Нове скликання Верховної Ради України, обране у 2014 році, стало втіленням революційних  політичних і соціальних змін у державі.

Парламентська більшість декларує відданість європейським цінностям та ідеалам громадянського суспільства. Тим більшу цікавість викликає політика законодавчої гілки влади у сфері лісокористування.

Для цього проаналізуємо профільні законопроекти, що були зареєстровані під час діяльності нового скликання (з грудня 2014 року).

На сьогоднішній день головним досягненням парламенту стало прийняття  9 квітня 2015 року  законопроекту №1362 від 10.12.2014 «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді).

Законом передбачено тимчасово строком на 10 років заборонити  експорт необроблених лісоматеріалів (кругляка)  - з 1 листопада 2015 року, а  деревних порід сосни - з 1 січня 2017 року.

Теоретично закон сприятиме створенню робочих місць у деревообробній галузі, зниженню сировинної складової українського експорту. Так, на думку деяких експертів, Україна може отримати  понад 1 млрд. дол. США додаткових експортних надходжень в країну та  сотні мільйонів податкових надходжень до бюджету щорічно.

Критики законопроекту справедливо зауважують, що держава пішла по найпростішому шляху штучних обмежень, замість того, щоб розвивати внутрішній ринок та усуваючи адміністративні перешкоди для підприємців. Особливого негативу заслуговують державні аукціони, які фактично паралізують галузь.

Прикметно, що Президент ще не підписав закон, що може свідчити про можливість лобіювання його ветування з боку експортерів та можливого тиску  з боку СОТ.

Слід зазначити, що трохи раніше депутатами було зареєстровано законопроект №1096 щодо заборони експорту лісоматеріалів дуба, проте його положення перекриваються вже ухваленим законопроектом 1362.

Не зраджуючи назву власної партії, Олег Ляшко запропонував радикальні підходи щодо збереження лісів. Ним було зареєстровано законопроект №1748 «Про встановлення мораторію на вирубку лісів та експорт лісо- та пиломатеріалів».

Документом передбачено введення на 50 років мораторію на проведення суцільних рубок головного користування. На цей же строк забороняється  вивезення за межі митної території України лісоматеріалів  та пиломатеріалів. Дозволяється вивезення виключно готової продукції у вигляді меблів та виробів готових до споживання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загалом законопроект має популістичний  і несистемний характер, не враховує складну структуру ринку. Ймовірність його ухвалення практично нульова.

Ще одним кроком в напрямку захисту лісів міг стати законопроект №1307 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» (щодо посилення заходів по охороні лісів).

Автор законопроекту Анатолій Дирів зробив акцент  на шкідливій практиці передачі лісів до приватної власності, в результаті чого місцеве населення у багатьох регіонах України позбавлене можливості збирати у сусідніх з їх селами лісах, навіть гриби та ягоди.

Нажаль, юридична недосконалість законопроекту (зокрема неузгодженість понять «лісові ділянки» та «лісовий фонд» з Лісовим кодексом) та негативний висновок науково-експертного управління змусили автора відкликати законопроект.

Вирішити на обласному рівні  проблеми  природокористування  мала б Тимчасова слідча комісія ВР з питань перевірки фактів незаконного видобутку та обігу піску, інших корисних копалин, незаконної вирубки та обігу лісу і лісоматеріалів у Миколаївській та Херсонській областях. Проте проект постанови про утворення зазначеної комісії залишався актуальним менше двох тижнів - автори відкликали документ.

Ще один законопроект стосується не лісів, а близької до них категорії - полезахисних лісових смуг. Йдеться  про проект закону № 2605 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо забезпечення ефективного використання полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень»

Проектом закону передбачається виключити полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження зі складу несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського що одночасно визначить їх статус, як землі лісогосподарського призначення.

На думку авторів закону, це  дозволить органам місцевого самоврядування надавати такі земельні ділянки в постійне користування державним або комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

При цьому  законопроектом не допускається обмеження прав  громадян в загальному використанні полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень.

Тема лісів  у законопроектній роботі не залишила осторонь і відвертих лобістів, зацікавлених у мінімізації інвестиційних збитків при відчужені земель лісового фонду.

Мова йде про проект закону № 1028 «Про внесення змін до статті 208 Земельного кодексу України (щодо уточнення переліку об'єктів, при будівництві яких не відшкодовуються втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва)» за авторством Єгора Фірсова.

Документ пропонує  внести зміни до статті 208 Земельного кодексу України, включивши «державні об‘єкти авіаційної інфраструктури» до переліку об‘єктів, у разі використання земельних ділянок для будівництва яких громадяни та юридичні особи звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

І хоча мова йде про «державні об'єкти», зрозуміло, що у найближчий час держава буде  приватизовувати широке коло  підприємств державної власності, зокрема і аеропорти.

Таким чином, майбутні інвестори будуть мати необґрунтовані привілеї при приватизації  значних земельних ділянок, що належали лісовому фонду, під авіаційну інфраструктуру.

Схема буде побудована на тому, що поки підприємство державне, воно буде звільнене від компенсаційних виплат, отримає відповідні земельні ділянки, а вже потім відбудеться приватизація такого підприємства під конкретного зацікавленого інвестора.

Огляд зазначених законопроектів свідчить про популістичний та непрофесійний підхід  законодавців до проблем лісової галузі. В той же час, українські ліси стоять перед складними викликами економічного і екологічного характеру, зокрема, в контексті збільшення значення деревини для потреб побутового опалення.

Сталий та прогнозований  розвиток деревообробної промисловості мав би значний мультиплікативний ефект з точки зору створення робочих місць у суміжних секторах економіки, збільшення експорту продукції з доданою вартістю, стимулював би імпортозаміщення, сприяв би вирішенню багатьох екологічних проблем країни.

Сьогодні Верховна Рада України, враховуючи складну зовнішньополітичну та економічну ситуацію, низький професіоналізм народних обранців, нажаль не здатна ефективно вирішувати проблеми лісового господарства України.

Розглянуті у матеріалі законопроекти:

Юрій Шпак, член НСЖУ, фрілансер, Inforesist