Гран-прі фестивалю здобула стрічка під назвою «Малярія» іранського режисера Парвіза Шахбазі (Parviz Shahbazi), котрий отримав головну нагороду з рук мера Варшави Ганни Гронкевич-Вальц.

«Для журі вирішальним був соціальний контекст “Малярії”. У нас склалося враження, що небагато конкурсних фільмів оповідають про щось конкретне, мають потенціал до зміни світу на краще. Бракувало соціально заангажованого кіно. В свою чергу, “Малярія” розповідає про конкретні речі досить дотепно. Це фільм, що порушує проблему прав жінок і людської свободи як такої. Крім того, варто відзначити режисерську роботу. Задумку вдалося повністю передати. Цей фільм просто цікаво дивитись, до того ж він несе досить серйозні меседжі», – прокоментувала вибір суддів Марія Садовська, одна з членів суддівської команди.

«Малярія» – це фільм про молоду дівчину з провінції, яка, незважаючи на релігійні і культурні табу, їде до Тегерану в пошуках свободи. Головна героїня відправляє своєму батькові повідомлення, що її викрали. Благає його передати гроші для викупу. Схвильований батько разом із братами дівчини їдуть до столиці Ірану, щоб її викупити. В той же час «викрадена» розважається зі своїм хлопцем і проводить час у товаристві випадкових музикантів. Коли лідера групи заарештовують, героїня стає на непевний шлях.

У рамках міжнародного конкурсу дві додаткові нагороди, на найкращий сценарій та найкращу чоловічу роль, отримав дансько-ісландський фільм «Серце з каміння». Прем’єра стрічки відбулась у Венеції. Також фільм було показано на фестивалі в Торонто.

Події у фільмі відбуваються в невеличкому рибацькому поселенні в Ісландії. Бурхливе літо в житті двох найкращих друзів, підлітків Крістіана і Зура, закінчується. Час залишити ігровий майданчик і розпочати доросле життя. Фільм багато в чому ґрунтується на особистому досвіді режисера: «Я виріс в місцині, де сонце влітку світить найдовше, а взимку – найкоротше в усій країні, де діти багато знаходяться на природі, красивій, однак, і жорстокій. Голи я був дитиною, то хотів показати дорослим, як виглядав для мене той світ. Тепер я роблю це як режисер – показую молодість на стільки правдиво, наскільки вмію».

З-поміж молодих режисерів нагородою був відзначений француз Лоран Тесіє за реалістичність постановки, вміле поєднання стилів і використання символіки, котра надала ваги фільмовій оповіді. Конкурсна комісія визнала, що його стрічка «Торіл» є дуже «зрілим дебютом».

В категорії «Вільний дух» журі віддало перемогу фільму «Гігант», що сміливо відходить від основної сюжетної лінії і паралельно несе в собі важливі повідомлення, котрі ховаються за досить нескладним сюжетом.

Спеціальною відзнакою удостоївся фільм росіянина Володимира Козлова під назвою «Аномія». Стрічка підтвердила тезу про те, що незалежне російське кіно, що здатне говорити відкрито, безкомпромісно й радикально про моральну деградацію суспільства, все ще є.

Найкращим документальним фільмом журі визнало стрічку «Комунія» польської режисерки Анни Замецької. Четверо героїв фільму опиняються в невеличкому приміщенні, що перетворюється на сцену родинної драми.

Абсолютно не дивує, що переможницею в конкурсі короткометражних фільмів стала також представниця Польщі. Агнєшка Елбановська отримала нагороду за свій фільм «Перший поляк на Марсі», який журі відзначило за особливу іронію на сучасний глобальний світ та Польщу зокрема. Головний герой фільму, мешканець маленького села в Центральній Європі, намагається дослівно і метафорично здійснити виліт в космос.

Загалом на цьогорічному Варшавському кінофестивалі було показано понад 170 фільмів з 60 країн світу.