Державний комітет телебачення і радіомовлення доопрацював підготовлений ним законопроект «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Зокрема, були розглянуті пропозиції від Національної спілки журналістів, повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.

Згідно із документом, реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюватиметься у два етапи - впродовж трьох і двох років відповідно після набрання чинності закону. Попередній варіант проекту передбачав розширення другого етапу до чотирьох років.

Після виходу державних органів зі складу засновників (співзасновників) видання та редакції, трудовий колектив газети матиме змогу утворити суб'єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення та тематичної спрямованості друкованого ЗМІ.

Рішення про реформування прийматиме засновник (співзасновник) за участі трудового колективу редакції. Останній має пріоритетне право у визначенні способу реформування.

Якщо колектив друкованого видання не подасть у встановлений строк пропозицій щодо своєї участі у процесі реформування, то майно редакції, що перебувало в державній чи комунальній власності, буде передано на приватизацію.

Засновники медіа впродовж 4 місяців з дня набрання чинності закону повинні будуть погасити всі заборгованості та фінансові зобов'язання.

У доопрацьованому законопроекті детально прописане положення про те, що у процесі реформування управління майном редакції здійснює засновник, котрий не має права проводити будь-які фінансові операції, спрямовані на відчуження майна редакції, його продаж, заставу, обміну та ін.

Моніторити цей процес буде Держкомтелерадіо України. Як зазначається - із метою забезпечення функціонування друкованих ЗМІ і редакцій, збереження їх назви, цільового призначення та тематичної спрямованості.

Новий варіант проекту закону передбачає і подовження терміну оренди приміщень державної або комунальної власності, в яких перебували редакції на момент реформування. Так, вони передаватимуться в оренду строком не менше, ніж на 15 років, з розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій.

Реформовані ЗМІ можуть розраховувати на державну підтримку - за умови, якщо збережуть своє цільове призначення і функціонування. Це може бути адресна підтримка, сприяння щодо укладення договорів на висвітлення діяльності органів місцевої влади та самоврядування тощо.

Положення законопроекту та зауваження НСЖУ до нього обговорювалися на засіданні експертної ради з питань приведення законодавства у сфері медіа до європейських стандартів Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів 22 березня.

Також він розміщений для громадського обговорення на офіційному сайті Держкомтелерадіо та на Урядовому порталі.

Нагадаємо, 22 березня Президент України Віктор Янукович дав доручення прем'єр-міністру України Миколі Азарову про підготовку законопроекту про роздержавлення друкованих ЗМІ. Проект вимагається подати Президентові України для внесення на розгляд Верховної Ради України як невідкладний. Термін подання законопроекту - 5 квітня 2013 року.

Тим часом народні депутати 21 березня зареєстрували свій власний законопроект № 2600 «Про реформування друкованих засобів масової інформації». За словами члена Комітету з питань свободи слова та інформації Рустама Раупова, в проекті враховані всі пропозиції НСЖУ. Тепер, згідно з регламентом Верховної Ради, альтернативний законопроект можна зареєструвати тільки протягом 14 днів.

Загалом в Україні вже понад 10 років намагаються реформувати державні і комунальні ЗМІ. Парламентська асамблея Ради Європи у 2005 році закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування (резолюція «Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною» від 5 жовтня 2005 року).

«Детектор медіа»