«Радио Вести», що входить до холдингу Ігоря Гужви «Мультимедіа інвест груп» оскаржило в суді рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка не дозволила радіостанції розширити свою мережу на 25 міст. 23 січня Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позови ТОВ «ТРК "Онікс"» і ТОВ «ТРК "Стильне радіо"» і зобов'язав Нацраду змінити позивні цих радіокомпаній на «Радио Вести», а формат програмних концепцій - на інформаційно-розважальний. Відповідні постанови оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як писала «Детектор медіа», ще в жовтні 2014 року чотири радіокомпанії, що раніше належали Андрію Карпію («Перша українська радіогрупа») та мовили на 27 частотах у різних регіонах України під позивними «Перець ФМ», DJ FM і Best FM, змінили власників і стали належати ТОВ «Медіа інвест плюс», основним власником якого є кіпрська компанія Nederman Limited. Радіокомпанії подали до Нацради заяви про переоформлення ліцензій в частині власників і керівних органів, при цьому три з них - ТРК «Онікс», ТРК «Стильне радіо» і ТРВК «Комра» - також захотіли змінити позивні та програмні концепції на «Радио Вести». 11 грудня Нацрада переоформила їхні ліцензії лише в частині зміни власників і керівних органів, не задовольнивши заяви про зміну позивних і програмних концепцій.

ТРК «Онікс», ТРК «Стильне радіо» і ТРВК «Комра» одразу подали до Окружного адміністративного суду міста Києва позови про визнання бездіяльності Нацради незаконною та зобов'язання вчинити дії. Мовники просили суд зобов'язати Нацраду прийняти рішення змінити їхні позивні «Перець ФМ», DJ FM і Best FM на «Радио Вести» та формат програмної концепції з розважально-музичного на інформаційно-розважальний.

23 січня суддя Тетяна Скочок задовольнила позови ТРК «Онікс» і ТРК «Стильне радіо» та зобов'язала Нацрада змінити позивні і програмні концепції цих компаній. Рішення суду щодо ТРВК «Комра» поки немає. З реєстру судових рішень відомо, що 19 грудня суд відкрив провадження у справі. Цю справу розглядає інший суддя - Ігор Іщук.

Суд мотивував своє рішення тим, що Нацрада не надала «ані доказів, ані пояснень з приводу підстав не переоформлення у встановленому законодавством порядку ліцензій на мовлення в частині зміни позивного». Також суд врахував положення законодавства, якими, зокрема, «вказано про незалежність телерадіоорганізацій при визначенні змісту програм та передач, а також надання переваг телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми, зокрема інформаційні».

На думку керівника холдингу «Мультимедіа інвест груп» Ігоря Гужви, рішення суду було логічним. «У наданих суду поясненнях Нацрада так і не дала жодного обґрунтування - чому було відмовлено в початку мовлення "Радио Вести" на наших же частотах. Нині ми очікуємо набуття рішенням суду законної сили і подальшого рішення Нацради щодо нашого мовлення. Ми сподіваємося, що після цього журналісти "Радио Вести" зможуть говорити з усією країною, об'єднуючи українців у пошуку вирішення головних проблем нашої держави», - цитує пана Гужву прес-служба «Радио Вести».

Нацрада з рішеннями суду не згодна та буде подавати апеляційну скаргу, повідомив на брифінгу 29 січня заступник голови Нацради Григорій Шверк. Зміст судових рішень здивував Нацраду, оскільки суд конкретно вказав незалежному регулятору, що йому робити.

«Технологічно, можливо, ми в процесі ухвалення рішення припустилися неточностей. Наприклад, ми повинні були проголосувати конкретно за рішення, що ми проти того, щоб змінити концепцію, - визнає пан Шверк. - У рішенні суду є новела про те, що рішення Національної ради було недостатньо мотивованим. Можливо, це справедливе зауваження судді. Але якщо ви вважаєте, що рішення недостатньо мотивоване, прийняте не за процедурою - скажіть нам розглянути питання ще раз із дотриманням процедури».

«Натомість суд приймає рішення, що ми маємо змінити концепцію цих телерадіоорганізацій на концепцію "Радио Вести", - додає пан Шверк. - У мене питання: може, ми тут не потрібні? Може, запросити суддю, щоб вона замість членів Національної ради приймала рішення? Ми ще аналізуємо це рішення, але на мою думку, там є ознаки того, що суддя виходить за межі своїх повноважень».

Перший заступник голови Нацради Ольга Герасим'юк більш категорична. «У рішенні суду ми вбачаємо безпрецедентне зазіхання на незалежність конституційного органу. Я особисто вбачаю в діях судді корупційний елемент», - заявила вона.

«Якщо суддя виносить рішення не просто пропонуючи нам розглянути питання ще раз, а називає наші дії бездіяльністю та ще й на свій розсуд вирішує, які мережі мають бути створені, яким має бути медійний ландшафт, які програмні концепції мають бути затверджені, - це безпрецедентне порушення закону», - вважає пані Герасим'юк.

За її словами, Нацрада готує звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, Міністерства юстиції, Громадського люстраційного комітету, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України, аби вони розслідували дії судді.

«Детектор медіа»