Нині влада активно обговорює питання реформування чи не всіх галузей народного господарства. Не оминули вона й лісову галузь. Необхідність реформ ніхто не заперечує, але в нас, як завжди, не обійшлося без неоднозначних, навіть суперечливих моментів. Йдеться про ініціативу нардепів заборонити експорт лісу-кругляку, призупинити видачу дозволів на лісокористування та головне – приватизувати лісову галузь. Про те, що дасть Україні реформування, чому незадоволені лісівники та громадськість і чи приватизують український ліс спритні ділки, намагалася з’ясувати журналіст «Кола».
Зараз відомча робоча група Держлісагентства України, міністерство АПК та громадськість працюють над стратегією реформування лісового господарства. Висловити свою думку з приводу цього може кожен громадянин – варто лише зайти на сайт minagro.gov.ua. Реформа передбачає нові суттєві зміни в адмініструванні та децентралізації фінансування лісової галузі, а також переведення лісового господарства на засади ринкових економічних систем. Простіше кажучи, йдеться про відокремлення функцій законотворення і державного контролю, відведення лісового господарства та торгівлі лісом.
Чому держава хоче заборонити експорт необробленої деревини, з якого отримує найбільше коштів у казну
Разом з тим, низка законопроектів народних депутатів та рішень Уряду викликали неоднозначну реакцію у громадськості. Зокрема, людей обурив намір можновладців приватизувати ліс та заборонити експорт деревини. Йдеться про законопроект щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді (Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів»). Ініціювала його група народних депутатів, серед яких – голова парламентського комітету з питань екологічної політики Микола Томенко. Серед іншого пропонується додати в закон такий пункт: «Стаття 2-1. Мораторій на експорт лісоматеріалів (лісу-кругляку) та пиломатеріалів:
– вивезення за межі митної території України (експорт та реекспорт) лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді забороняється строком на 10 років.
– протягом строку, вказаного у частині першій статті 2-1 цього закону, забороняється вивозити за межі митної території України:
– лісоматеріали у вигляді необробленої деревини, а саме ліс круглий у вигляді колод, стовпів із транспортною вологістю більш ніж 22%;
– пиломатеріали завтовшки понад 70 міліметрів із транспортною вологістю більш ніж 22%».
Головною метою внесення запропонованих змін автори законопроекту називають переорієнтацію з експорту деревної сировини на продукцію глибшої обробки (меблі, столярні вироби тощо), збільшення доданої вартості на лісопродукцію та стимулювання розвитку вітчизняних деревообробних підприємств.
Законопроект ухвалили на розгляді в другому читанні, але робота над ним триває.
Лісівники: заборона продажу деревини за кордон загрожує скороченням робочих місць та захаращенням лісів
Тим часом лісівники почали бити на сполох. Центральний комітет професійної спілки працівників лісового господарства України звернувся з листами до Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України. У листах йдеться про те, що нині в Україні немає критичного дефіциту необробленої деревини, оскільки на експорт відправляють лише ту деревину, на яку немає попиту на внутрішньому ринку. Для обґрунтування незгоди з забороною експорту лісівники наводять цифри:
– Поставка деревини підприємствами лісогосподарської галузі за прямими договорами, в тому числі на експорт, дає змогу забезпечити стовідсоткове надходження валюти до держави – 150 млн доларів щорічно та сплатити податки та збори до державного та місцевого бюджетів, внески до страхових фондів. Враховуючи те, що держава не в повному обсязі виділяє кошти на вирощування лісу та його охорону, завдяки реалізації деревини, в тому числі на експорт, підприємства можуть здійснювати лісогосподарські заходи. Якщо заборонити експорт, що є значним джерелом надходжень, частка якого складає 40% від загальних доходів підприємств, то нікому буде саджати ліс, вирощувати й охороняти його від пожеж та лісопорушників, що катастрофічно вплине на екологічний стан країни, – сказано в листі.
У профспілці вважають, що вводити обмеження на експорт слід виважено, поетапно, дослідивши та врахувавши всі аспекти й публічно обговоривши це з фахівцями, науковцями і громадськістю.
Свої аргументи на захист експорту лісу-кругляку, ще коли був головою Держлісагентства, навів Валерій Черняков в інтернет-виданні «Український лісовод».
– Протягом 2014 року держлісгоспами експортовано 4,1 млн м³ необробленої деревини. У структурі експорту 12% припадає на дров’яну деревину твердолистяних порід для технологічних потреб, технологій переробки якої (за твердженням Держлісагентства – прим. авт.) в Україні немає. У процесі лісозаготівель неможливо заготовити лише один конкретний сортимент, на який є попит на внутрішньому ринку, держлісгоспи будуть змушені на 2 млн м³ скоротити обсяги заготівлі деревини сосни та ялини, що залишить без сировини плитні та целюлозно-паперові підприємства, та на 1 млн м³ обмежити заготівлю деревини твердолистяних порід, що несприятливо позначиться на сировинному забезпеченні, передусім, суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу, – зазначав Валерій Черняков. – Унаслідок зменшення рубок без роботи опиняться кілька тисяч працівників, котрі залучені до заготівлі, навантажування та вивезення деревини, а також ті робітники, котрі працюють на переробці пиловочника твердолистяних порід.
Окрім того, фахівці вважають, що заборону вивезення деревини необхідно розглядати в комплексі, тому що це стосуватиметься не тільки підприємств лісопромислового комплексу, а й інших галузей господарства, в тому числі транспортної галузі (авто-, залізничний, морський транспорт, а також порти).
– За попередніми підрахунками, лісогосподарська галузь недоотримає близько 3 млрд грн, якщо заборонять експорт деревини. До зведеного бюджету не надійде близько 1 млрд грн у вигляді податків та зборів, – переконаний Черняков. – У таких європейських країнах як Німеччина, Австрія, Фінляндія, Швеція та Румунія, де високо розвинена переробка деревини, не існує жодних обмежень щодо експорту або імпорту лісоматеріалів необроблених, оскільки баланс деревини в цих країнах сформований ринком, а наведені в пояснювальній записці (до законопроекту – прим. авт.) приклади держав Білорусі та Російської Федерації щодо обмежень на вивіз необробленої деревини були запроваджені після тривалого терміну інвестування і розвитку підприємств деревообробного комплексу.
Свою думку щодо цього законопроекту висловив і начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства (ПОУЛМГ) Юрій Тараненко.
– Минулого року Полтавська область реалізувала лісу-кругляку та переробленого лісу на суму 3,9 мільйона євровалюти (доларів і євро), – починає із найважливішого аргументу – доходу, Юрій Тараненко. – Якщо заборонять експорт, то дехто думає, що насититься внутрішній ринок та зменшиться ціна на деревину. Але ж не забуваймо, що ніхто не працюватиме собі у збиток. Тому, якщо рівень збуту деревини буде відсутній, ми перестанемо рубати ліс і в нас зовсім не буде коштів, доведеться скоротити всіх працівників і залишити лише лісову охорону. Отже, ліси будуть занедбані, бо нікому буде за ними доглядати.
Юрій Миколайович сподівається, що в законопроект, який зараз на доопрацюванні, внесуть аргументовані поправки. Зараз його розглядає компетентна комісія з залученням науковців, депутатського корпусу, громадськості.
Загалом головний лісівник Полтавщини дивується, що держава хоче зрубати гілку, на якій сидить, адже вагомий внесок у державну казну лісові господарства країни сплачують саме з реалізації лісу-кругляку за кордон. Варто зауважити, що полтавські лісівники сплачують набагато більше податків державі, ніж та виділяє на їхнє утримання. Приміром, цьогоріч держава скоротила фінансування лісових господарств області ледь не в 10 разів.
– Частина лісгоспів області на госпрозрахунку, а інша лише частково фінансується з держбюджету. На Полтавщині таких підприємств 5. Їм держава не дала жодної копійки на лісокультурне виробництво, протипожежні заходи; виділила кошти лише на зарплату державній лісовій охороні, і то в розмірі 30%, – зауважив Юрій Тараненко. – Лише дякуючи обласному екологічному бюджету, який щороку нам виділяє гроші, ці держпідприємства не кинуті напризволяще. Цього року на сесії обласної ради також планують виділити 2,5 мільйона гривень на лісову галузь області. Ми направимо ці кошти на лісокультурне виробництво нових лісів, на протипожежні заходи і на заходи з боротьби зі шкідниками.
Минулого року з державних бюджетів всіх рівнів на лісове господарство Полтавщини було виділено 17,8 мільйона гривень. Натомість полтавські лісівники сплатили податків, платежів та внесків до різних цільових державних фондів 58,3 мільйона. Тобто, втричі більше заплатили податків, ніж отримали.
– У законопроекті також написано, що можна відправляти на експорт колоди вологістю 20%. Але це викликає сміх і подив водночас, – каже Юрій Тараненко. – Практично неможливо штучно зменшити вологість деревини, для цього необхідні пилорами зі спеціальним обладнанням та сушарками, які коштують мільйони гривень. В Україні їх немає.
Виступили проти цього законопроекту й екологи та представники природоохоронних організацій. Зокрема у своєму листі, адресованому Прем’єр-міністру та голові Верховної Ради, вони зазначили:
– Неприйнятним, на нашу думку, є спосіб, яким автори законопроекту намагаються досягнути декларованої мети з відродження деревообробної галузі, яка й у сучасних умовах є цілком прибутковою.
Не дефіцит деревини гальмує розвиток переробного сектору економіки. Більшість проблем пов’язана з:
– відсутністю довгострокової державної політики і стратегії розвитку лісової та деревообробної галузей, включно з інструментами податкового, митного і фінансово-кредитного стимулювання;
– несприятливим інвестиційним кліматом внаслідок корупції;
– недосконалістю механізму реалізації необробленої деревини;
– вкрай незадовільною роботою держави.
– Вільний рух капіталів, товарів і робочої сили залишається одним із основоположних принципів під час формування міжнародних економічних угод. Не є винятком й умови СОТ та Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, статті 35 та 36 Угоди, за окремими винятками, унеможливлюють повне обмеження експорту, – наголошують фахівці.
Лісівники та громадські організації об’єдналися проти приватизації лісів
Ще один камінь спотикання – ініціатива Уряду приватизувати лісове господарство шляхом внесення змін до законодавства. Ідеться про Програму діяльності Кабінету Міністрів України, що схвалена Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII і передбачає, зокрема, «…розроблення та сприяння прийняттю у новій редакції Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (виняток – понад 1200 об’єктів) (I квартал 2015 року)».
У той же час у проекті Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», внесеному на розгляд Верховної Ради України від 22 грудня 2014 року №1567, державні лісогосподарські підприємства, за винятком розташованих на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, вже відсутні.
На пленарному засіданні Верховної Ради України 15 січня 2015 року зазначений вище законопроект було відправлено на доопрацювання. Така урядова та парламентська ініціатива викликала чи не найбільше занепокоєння лісівників та громадськості.
– Чи не вперше за весь період незалежності підтримали лісівників громадські природоохоронні організації, які теж вважають ці рішення хибними, – зазначив Роман Волосянчук, співкоординатор програми FLEG II в Україні, представник Міжнародного союзу охорони природи (IUCN).
Лісова опікунська рада в Україні та міжнародні природоохоронні організації: Всесвітній фонд природи (WWF), Міжнародний союз охорони природи (IUCN) звернулися з відкритим листом з приводу законодавчих ініціатив та урядових рішень з питань функціонування лісової галузі до Прем’єр-міністра та Верховної Ради України. В організаціях визнають, що лісова галузь потребує реформування, але не такими методами.
– Прагнення позбутися державних лісогосподарських підприємств, які начебто втратили своє загальнодержавне значення, є глибоко помилковим. Державні підприємства, здійснюючи ведення лісового господарства, виконують комплекс завдань, пов’язаних не лише з постачанням лісоматеріалів іншим галузям економіки, але й із контролем екологічної безпеки, оборони держави, виконанням соціально важливих функцій, розширеним відтворенням лісових ресурсів, охороною особливо цінних для збереження лісових комплексів, тобто, таких завдань, які природно перебувають переважно поза сферою інтересів приватного бізнесу, – йдеться у листі, який Роман Волосянчук надав для ознайомлення і нашій редакції. –
Окрім цього, майно державних підприємств, яке перебуває на їхньому балансі (будівлі, споруди, машини й обладнання, транспорт та інше), не становить інтересу для приватного власника чи інвестора без прив’язки до ресурсної бази лісогосподарського виробництва – земельних лісових ділянок. Останні, відповідно до законодавства України, приватизації не підлягають. Таким чином, найбільш імовірним шляхом доступу до лісових ресурсів для приватних структур буде оренда або ж концесія. Однак надзвичайно тривалий період виробництва, який може тривали більше ста років, та відносно низька норма росту капіталу – до 3%, сприятимуть реалізації приватних бізнес-планів лише на економічно доступній частині стиглих і пристигаючих лісів.
Формування нового приватного господаря на землях наявного державного лісового фонду – це тривалий процес, до якого держава повинна поставитися зі всією повнотою відповідальності. Він потребує додаткового вивчення і широкого обговорення з громадськістю й іншими зацікавленими сторонами.
Влада хоче тимчасово заборонити вирубування лісів
Ще однією пропозицією Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції, яка викликає не менший подив у фахівців, ніж заборона експорту та приватизація, стало доручення від 23 січня 2015 року про «опрацювання питання щодо тимчасового припинення видачі дозволів на проведення рубок у лісах до прийняття рішень, пов’язаних із стимулюванням розвитку деревообробної галузі».
У своєму листі, адресованому Прем’єрі-міністру та голові Верховної Ради, Лісова опікунська рада в Україні, Всесвітній фонд природи (WWF) та Міжнародний союз охорони природи (IUCN) щодо цієї новації констатують невтішний факт:
– На превеликий жаль, зазначене доручення взагалі страждає відсутністю логічного і причинного-наслідкового зв’язку. Адже не зрозуміло, чому рішення про стимулювання розвитку деревообробної галузі має узгоджуватися з видачею або невидачею дозвільних документів на лісозаготівлю? І чи є тут взагалі якийсь логічний зв’язок? Залишимо ці питання без коментарів та вважатимемо пошук відповіді на них домашнім завданням автору чи авторам такого доручення.
Зі свого боку можемо сказати тільки те, що напрошується єдиний невтішний висновок про некомпетентність відповідних співробітників апарату комітету або ж цілеспрямовану політику знекровлення і розвалу чи не єдиної галузі економіки, яка перебуває у власності держави, без думки про те, що ми залишимо нашим дітям і в якому стані.
Якщо ви також виступаєте проти приватизації лісів, заборони експорту деревини та призупинення видачі дозволів на вирубування, підписати відкриту петицію до Кабміну та Верховної Ради можете на сайті: secure.avaaz.org.
Ольга Правденко, видання «Коло» (м. Полтава) від 26.03.2015 р.
