Kárpáti Igaz Szó – найстаріша й найвідоміша угорськомовна газета на Закарпатті (в січні 2020-го видання відзначатиме 100-річний ювілей). За даними державного реєстру, газету видає ТОВ «Студія Тиса ФМ», власники якого – ГО «Демократична спілка угорців України» та ГО «За розвиток Kárpáti Igaz Szó». Усі роки газета виходила угорською, а три тижні тому – 1 травня – стала доступною онлайн і для україномовного читача. Сайт видання відтепер двомовний, паралельно створено й україномовну сторінку у Фейсбуку.

Головний редактор Kárpáti Igaz Szó Юрій Дунда каже, що видання не прагне конкурувати з місцевими сайтами новин. «У нас інша мета: хочемо передати україномовному читачу угорську думку, позицію, аргументи угорців, наше бачення. І навпаки – на угорських шпальтах показати українське бачення. Але головне, щоб це було в партнерському дусі, а не в дусі ворожнечі. Це – найважливіше», – наголошує він.

Поява української версії сайту www.kiszo.net – ua.kiszo.net – не пов’язана з ухваленням закону про мову. Адже закон цього не вимагає від ЗМІ, що виходять мовами Європейського Союзу. Утім, редакції довелося це пояснювати своїм читачам, бо чимало закарпатських угорців перелякалися, що тепер їхню газету змушують перекладати матеріали українською.

«Нас ніхто не заставляв це робити, таке рішення редакції випливає не з мовного закону, а із зовсім іншої причини, – пояснює головний редактор. – Ми хочемо стати першоджерелом, з якого україномовні читачі можуть дізнатися думки і відчуття угорців».

Слоган нового ресурсу – «Угорське слово в українському медіапросторі». Філософія – толерантність і позитив як передумова для діалогу і партнерства.

«Коли почалися дуже негативні українсько-угорські стосунки в дипломатичному і медіапросторі, я побачив, що українські медіа пишуть про угорську меншину не дуже чуючи угорських аргументів, мотивації, чому закарпатські угорці думають саме так, як думають. Мало хто намагався розібратися, чи вони насправді сепаратисти, чи це дурниця, нав’язана суспільству? Це було видно, коли українські канали приїжджали на Закарпаття й шукали тільки шокуючі сенсації, видавали в ефір неправдиві, викручені матеріали. Можливо, це ставалося тому, що вони просто нас не розуміли і не чули? Тоді в мене виник задум створити онлайн-ресурс, через який ми можемо доносити угорське слово до україномовного читача», – розповідає Юрій Дунда.

Ua-kiszo.net – пілотний проект, який редакція фінансує з власного бюджету, без зовнішньої підтримки. Для роботи над ним додатково найняли трьох працівників – двох перекладачів і редактора. Проект триватиме щонайменше до кінця 2019-го. А далі все залежатиме від успішності. Наразі на сторінку проекту у Фейсбуку за три тижні підписалося майже 600 читачів (переважно з Ужгорода, Ужгородського району й Берегова). У перспективі редакція розраховує й на аудиторію інших областей, насамперед Західної України і столиці.

«Багато залежить від політичної ситуації. Якщо між Києвом і Будапештом почнуться консультації для пошуку компромісів, то й нам буде краще. Бо в ситуації ворожнечі працювати досить складно. Можу запевнити, що до кінця року проект точно працюватиме. А далі – побачимо. Але я би хотів його продовжити, бо це позитивна ідея», – каже редактор видання.

Який контент україномовного сайту? Щодня виходить близько 10 новин, із яких 2-3 – переклади з газети. Це матеріали на політичну, культурну, соціальну чи економічну тематику, – все, що може бути цікаве українцям. Двічі на тиждень публікується колонка редактора, а ще – інтерв’ю з відомими у краї представниками угорської спільноти. Також час від часу видання оприлюднює відкриті листи та звернення лідерів закарпатських угорських організацій.

«Крім того, щотижня на сайті ми проводимо опитування на певну тематику, яка цікавить угорську спільноту, – це й політика, й соціальна сфера, й економіка. Потім результати разом із коментарем фахівця в цій сфері публікуємо й на сайті, й у газеті. До речі, з цього четверга (23 травня) хочемо запустити опитування й на україномовному сайті. Побачимо, як на одне й те ж питання відповідатимуть угорськомовні і україномовні читачі. Це буде дуже цікавий експеримент», – вважає керівник редакції.

Інший приклад роботи Ua-kiszo.net – свіжа історія про зустріч президентів України та Угорщини в Києві на початку цього тижня. Після інавгурації Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Угорщини Яношом Адером. Прес-служби обох президентів оприлюднили короткі повідомлення про зустріч, але по-різному прокоментували суть розмови. Угорська сторона наголосила на проблемі «обмеження прав закарпатських угорців», а українська – на «необхідності продовження міжнародного тиску на Російську Федерацію».

«Що ми зробили в цьому випадку? На угорському сайті написали, як коментував цю зустріч Київ, а на українському сайті – як коментував Будапешт. Ми хочемо, щоб люди розуміли, як обидві сторони бачать цю зустріч, що для президентів важливо й на чому вони наголошують, – каже Юрій Дунда. – Саме в цьому наша мета: якщо є проблемні питання, про них треба говорити, вести дискусію і шукати розумний компроміс. Ми хочемо створити такий майданчик для дискусії й порозуміння. Щоб українці чули угорців і навпаки. Я надіюся, що так і буде. І сподіваюся, що проект буде розвиватися і знайде своє унікальне місце у нашому медіапросторі».

P.S. Інтерв’ю з головним редактором про історію газети, фінансування та розповсюдження читайте на «Детекторі медіа» згодом.

Фото: Ярослав Світлик