального оформлення презентації на пітчингу, виокремлення особливостей проєкту тощо.

Про те, що презентація проходить не зовсім вдало, можуть свідчити жести, мова тіла, короткі агресивні коментарі слухачів. Треба не тільки вміти читати ці знаки, але й самому контролювати власні постать, жести, міміку, атмосферу навколо, речі, що оточують, і підлаштовуватися під загальний настрій.

Корисно – репетирувати пітчинг, знімати його на відео вдома. Важливо – розповісти, у чому особливість історії, чому вона потрібна, а також показати свою пристрасть до проєкту (але не занадто), захопити присутніх своєю ідеєю.

Метью ван де Вальде

Продюсер розділяє пітчинги на чотири форми:

• 5-секундний – лише логлайн;
• 30-секундний (ліфтовий) – 2-3 речення про сюжет і кілька цікавих подробиць;
• 3-хвилинний (сцена-пітчинг) – повна презентація проєкту;
• 5-хвилинний (довгий) – друга зустріч із інвесторами / прокатниками, на якій може бути присутній ще хтось із команди проєкту.

Логлайн – це коротке речення, яке повністю відображає сюжет проєкту: хто, що, чому. Але при цьому не розкриває фіналу історії. Як бонус можна презентувати певні подробиці, які розпалюють цікавіть до проєкту, обов’язково застосовувати «гачки», які можуть зачепити слухача.

P.S. Перший етап відбору, прийом заявок на Pitch.ua 2, триватиме до 5 лютого 2020 року. 21 лютого буде оголошено короткий список переможців, після чого з 2 по 5 березня відбуватимуться докторинг-майстерні проєктів із шортлиста та індивідуальні консультації з експертами, які допоможуть удосконалити ідеї. Фінальний відбір заявок триватиме з 4 березня по 10 квітня. 27 квітня буде оголошено фіналістів конкурсу, 12 травня відбудеться публічний (фінальний) пітчинг. Переможців планують оголосити 22 травня 2020 року.

Фото надані MRM