Законопроект про розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в частині застосування штрафів і тимчасового призупинення дії ліцензії, який минулого тижня Нацрада передала Комітету свободи слова та інформаційної політики, вже доопрацьований народними депутатами і буде зареєстрований у парламенті завтра, 23 січня. Про це на брифінгу повідомив голова Нацради Юрій Артеменко.

З його слів, народні депутати, які доопрацьовували законопроект, не погодилися з пропозицією Нацради наділити її повноваженнями тимчасово призупиняти дію ліцензії мовників на строк до трьох місяців. У законопроекті вони запропонують, щоб такі дії за позовом Нацради вчиняв суд, але за прискореною процедурою розгляду позову. При цьому суд зможе призупиняти дію ліцензії на строк до шести місяців.

«Йдеться про можливість тимчасово призупиняти діяльність каналів, які порушують статтю 6 закону про телебачення і радіомовлення (це розпалювання ворожнечі, ксенофобія, показ людей, які закликають до війни). Наша пропозиція була, що Національна рада призупиняє ліцензію і звертається до суду з позовом. Члени парламенту вирішили піти іншим шляхом, більш логічним: Національна рада звертається до суду, і суд за прискореною процедурою протягом 72 годин має прийняти рішення - чи підтримати позов, чи відмовити», - розповів Юрій Артеменко.

Механізм повернення дії ліцензії в законопроекті наразі не прописаний, уточнив він.

Друга запропонована Нацрадою до законопроекту норма - це впровадження механізму штрафів. Як відомо, штрафи передбачені чинним законом «Про телебачення і радіомовлення», але їхній розмір і порядок застосування мали бути визначені в підзаконному акті, якого Нацрада з Кабміном за 12 років дії закону так і не ухвалили. Тому Нацрада запропонувала прямо в законі виписати розміри і процедуру призначення штрафів.

Зі слів пана Артеменка, депутати підтримали пропозицію заступника голови Нацради Григорія Шверка прив'язати розмір штрафів до розміру ліцензійного збору. «Були й інші пропозиції - визначити максимальний розмір штрафу, до якого у своїх рішеннях про застосування санкції буде прив'язуватися Національна рада. Але це могло дати приводи до підозр у корупційних діях, якби штрафи накладалися в меншому розмірі», - розповів голова Нацради.

У законопроекті будуть запропоновані три розміри штрафів, залежно від категорії порушення, яке допустили мовники: 5% від розміру ліцензійного збору - за незначні порушення, 10% - за серйозніші порушення, 15% - за порушення, на кшталт закликів до ворожнечі, розпалювання війни тощо.

«Що це в цифрах? За порушення третьої категорії, наприклад, ТРК "Україна" мала би сплатити близько 700 тис. грн, місцевий мовник - близько 20 тис. грн, телеканал «1+1» - 1,5 млн грн», - розповів Юрій Артеменко.

Розмір штрафу для кожного порушника буде визначатися за розміром ліцензійного збору за його ліцензію. «Порушення стосується конкретної організації за конкретною ліцензією. І штраф буде призначатися з огляду на те, скільки зараз за діючою методикою нарахування ліцензійного збору мав би сплатити цей ліцензіат за свою ліцензію», - повідомив пан Артеменко.

На запитання журналістів, як буде визначатися розмір ліцензійного збору для мовників, які мають кілька ліцензій (наприклад, ефірну аналогову, цифрову і супутникову), Юрій Артеменко сказав, що штрафи будуть сумуватися за кількома ліцензіями. Але заступник голови Нацради Григорій Шверк уточнив, що в законопроекті цей нюанс не враховано. «Є два варіанти: або сума штрафів, або штраф за максимальним розміром ліцензійного збору. Потрібно це уточнювати в тексті законопроекту», - сказав він.

Також законопроект передбачає змінити послідовність накладення санкцій на порушника, передбачену чинним законом: спочатку попередження, потім штраф, наостанок звернення до суду щодо анулювання ліцензії. За словами членів Нацради, вони вивчили практику Польщі, де кілька років тому за ксенофобські висловлювання на адресу українців радіостанція одразу була покарана штрафом. Тому за порушення соціального значення законопроект запропонує одразу карати штрафами, а не попередженнями. За інші порушення, наприклад відхилення від програмної концепції, Нацрада буде застосувати попередження. Якщо після накладення штрафу мовник продовжуватиме допускати порушення, Нацрада буде звертатися до суду по анулювання ліцензії.

Григорій Шверк нагадав, що відсутність механізму застосування штрафів, передбачених законом, часто призводила до того, що суди у справах про анулювання ліцензії приймали формальну сторону ліцензіатів - через те що Нацрада не призначала штраф. Так сталося, наприклад, у випадку з телеканалом Сергія Курченка «Меню-TV», в анулюванні ліцензії якого Нацраді відмовили суди двох інстанцій.

«Детектор медіа»