Генпрокуратура пояснила МРГ, чому закриваються резонансні справи про напади на журналістів
Генпрокуратура пояснила МРГ, чому закриваються резонансні справи про напади на журналістів
Заступник начальника управління Головного управління Генеральної прокуратури України (ГПУ) Юрій Севрук запевнив членів Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів (МРГ), що всі справи щодо порушення прав журналістів перебувають на особливому контролі ГПУ. Про це він сказав під час засідання 22 жовтня.
За словами Юрія Севрука, у жовтні Генпрокуратурою витребувано всі кримінальні провадження за участю журналістів від початку року.
«На даний час вивчено більше 70 таких проваджень. У всіх справах, де ми побачили порушення закону або порушення розумних строків розслідування, спрямовані листи-зауваження на місця. На даний час вивчається ще близько 40 проваджень. Якщо ми бачимо порушення при розслідуванні, то ці справи заслуховуються в Генпрокуратурі. За останній місяць ми заслухали 6 таких справ», - сказав заступник начальника управління Головного управління ГПУ.
Журналіст Наталя Соколенко запитала представників МВС та ГПУ з приводу правомірності закриття справи щодо побиття фотожурналіста News.tochka.net Віталія Лазебника.
Юрій Севрук підтвердив, що розслідування дійсно тривало майже три роки. «Так, прийнято рішення про відсутність складу злочину передбаченого ст. 171 ККУ. Пана Лазебника запрошували до міліції, пропонували написати заяву щодо скоєного проти нього злочину - нанесення легких тілесних ушкоджень (ст. 125 ККУ - Ред.). Він категорично відмовляється писати таку заяву. Тому прийнято рішення про відсутність складу злочину. До суду він це рішення не оскаржив. По ст.125 він відмовився писати заяву, ми не можемо далі розслідувати справу, поки він не напише таку заяву», - сказав прокурор.
Адвокат Віталія Лазебника Людмила Опришко пояснила причини відмови писати таку заяву. «Бо тоді ця справа переходить з публічного в приватне обвинувачення. Віталій там був не просто як якась приватна особа, він там працював і збирав інформацію. Якщо навіть держава не визнає, що він працює журналістом, це зовсім не означає, що ця людина не працює на захист свободи слова. А це одна з тих цінностей, яка визнається у нас і потребує захисту саме з боку держави. Наша позиція була і залишається однозначною: оскільки людину, яка виконувала професійні обов'язки, побили серед білого дня в публічному місці, тоді, коли людина не представляла ніякої небезпеки для оточуючих. Якщо цю людину б'ють і тим самим заважають фіксувати і передавати інформацію, то ми вважаємо, що тут є пряме порушення публічного інтересу, тут є порушення прав журналіста, в крайньому випадку ст. 296 ККУ (хуліганство). Крім того, що справа розслідувалася з порушенням усіх розумних строків, слідчим допитані чомусь тільки свідки з боку нападника, жодні фото і відеоматеріали не аналізувалися. Наші намагання отримати для ознайомлення матеріали справи поки також не завершилися успіхом. Дуже неприємно, що ця справа перебуває на контролі у Адміністрації президента», - сказала адвокат.
Обурило присутніх журналістів й інформація про закриття справи Романа Бочкали, якій 22 жовтня виповнилося рівно рік. Нагадаємо, 22 жовтня 2012 року заступник голови Броварської райдержадміністрації Микола Миронець зіштовхнув журналіста телеканалу «Інтер» Романа Бочкалу зі сходів. По ходу розслідування це кримінальне провадження закривалося чотири рази. «Прокуратура скасовувала ці рішення, ця справа заслуховувалася в Генпрокуратурі. Слідчий вказівки ГПУ виконав, і 30 вересня повторно закрив провадження на підставі ч.1 ст. 284. На даний час прокуратура Київської області перевіряє законність цього рішення, а потім можливо це зробить ГПУ», - сказав пан Севрук.
Заступник начальника управління Головного слідчого управління МВС України Максим Цуцкірідзе повідомив на засіданні МРГ, що з початку року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесено 365 відомостей за заявами представників ЗМІ. 28 кримінальних проваджень направлені з обвинувальними актами до суду. Серед вказаної кількості кримінальних проваджень за рядом резонансних подій обвинувальні акти пішли до суду: справа Олександра Тарасова, журналістки Ольги Сніцарчук і оператора програми «Надзвичайні новини» Дмитра Христенка.
Щодо відмови журналістам в доступі на стадіон «Спартак», де КПУ проводила збори з приводу референдуму, на момент прибуття слідчо-оперативної групи на місці події вже нікого не було, повідомив представник МВС. «Дільничними інспекторами проведена перевірка, ця інформація до Єдиного реєстру не потрапила», - сказав він.
«Детектор медіа»