Війна на Сході Країни завдала нищівного удару не лише по економіці країни, інфраструктурі регіону і сотнях тисяч сімей українців, але і по довкіллю. Вже сьогодні, за твердженням екологів, на Сході випалено стільки лісу, що це може призвести до суттєвої зміни клімату в регіоні - тут стане більш посушливо, спекотно та вітряно. Утім, лихо не лише в тому, що робить війна, але і в тому, що діється на територіях, які повернули під контроль держави. Адже, нищення лісів та природних багатств України, на підконтрольних Україні територіях, де вже немає війни, без належного контролю громадськості, продовжуватиметься.

В зоні АТО горіла майже п'ята частина лісів

Визначити, скільки лісів горіло у зоні АТО вдалося завдяки даним із супутників. Неурядова організація «Екологія Право Людина» отримала дані супутників НАСА, які фіксують пожежі на поверхні землі. «Ці супутники не фіксують всього, що горить. Сканування кожної ділянки проводиться раз в 3 години, тому, короткочасні пожежі, так як і незначні за масштабами ( ті, що мають площу менше 0,1 га) супутники «не бачать». Це мабуть на краще, бо коли б вони фіксували навіть незначні місця загорання ( наприклад, коли хтось запалить багаття), це б значним чином ускладнило підрахунок», - розповідає еколог, спеціаліст ЕПЛ Олексій Василюк.

Для підрахунку масштабів пожеж в зоні АТО, екологи обробили дані супутників за літо минулого року - з червня по вересень. Саме за цей час трапилася більшість пожеж.  Загалом, за підрахунками організації, за цей період горіло більше 17% усіх лісів, 24% степів, та 14% рослинності на полях. Причин пожеж у зоні АТО є чимало. Тут  і загорання внаслідок ведення бойових дій, а саме, розриву снарядів, і випадкові загорання, яких не було можливості загасити і спеціальні підпали.

«Пожежі, що виникали у зоні бойових дій не було можливості ліквідувати. Лісівники були готові боротися з вогнем, але зробити це під обстрілом було неможливо», - пояснює начальник Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко.

Ще однією причиною масового винищення лісів вогнем стали тактичні підпали. «Яка із сторін використовувала такі тактичні методи - наразі невідомо. Утім, відомо, що в зоні АТО були використані спеціальні боєприпаси, що розриваються і підпалюють рослинність. Важливо докопатися до істини та з'ясувати, яка із сторін використовувала такі методи. Якщо це була українська сторона, вважаю, що після перемоги потрібно буде підняти це питання», - вважає еколог Олексій Василюк. Проблемою також була і техніка для ліквідації пожеж. Подекуди в зоні АТО її просто не було - її, для своїх потреб забрали бойовики, відтак, гасити ліси просто не було чим.

Рубали, бо треба було грітися

 Пожежі хоч і основна, та не єдина причина знищення лісів у зоні АТО. Частина лісу побита «на щепки» внаслідок обстрілів градами. Щоправда, скільки лісу знищено таким чином лісівники поки сказати точно не можуть.

«До прифронтової зони цивільне населення та лісівники доступу не мають - там ведуться бойові дії, а деякі ділянки заміновано», - пояснює начальник Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко. Також не ведеться облік і на тимчасово окупованих територіях, а на сьогодні це половина лісгоспів Донеччини ( 5 лісгоспів знаходяться на підконтрольних Україні територіях, ще 5 на тимчасово окупованих територіях).

Ліс рубають також військові. «Були випадки, що рубали без дозволу українські військові. Була холодна пора, належного забезпечення від держави тоді не було. Не помирати ж людям. Тож, дерева рубали, щоб зігрітися», - розповідає  начальник Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Аналогічна ситуація і на Луганщині: «На початку цей процес був неконтрольованим. Зараз співпрацю із військовими налагодили. Якщо ведуться бойові дії, і потрібно терміново будувати фортифікаційні споруди, щоб заховати людей - тоді рубки ведуться без погодження. Якщо ж це не термінові роботи - військові звертаються до лісництв, і ми скеровуємо їх туди, де можна рубати», - каже в.о. начальника Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Шевченко.

Непоодинокими також є випадки коли ліс рубати приходять невідомі, начебто «на потреби АТО». «У Приазовському та Красноармійському лісгоспі були випадки, коли до лісу прийшли невідомі озброєні люди в балаклавах , і сказали, що рубають «для потреб АТО». Лісівники писали заяви в міліцію, щодо цих випадків, але винних так і не знайшли», - каже Віктор Стороженко. Він додає: «Якби лісівникам розширили повноваження і дали право затримувати порушників - таких випадків поменшало б».

Клімат може суттєво змінитися

За підрахунками екологів із ЕПЛ, що базуються на даних супутників НАСА, впродовж минулого літа в зоні АТО зафіксовано близько 3 тисяч пожеж, вогнем пошкоджено 39 тис га лісу. Приблизно такими ж цифрами оперують і лісівники. Зокрема, за словами в.о. начальника Луганського обласного управління лісового господарства, вогнем в області знищено 11 тис га лісів.

Разом із тим, відновити ліси на пожарищі - значно складніше і дорожче, аніж навіть виростити дерева там, де лісу ніколи не було. «Щоб відновити ліс, доведеться перш за все очистити згарище. Окрім того, на цій території залишаться пеньки - тож, робота механічних агрегатів там буде утруднена. Ще одна проблема, яка виникає на території, де було згарище - шкідники, які  інтенсивно розвиватимуться в пнях, зокрема, хрущі. Доведеться проводити спеціальні заходи для боротьби із шкідниками. Окрім того, у ґрунті після пожежі лужне середовище, тим часом, як сосна ( а лише її можна виростити на наших піщаних ґрунтах), любить кисле середовище», - пояснює Володимир Шевченко.

«Ліси на Сході України виростити не просто - клімат тут посушливий і приживається не так вже й багато дерев - більше половини саджанців гине вже у перший рік після висадки. Ліс на цих територіях насаджували в часи Радянського Союзу - на це були кинуті значні зусилля, щоб зробити клімат в регіоні м'якшим - не таким вітряним, жарким і посушливим, адже, люди, які переселялися сюди із інших регіонів не звикли до суворого клімату степу», - каже еколог із ЕПЛ Олексій Василюк.

За його словами, знищення великої кількості лісів призведе до того, що вже в найближчі роки мешканці регіону відчують зміну кліматичних умов на більш суворі - у регіоні стане більш посушливо та спекотно - так, як це було до заліснення.

Врятувати спалені ліси

Наскільки нищівним був вогонь, скільки відсотків дерев дійсно загинули, а скільки з них залишилися живими, лише з обпаленою корою, а також наскільки недоброчесним працівникам лісництв вдасться використати ситуацію, щоб провести суцільні санітарні рубки на цих територіях, та продати деревину? Ці питання ставить еколог, громадський активіст, захисник дикої природи Валерій Ловчиновський.

За його словами, він вже стикався із випадками, коли лісівники завзято бралися проводити суцільні санітарні рубки на території де трапилася пожежа, хоча, дерева на цих ділянках здебільшого були здоровими - сосна доволі стійка до пожеж, і чим товстіший стовбур дерева, тим стійкіше воно переносить пожежу.

«Те, що сьогодні лісівники говорять про мільйонні збитки - це просто смішно. Факт пожежі вони використають для того, щоб провести суцільні санітарні рубки. Лісівники відводять ліс, де трапилася пожежа, під санітарну рубку. А коли приїжджаєш на місце - виявляється, що це була низова пожежа, і дерева практично неушкоджені», -  каже Валерій Ловчиновський. Відтак, він побоюється, що статистика пожеж у зоні АТО може стати зручною нагодою для деяких лісівників  рубати ліс та продавати здорові дерева під виглядом знищених вогнем.

Щоб уникнути зловживань, повинно бути проведене чесне лісопатологічне дослідження. Здоровий чи хворий ліс, а відтак, рубати чи не рубати його - вирішує лісопатолог. Сьогодні це - штатна одиниця у лісгоспі, пояснює громадський активіст.

«Повинна бути створена комісія, куди б входили незалежні фахівці, зокрема - ентомолог, ботанік та міколог. Вони мали б  провести лісопатологічне дослідження , - вважає Валерій Ловчиновський. -  Таким чином можна врятувати значну частину лісу, віднесеного у суцільні санітарні рубки». 

Наталія Горбань

Фото та інфографіка до статті  - із сайту МБО «Екологія Право Людина», а також зі сторінки МБО «Екологія Право Людина» у FB