Україна належить до малозабезпечених лісом країн. Площа наших лісів становить за офіційними даними 15,6% території країни - це біля 94 тис. квадратних кілометрів.

Для порівняння, навіть у країнах Західної Європи, що традиційно вважаються урбанізованими і позбавленими дикої природи, ці показники вищі: для Франції 27%, і, відповідно, 149 тис. кв. кілометрів, для Німеччини - 29% і 104 тис. кв. кілометрів.

Не слід забувати і те, що половина нашої території лежить в степовій зоні, вкрай бідній лісами.

В такій ситуації залишки лісів мають підлягати усебічній цілеспрямованій охороні, а їх знищення має суворо присікатися законом.

Значення лісів для країни закріплене в Лісовому кодексі - "Ліси України є її національним багатством", значиться у ньому. Для унеможливлення урізання лісових земель Кабінетом Міністрів 10 квітня 2008 року прийнята постанова про "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", яка забороняє зміну цільового призначення лісових ділянок, тобто їх відчуження під забудову, тощо з подальшою вирубкою.

Але у розпорядженні зазначено ряд винятків, що дозволяють будівництво на місці лісів різних стратегічних об'єктів - автомобільних доріг, кар'єрів тощо. Одним із таких об'єктів є лінія електропередач (ЛЕП). Однак обов'язковою умовою при такому будівництві є відсутність інших альтернативних варіантів будівництва, в обхід лісових земель.

27 грудня 2005 року президентом було видано Указ № 1863/2005 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення".

У Плані заходів щодо забезпечення енергетичної безпеки України в Указі є пункт 3.10 - "будівництво підстанції "Київська" і повітряної лінії електропередачі Рівненська атомна електрична станція - підстанція "Київська" напругою 750 кв".

Двома роками пізніше, в травні 2007 року, вийшов об'ємний документ: "Проект "Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС -Київська з розширенням підстанції 750 кВ "Київська" та заходами ПЛ 750 кВ від Хмельницької АЕС". ОЦІНКА СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ВПЛИВІВ (ОСЕВ)". 

На той час на полях на околиці села Наливайківка Макарівського району Київщини вже будувалась Київська підстанція. Автор цих слів, що походить саме з того району, тоді тільки-но закінчив школу і ще не підозрював, що цим документом вже було винесено смертельний вирок сотням гектарів лісу, втім як не підозрювала абсолютна більшість мешканців навколишніх сіл.

Фото ЛЕП. Взято з ОСЕВ

Магістральні електричні мережі Західного регіону України та запропоноване їх посилення. Взято з ОСЕВ

Смертельним вироком стало рішення будувати зазначену вище ЛЕП. Необхідність її будівництва, за словами енергетиків, полягає в потребі зрівноваження енергетичної системи країни, в якій Рівненська і Хмельницька АЕС через брак ліній постачання працюють не на повну потужність, а в Київській області відчувається дефіцит енергії, особливо після закриття ЧАЕС 2000 року.

Проте при плануванні ЛЕП було враховано суто економічний ефект побудови - але знехтувано екологічний аспект. Як результат - 122 км з 353 км довжини лінії (35%) проходить через ліс. 

В ОСЕВ, як і прийнято в Європі (інвестором будівництва виступає Європейський Інвестиційний Банк і Європейський Банк Реконструкції і Розвитку), значна частка документа присвячена впливові ЛЕП на екологію, але аналіз написаного викликає великі сумніви в доцільності будови лінії прийнятим маршрутом - через лісисті Сарненський, Рокитнівський райони Рівненської області, Олевський, Ємільчинський, Радомишльський райони Житомирської та Макарівський район Київської області райони. 

Хоч в ОСЕВ усіляко намагалися пом'якшити наслідки вирубування лісу, зазначаючи, що лінію тягнутимуть переважно по вже існуючим просікам, наслідки такого проведення просто катастрофічні. 

Нижче - світлини автора, який, повернувшись кілька днів тому з Києва додому в рідні Радомишльські ліси, несподівано зустрів таку картину... Що і призвело до цього міні-розслідування.

Ширина рубки під ЛЕП абсолютно нівелює намагання прокладати її по існуючим просікам. 

Так, вона коливається від 80 м (у випадку проходження однієї ЛЕП) до 160 м (у разі проходження паралельно двох ЛЕП - після перетину ЛЕП РАЕС - Київ з ЛЕП ХАЕС - ЧАЕС, від якої продовжується відгалуження до Київської підстанції), що значно більше за ширину лісогосподарських просік. 

Цікаво, що розробники проекту загрозу для лісу бачать не у його вирубці, ... а у видимості ЛЕП! Читаємо: "Відповідно до Лісового кодексу України траса максимально уникає проходження через ліси. На ділянках, де траса проходить повз ліс, темний фон зменшить видимість металевих структур". 

На жаль, ніхто з численних "природоохоронних" "зелених" організацій, які по суті займаються лише відмиванням грошей під маскою "боротьби за клімат", "розвитку екологічної демократії", "екологізації суспільства " чи іншої маячні, не стали виступати категорично проти проведення ЛЕП лісистим Поліссям.

Але охорона природи починається не з абстрактної боротьби з глобальною зміною клімату, а з елементарного захисту зелених зон і лісів. А площа вирубаного лісу, згідно ОСЕВ, сумарно складає 827 га, - 8,27 квадратних кілометрів; порахована ж вручну площа, на основі відомої довжини ліній, складає 10,32 кв. км! 

Конче необхідно було проводити ЛЕП південніше поліського лісового поясу, що дало б змогу уникнути великих лісів на шляху ЛЕП. Це мав би бути той альтернативний варіант, зазначений в Розпорядженні КМУ від 10 квітня 2008 року про можливість відведення лісових земель при відсутності альтернативи розміщення стратегічних споруд. 

При будівництві ЛЕП кілька разів було грубо порушено Закон України "Про природно-заповідний фонд України", стаття 7 якого говорить: "на  землях  природно-заповідного  фонду ... забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно  впливати на стан природних комплексів та об'єктів".

Порушення цієї статті тягне на 252 статтю Кримінального кодексу України - "Умисне знищення або пошкодження ...об'єктів природно-заповідного фонду". Тут варто навести цілий уривок цитованого нами документа, - прокуратурі на замітку:

"Діброва (назва заказника - А.П.): ЛЕП перетне частину території заповідника (насправді тут і далі - заказника - А.П.). Згідно заяв лісничих держлісгоспу, який відповідає за заповідник, це не призведе до значного впливу, оскільки всередині заповідника по суті ведеться господарча діяльність і здійснюються лісозаготовки".

Принагідно зазначимо, що працівники Держлісгоспу самі визнали порушення собою вищеназваного Закону України ще до проведення ЛЕП, використовуючи заповідний об'єкт з господарською метою.

"Костянтинівський - Зовнішній кордон захисної зони ЛЕП межує з насадженням і вірогідно 2-3 ялини прийдеться зрізати"

Ліс, що підлягає вирубці (ймовірно вже зрубаний) в заказнику "Костянтинівський" (фото взято з ОСЕВ)

"Ствига. Маршрут ЛЕП не вплине на заповідник, проте спричинить вирубку дубових дерев, уже запланованих для виробництва лісоматеріалів".        

Дивує подекуди відверта брехня в ОСЕВ. "Хоча полоса відводу траси не проходить через старі або екологічно чутливі лісові райони...". Насправді жертвою ЛЕП подекуди стали старі дубові лісові масиви. 

Так виглядав ліс в проектованому заказнику "Тетерівська діброва" на березі Чорного озера Радомишльського району (фото автора):

А ось як він виглядає зараз (фото люб'язно надані Тетяною Нарожною):

ЛЕП повністю знищила проектований заказник, хоча була можливість прокласти її заплавною лукою поруч і уникнути вирубки масиву. 

Можливо, в цьому випадку свою роль зіграло небажання місцевої громади проводити ЛЕП роздерибаненою заплавою річки Тетерів: не секрет, що майже вся земля в заплавах розбита на паї, і люди чекають лиш зняття мораторію на продаж земель с/г призначення. 

Подібний випадок стався в околицях села Королівка Макарівського району, де "свідомі" екології селяни не побажали проводити ЛЕП полями, натомість вирішили провести її ... лісом, хоч в першому варіант ЛЕП обходила його. 

Карта зміни ходу ЛЕП в результаті громадських слухань.

На жаль, знищення лісу під ЛЕП вже підійшло до фінішної прямої. В час, коли стрічка новин забита повідомленнями про акції протесту проти знищення останніх клаптиків скверів, парків, садів в Києві, на Поліссі без зайвого шуму було вирізано 122 кілометри дикого лісу.

"Что имеем - не храним, потерявши - плачем?", співає відомий гурт. Вже надто пізно щось повертати назад, але залишається ряд болючих питань.

Одне з них - чи можемо ми бути певними у збереженні будь-якого куточка лісу? Виходить, що ні, адже, економлячи кошти, на його місці без проблем можуть прокласти ЛЕП/трубопровід/кар'єр/свердловину... список можна продовжувати. 

Сумно те, що ліс зовсім не рятує навіть статус об'єкта природно-заповідного фонду України, хоч це є метою їх створення! Одразу ж постає друге питання: хто дав дозволи на руйнування заповідних перлин краю? Міністерство екології? Державна лісова агенція України? Чи ДП НЕК "Укренерго", відповідальне за будівництво, або "Укренергомережпроект", розробник проекта і оцінки впливу ЛЕП на довкілля, самочинно захопили заповідні землі? 

Джерело: "Українська Правда" від 19.07.2013р.

Джерело: "Лісовий блог" від 10.07.2013р.

Андрій Плига, орнітолог, аспірант ННЦ "Інститут біології" КНУ імені Тараса Шевченка, координатор Громадського руху за збереження лісів у природному стані, активіст Дружини охорони природи "Зелене майбутнє".