Спірне «зелене золото»

4 мільйони 249 тисяч 788 гривень. Саме на таку суму контрольно-ревізійною комісією Міністерства оборони України було виявлено порушень фінансово-господарської дисципліни у державному підприємстві «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат». Крім цього в листі до керівника профспілки працівників ЗСУ голова профкому цього комбінату каже, що заборгованість по заробітній платні керівництвом комбінату перед працівниками складала понад 422 тисячі гривень, а відрахувань у пенсійний фонд понад 3 мільйони! І це у комбінаті, який має у своєму розпорядженні чималі площі лісів від Закарпаття до Хмельниччини. Однак «зелене золото» всупереч будь-якій логіці виявилось чомусь не прибутковим.  Обурені таким станом справ працівники звернулись по допомогу до Міністра оборони України. Результат не забарився. 10 грудня минулого року вийшов наказ Міністра оброни, який звільняє попереднє керівництво від виконання  обов'язків  та призначає нового керівника. Однак як виявилось одного наказу було мало, адже, як виявилось поступатись посадою ніхто не збирався. Саме тоді і було вирішено силами загону спеціального призначення військової служби правопорядку забезпечити охорону ліспромкомбінату.

  - Наші бійці діяли з максимальною акуратністю та обережністю, - розповідає керівник Івано-Франківського зонального відділення ВСП майор Остап Пушкар. -  Про наші дії були повідомлені всі і МВС області, і СБУ, і військовий прокурор західного регіону. Тобто ніякої таємниці чи несподіванки з цього не було. Під час проведення операції не було зламано жодних дверей чи меблів. Нікому з працівників не було завдано фізичної шкоди.

  - Якби когось з нас запитали чи погано нам працювалось при попередньому керівникові. Я б з відкритою душею сказала - дуже погано, - розповідає начальник планово-економічного відділення Марія Лугова. - Великі заборгованості по зарплаті, премії лише невеликому колу «своїх». Сподіваюсь, що зараз ситуація зміниться на краще.

Станом на сьогодні всі 539 працівників ліспромкомбінату офіційно допущені до роботи. і підприємство поступово відновлює свій ритм роботи.

Тарас Грень, підполковник,  Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Текст опубліковано у виданні «Народна армія», 06.02.2011   

Стратегічний ліспромкомбінат

Належне Міноборони підприємство зазнало рейдерських атак з боку самого ж силового відомства.

   За часи незалежності в Україні відбувалося й відбувається чимало жорстоких речей. Серед них і рейдерство. Однак чи не вперше у захопленні підприємства було звинувачено міністерство. Причому - Міністерство оборони.

Про що йдеться

Державне підприємство «Івано-Франківський  військовий ліспромкомбінат» було створено ще в далекому 1945 році. Його головним завданням було забезпечувати Збройні Сили Радянського Союзу якісним лісом. Та з часом на його базі почали не лише виготовляти будівельні балки, перетинки тощо, але й різноманітні меблі, які теж ішли на потребу військовиків.

На сьогодні комбінат охоплює 11 відокремлених структурних підрозділів, які загалом займають близько 54 тисяч (!) гектарів лісових угідь від Закарпаття до Хмельниччини (загальна площа земельної ділянки 67,5 тисяч гектарів), запас деревини на яких складає приблизно 1451,4 тисячі метрів кубічних, а річний обсяг заготівлі деревини може сягати 17,1 тисячі метрів кубічних.

На даний момент підприємство підпорядковане департаменту економіки Міністерства оборони України. Здавалось би, потужне підприємство, яке володіє чи не найціннішим будівельним та оздоблювальним матеріалом, «зеленим золотом України», на сьогодні є по суті збитковим. За словами новопризначеного директора підприємства Василя Приказки, станом на перше січня цього року кредиторські заборгованості підприємства складають 11,305 мільйонів (!) гривень, до того ж до бюджету не перераховано 7,935 мільйонів (!) гривень, і крім цього, підприємство має чималу заборгованість із заробітної плати, яка сама по собі у простих робітників і так не є високою, рідко в кого перевищує тисячу гривень.

Технологія банкрутства

Багатостраждальна від різних мітингувальників вулиця Банкова, що в Києві, минулого тижня знову почула гармидер та крики. Кілька десятків нібито представників державного підприємства «Івано-Франківський  військовий ліспромкомінат» вимагали відставки Міністра оборони України та звинувачували його у рейдерському захопленні підприємства, яке і так належало цьому силовому відомству. Парадокс - але факт.

Що ж сталося? Попередній директор ліспромкомбінату Михайло Кочетигов, який працював на цій посаді 25 років з грудня 1986 року, цілеспрямовано і планомірно підводив завідомо рентабельне підприємство до стадії злидарства та занепаду. Однак все ж таки у всі роки він втримувався в керівному кріслі, і навіть після того, як з ним було достроково розірвано контракт, 66-річного чоловіка за рішенням суду було поновлено у посаді. За даними акту перевірки контрольно-ревізійного управління Міністерства оборони України від 16 лютого 2009 року, Михайло Кочетигов протягом кількох років нараховував собі чималі річні премії. Наприклад, за підсумками 2005 року - на 95 тисяч 300 гривень, за 2006 рік - 99 тисяч 400 гривень, за 2007 - 114 тисяч 100 гривень.  І це при тому, що підприємство мало чималий борг по заплаті перед рядовими працівниками. Крім цього, на підприємстві було виявлено порушень фінансової дисципліни на загальну суму 4 мільйони 249 тисяч 788 гривень 81 копійку.

Мимоволі виникає питання: а чи не зам'яке рішення - просто звільнити людину, яка так нерадиво господарювала? Однак це ще далеко не все. 25 січня цього року з Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції надійшла заява про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат». Усі працівники підприємства, з якими кореспонденту вдалось поговорити, в один голос заявляли, що останнім часом це була мета попереднього керівника. Здавалось би, навіщо директору банкрутити своє підприємство, з якого він і так мав чималий зиск? На жаль, відповісти важко, однак якщо згадати досвід кінця 90-х років, то все стає на свої місця. Директор, якому вже час піти на відпочинок, пробує отримати максимум з того, що має. Вартість лісових угідь та й самих підприємств, які будуть продані за безцінь після визнання банкрутом  ліспромкомбінату, на тіньовому ринку обчислюється мільйонами доларів. Як правило, всі продажі збанкрутілих підприємств і навіть аукціони - це такий собі фарс. Бо в нашій державі, яка від самого початку наполегливо бореться з корупцією, всі знають, хто, що і коли може купити. Отже, всі учасники поділу після банкрутства отримують чималі «дивіденди».

Хепі енд?

Однак у ситуацію втрутився Міністр оборони України, який просто усунув Михайла Кочетигова з посади, не підписавши з ним новий контракт. Власне після цього Міноборони і було звинувачене в рейдерстві. Старий директор всупереч вимогам керівних документів навідріз відмовився скласти свої повноваження і навіть не пустив до підприємства представника Міноборони та нового директора. Розв'язати ситуацію допомогло лише втручання спецпідрозділу військової служби правопорядку.

На день написання цього матеріалу всі працівники підприємства допущені до роботи. На самому ж підприємстві знову працює КРУ, яке має встановити правдивий стан справ. Вже зроблені відповідні заяви прокуратури та СБУ в допомозі розслідувань результатів «господарювання». Незабаром стануть відомі результати всіх цих перевірок.

Тарас Грень, підполковник,  Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Текст опубліковано у виданні «Західний кур'єр», 10.02.2011р.

Фото надані Тарасом Гренем

Коментар консультанта Світового банку (Програма ENPI-FLEG) Олега Листопада

- Експерти Програми ENPI-FLEG неодноразово у своїх дослідженнях показували недоліки існуючого законодавчого забезпечення та системи управління лісової галузі України. Ситуація, яка склалася у «Івано-Франківському  військовому ліспромкомбінаті» - наслідок цих самих недоліків.

Програмою ENPI-FLEG підготовлено низку пропозицій з покращення як законодавства,  так і системи управління. Ці матеріали можна знайти на сайті Програми (http://www.fleg.org.ua/), вони оприлюднювалися на круглих столах, робочих зустрічах, семінарах, конференціях. Днями представники Програми зустрілися з новим керівництвом Державної агенції лісових ресурсів (створена у ході адмінреформи на базі Держкомлісгоспу) і передали йому свої рекомендації щодо вирішення цілої низки проблем лісового господарства України.

Зараз в Програмі обговорюється доцільність проведення ще одного дослідження - «Щодо удосконалення інституційної структури лісового господарства України 
(аналітичні нотатки щодо можливостей створення державної лісової компанії)». Така структура успішно функціонує у Польщі.

«Суть організації державної лісової компанії та її підрозділів в регіонах, - пише у доповідній записці щодо доцільності проведення такого дослідження консультант СБ Віталій Сторожук, -  полягає у створенні повноцінних господарських органів на рівні держави та в областях, що матимуть повноваження господарського управління, планування та організації виробництва та розподілу коштів (рис. 4). Фінансування державної лісової компанії здійснюється шляхом відрахування певного відсотку від виручки за реалізацію деревини на казначейський рахунок компанії (авт. - лісовий фонд).

Територіальне об'єднання окремих лісгоспів в єдину господарську структуру матиме  безпосередній вплив на обсяги рубок головного користування. Згідно діючої методики, розрахунок обсягу головного користування проводиться по господарських частинах і секціях окремого лісогосподарського підприємства. Розрахункова лісосіка по області, регіону визначається як сума лісосік по лісгоспам. При розгляді сукупності близьких господарських секцій всіх лісгоспів як єдиної по області господарської секції, обчислений для неї розмір головного користування буде вищим порівняно з сумою по окремим господарським секціям на величину т. з. системного ефекту (в силу особливостей методики розрахунку).  Таким чином, не порушуючи вимоги діючого лісового та екологічного законодавства, обласна лісова компанія може ставити питання про збільшення розміру розрахункової лісосіки лише за рахунок отримання системного ефекту внаслідок укрупнення об'єкту користування».