Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко звернувся до голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олександра Курдіновича та генерального директора Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП) Олексія Погорєлова з проханням провести роботу із видавцями періодичних видань щодо роз'яснення норм чинного законодавства про рекламу. Про це йдеться на персональному сайті Томенка.

«Справа в тому, що для багатьох видань вже стало нормою розміщувати так звану приховану рекламу, яка заборонена законом "Про рекламу"», - зауважив Микола Томенко. Він нагадав, що згідно з законом, інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес читачів щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути розміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами» (ч. ІІІ ст. 9).

«Натомість багато видань сьогодні розміщують замовні матеріали політичних партій чи окремих політиків, які взагалі не позначаються: як "Сегодня" розміщує на шпальтах рекламні матеріали у певних рубриках, і лише на останній шпальті дрібним шрифтом є згадка про те, що ці певні рубрики газети (наприклад, "Точка зрения" або "Партнер рубрики") містять матеріали на правах реклами», - зазначає Томенко. 

Водночас, Микола Томенко звернув увагу на те, що часто виникає проблема не лише з ідентифікацією реклами, а й зі змістом замовних матеріалів.

Як приклад голова Комітету наводить номер № 215 (4523) у газеті «Сегодня». На його думку, у рубриці «Точка зрения» півшпальти на 4-й сторінці газети займає відверто рекламний матеріал «Петр Симоненко: «Референдуму - быть!», а на 6-й шпальті розміщений матеріал рекламного характеру «Украинский избиратель отдает предпочтение Януковичу».

У зв'язку з цим, голова парламентського Комітету наголошує, що треба повернутися до виконання норм чинного законодавства і чітко відокремлювати рекламу від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу (ч. І ст. 9 Закону «Про рекламу»). 

«Детектор медіа»