Законопроект про санкції: блеф чи диктатура

Законопроект про санкції: блеф чи диктатура

12 Серпня 2014
6945

Законопроект про санкції: блеф чи диктатура

6945
Урядовий законопроект «Про санкції», який 12 серпня розглядає Верховна Рада, передбачає низку недемократичних санкцій щодо мас-медіа, аж до припинення їх діяльності без рішення суду. Якщо документ ухвалять, його буде практично неможливо виконати, оскільки він наділяє РНБО неконституційними повноваженнями. Опитування юристів
Законопроект про санкції: блеф чи диктатура
Законопроект про санкції: блеф чи диктатура

Сьогодні, 12 серпня, Верховна Рада України в першому читанні прийняла за основу урядовий законопроект № 4453а «Про санкції» стосовно компаній та осіб, які підтримують сепаратистів та терористів. З-поміж іншого документ передбачає низку обмежень у сфері медіа:

 

Серед видів санкцій, які можуть бути застосовані, є:

- заборона або обмеження ретрансляції теле- та радіоканалів; заборона користування радіочастотним ресурсом України;

- обмеження або припинення діяльності засобів масової інформації та інших суб'єктів інформаційної діяльності, в тому числі, в мережі Інтернет;

- обмеження або заборона виробництва або розповсюдження друкованої продукції та інших інформаційних матеріалів;

- обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

 

За загальним правилом, рішення про застосування санкцій приймає Рада національної безпеки й оборони (РНБО) за поданням Верховної Ради, Президента, Кабміну, Нацбанку або Служби безпеки України. Рішення РНБО вводиться в дію указом Президента України.

 

При цьому підставами для застосування можливих санкцій є:

- дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні та потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, її економічній самостійності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;

- резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй;

- рішення та регламенти Ради Європейського Союзу;

- факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об'єднаних Націй.

 

До кінця дня парламент може навіть ухвалити цей документ як закон.

 

Свою стурбованість із приводу законопроекту вже висловила представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович.

 

Медіаюристи, з якими поспілкувалася «Детектор медіа», різко засудили законопроект, який, на їхню думку, є кроком то тоталітаризму та державного свавілля.

 

 

Юрій Крайняк, керівний партнер юридичної компанії Jurimex:

 

- У цьому законопроекті взагалі відсутній механізм, як його реалізовувати. У ньому визначено коло санкцій, які застосовуються, та визначено, що їх застосовують у переважній більшості випадків РНБО, а в деяких випадках - Верховна Рада. Але що таке РНБО? Це конституційний орган, усі його повноваження визначені в статті 107 Конситуції, де сказано, що це координаційний орган, який координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Тобто це не орган, який може застосовувати санкції.

 

Парламент також не може застосувати санкції. Всі вищі органи влади - це конституційні органи, вичерпний перелік їхніх повноважень визначений у Конституції. Якщо наділяти Верховну Раду повноваженнями застосовувати санкції, необхідно вносити зміни до Конституції.

 

Якщо санкції застосовуватиме суд, тоді потрібно визначити чіткі підстави для застосування санкцій. Наприклад, що стосується інформаційного простору. Європейський суд із прав людини визначає, що будь-яке обмеження права на інформацію має ґрунтуватися на законі. Закон має відповідати критеріям якості і в ньому має бути передбачувальна норма, тобто я маю знати, що я повинен зробити, щоб до мене застосували санкції. У статті 3 цього законопроекту підстави визначено за такою логікою, що, наприклад, якщо я переходжу вулицю на червоне світло, то ми можемо забрати ліцензії в каналу «1+1». Тобто цей законопроект дуже низької якості. Нормальні закони такими не роблять.

 

Щоб закон можна було застосовувати, його потрібно просто кардинально переробити. Інакше в поточному вигляді його виконати легально неможливо.

 

Наприклад, санкції у вигляді анулювання ліцензій. Цей аспект регулюється профільним законом - або законом про ліцензування певних видів господарської діяльності, або спеціальним законом, як закон про телебачення і радіомовлення, у нашому випадку. У цих законах визначений виключний перелік підстав для анулювання ліцензій. І ніхто не може анулювати ліцензію поза цими підставами.

 

Щоб ми отримали дієвий механізм застосування санкцій, потрібно індивідуально для кожного виду порушення вносити зміни до профільних законів - про ліцензування, про телебачення і радіомовлення, про друковані ЗМІ тощо. І в них прописувати процедуру. Але санкціями в жодному разі не може займатися РНБО. Щодо ліцензування мовлення і провайдерів, наприклад, санкціями має займатися профільний орган -Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

 

Якщо цей законопроект усе-таки стане законом, то є два можливих варіанти. Або він нічим не загрожує мас-медіа, тому що РНБО, навіть якщо йому нададуть такі повноваження, не зможе приймати рішення про санкції, оскільки матиме бар'єр у вигляді Конституції. Або, якщо вони начхають на Конституцію (а іншого способу виконати закон немає), закон відкриє шлях до державного свавілля - ніяк і ніким не стримане право РНБО забороняти будь-який засіб масової інформації. Тобто якщо хтось захоче зловживати правами, то можливо буде за один-два дні відключити всі медіа та заборонити друковані засоби масової інформації.

 

 

Тетяна Котюжинська, медіаюрист, секретар Національної спілки журналістів України:

 

- Цей законопроект абсолютно не відповідає Конституції України. Фактично ним створюється орган цензури - РНБО, який за своїм значенням і функціями взагалі-то є координаційним органом. Крім того, обмеження, які пропонує цей законопроект не можуть проводитися просто під час проведення антитерористичної операції. Або необхідно визнати, що в нашій країні діє військовий стан, і тоді рішення має прийматися спільно президентом і парламентом (але не РНБО!), або давайте діяти чітко в межах закону.

 

Санкції - це означає впровадження певних обмежень відносно тих країн або тих осіб, які своїми діями сприяють тероризму тощо. Категорично не можна обмежувати все і не можна обмежувати своїх громадян! Цей же законопроект більшою мірою обмежує громадян України. Це те саме, що зробив Путін з росіянами, коли він їм заборонив їсти певну їжу з певних країн. Так само нам тепер забороняють робити певні дії або щось читати, дивитися. Підкреслю ще раз: санкції повинні використовуватися саме як обмеження для іноземних компаній та громадян, які своїми діями підтримують терористичні організації.

 

Найбільша небезпека цього законопроекту - це те, що в порушення Конституції (хоча вона там постійно згадується) підміняється виключно судовий порядок обмеження прав людини і основоположних свобод якимось державним органом, який точно не є судом. Є законний порядок: обмеження виключно на підставі рішення суду. Ви не можете зібрати докази, ви не можете провести нормальний публічний процес - це не означає, що ви повинні змінювати законодавство України на антиконституційне.

 

Наприклад, у Конституції чітко виписано, що обмеження та заборона партій, громадських рухів, об'єднань може відбуватися тільки на підставі рішення суду. Законом України передбачено, що будь-яке обмеження свободи слова може відбуватися виключно в межах закону на підставі рішення суду. Не можна заборонити інформацію через те, що вона комусь не подобається. Якщо є докази пропаганди тероризму, потрібно йти до суду, і в такий спосіб забороняти. Якщо ти бачиш заборонений контент, то в нас має чітко діяти норма про адаптацію програм. Якщо передача, програма про полювання та риболовлю не містить у собі ніякого забороненого контенту, то чому встановлюється заборона на її ретрансляцію? Якщо новинна програма містить висловлювання Дмитра Кисельова, які містять недостовірну інформацію чи є мовою ворожнечі, тоді це заборонений в Україні контент і необхідно приймати рішення щодо цієї програми.

 

Коли для зручності державних органів запроваджуються позаконституційні обмеження, які пропонує цей законопроект, - це для держави надзвичайно погано. По-перше, неконституційні заборони завжди солодкі - це шлях до авторитарної держави, це шлях фактично до відкриття другого фронту проти українських громадян (перший - відкрив Путін). Це диктаторські закони, на фоні яких закони 16 січня просто відпочивають. По-друге, застосовані на підставі такого закону санкції стануть предметом розгляду Європейського суду з прав людини (спершу - українських судів). Той, безперечно, встановить порушення в галузі прав людини і основоположних свобод, і український бюджет за таких «патріотів», які зараз голосують за цей закон, буде сплачувати шалені суми відшкодувань.

 

Повальна заборона відносно своїх же громадян - це шлях до тоталітарної країни. За що ми тоді воюємо? За владні повноваження нинішньої влади? Ми воюємо за свою свободу, а якщо у нас в Україні вводиться орган, який обмежує нашу ж свободу у свавільний спосіб, то який сенс тоді нашої боротьби?

 

 

Інститут медіа права:

 

- Інститут медіа права висловлює стурбованість щодо ухваленого в першому читанні урядового законопроекту «Про санкції» (№ 4453а), що створює загрозу для діяльності засобів масової інформації та громадських організацій в Україні.

 

На нашу думку законопроект про санкції суперечить Конституції, законодавству України, а також чинним міжнародним договорам України й демократичним стандартам. Зокрема, розробники законопроекту «для невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України» пропонують забороняти не лише іноземні але й українські засоби масової інформації без судового рішення.

 

Такі обмеження і заборони будуть накладатися Радою національної безпеки та оборони України і по суті автоматично вводитися в дію указом Президента України. Таким чином, РНБО отримує функції де-факто судової інстанції, що зможе суттєво впливати на суспільні відносини та реалізацію прав громадянами.

 

Інститут медіа права закликає народних депутатів України вилучити зі тексту законопроекту положення, що надають право обмежувати чи припиняти діяльність засобів масової інформації та інших суб'єктів інформаційної діяльності, в тому числі, в мережі Інтернет; обмежувати чи забороняти виробництво або розповсюдження друкованої продукції та інших інформаційних матеріалів, а також заборонити діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань та фондів.

 

Ілюстрація - vet.gov.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6945
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду