Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Юрій Стець заявив, що нове Міністерство із справ інформаційної політики, ініціатором якого він виступає, не може бути створено на базі Держкомтелерадіо через те, що Комітет «втрачає всі свої функції» після вступу у дію закону про Суспільне мовлення». Про це повідомляє «Українська правда».

На питання журналістів про можливість створення Міністерства інформполітики на базі реформованого Держтелерадіо, Юрій Стець відповів, що не можна реформувати Держкомтелерадіо через те, що відомство повинно перестати існувати у зв'язку з впровадженням Суспільного мовлення з 1 січня 2015 року.

«Держтелерадіо має свої функції, з 1 січня, коли закон про Суспільне мовлення вступить у дію, Держтелерадіо не буде мати жодної функції, бо всі обласні держкомпанії, якими керує Держкомтелерадіо, будуть віддані по факту під реформу суспільного мовника. Тому там не буде жодного якогось повноваження», - сказав він.

За словами пана Стеця, «ми не можемо реформувати те, що перестає існувати».

«З 1 січня маємо говорити про те, що подібний орган, якщо він не має функцій, має бути ліквідований», - заявив він.

За його словами, для ліквідації Держкомтелерадіо необхідно внести зміни до Конституції.  «З 1 січня потрібно буде дуже активно цим зайнятися», - пояснив він.

Варто зауважити, що функції Державного комітету телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) не вичерпуються тільки функціями керування державними телерадіокомпаніями. Згідно з Положенням, «Держкомтелерадіо є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері».

Сьогодні, 2 грудня, Верховна Рада може «пакетом» ухвалити склад Кабінету міністрів, у тому числі - прийняти рішення про створення Міністерства у справах інформаційної політики, яке може очолити Юрій Стець. 

Раніше народний депутат від «Народного фронту» Вікторія Сюмар заявляла, що нове Міністерство інформполітики не можна створити на базі Держкомтелерадіо через те, що це - конституційний орган. «Мені відомо тільки те, що в провладній коаліції у декого є бажання створити міністерство інформації, це активно дискутується. Ще немає рішення, ким може бути формат такого міністерства. Ми не можемо його створити на базі Держкомлетерадіо, бо це - конституційний орган. І аби створити його таким чином, нам потрібно було б вносити зміни в конституцію. Чим це міністерство буде опікуватися - для мене особисто є велике питання», - сказала вона.

Нагадаємо, ініціатор створення Міністерства у справах інформаційної політики, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Юрій Стець повідомив, що у нового державного відомства будуть три головні завдання - внутрішня комунікація, інформаційна війна з Росією і протидія кіберзлочинності. «У нас є багато регуляторів або дорадчих органів, наприклад РНБО, але у нас немає жодного органу, який займається інформаційною політикою, оскільки у нас немає навіть інформаційної стратегії», - заявив Юрій Стець.

Колишній журналіст, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко у коментарі «Громадському ТБ» назвав «бомбою уповільненої дії» Міністерство у справах інформаційної політики, за створення якого проголосувала фракція БПП 1 грудня. За його словами, створення «Міністерства інформації» є політичною вимогою президента Петра Порошенка.

Водночас колишня журналістка, а нині народний депутат від «Народного фронту» Тетяна Чорновол заявляє, що новостворюване Міністерство у справах інформаційної політики не вплине на ситуацію зі свободою слова, бо вона і так погана.

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Найєм заявив, що жодна з політичних партій, що увійшли до Коаліції у Верховній Раді восьмого скликання, перед голосуванням за склад Кабінету міністрів не  поцікавились метою і повноваженнями новостворюваного міністерства.

Як повідомляла «Детектор медіа», під час голосування за створення Міністерства у справах інформаційної політики на засіданні фракції БПП  утрималися троє народних депутатів - Мустафа Найєм, Іванна Климпуш-Цинцадзе та Леонід Козаченко. «Проти» створення Міністерства у справах інформполітики проголосували Сергій Лещенко, Світлана Заліщук та Дмитро Добродомов.

При цьому Мустафа Найєм написав у своєму Facebook, що питання на голосування поставив особисто Петро Порошенко.

Нагадаємо, вдень 1 грудня Юрій Стець заявляв, що «говорити про створення міністерства зарано» і рішення про створення міністерства затвердять тільки після публічного обговорення із громадськістю та медійниками. Однак уже ввечері у присутності Петра Порошенка фракція прийняла рішення про створення Міністерства у справах інформаційної політики.

1 грудня народний депутат Сергій Лещенко заявив, що його парламентська фракція «Блок Петра Порошенка» не обговорювала створення так званого «Міністерства інформації». За словами пана Лещенка, не всі члени фракції «Блоку Петра Порошенка» підтримують створення такого міністерства, яке він називає «Мінправди». «Фракція БПП не обговорювала створення Міністерства інформації. Всередині БПП частина депутатів проти, готові не голосувати за Кабмін із Мінправди», - написав Сергій Лещенко.

Журналістський рух «Стоп цензурі!» виступив категорично проти намірів влади створити Міністерство у справах інформаційної політики. Відповідну заяву рух поширив 1 грудня. На думку членів «Стоп цензурі!», в Україні вже достатньо бюрократичних установ, які мають повноцінні ресурси, щоб боротися з російською пропагандою.

Так шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважає, що владі необхідно займатися проблемою поширення правдивої інформації на тимчасово окупованих територіях і розвінчування міфів російської пропаганди. Але для цього не потрібно створювати міністерство, а достатньо потужного державного продакшну в структурі будь-якого з уже наявних органів.

Згодом народний депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко повідомив, що в структурі Кабінету Міністрів може з'явитися Міністерство у справах інформаційної політики, головне завдання якого - захист інформаційного простору України від російської пропаганди та контрпропаганда у Росії на території тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

«Детектор медіа»