1 червня складалося враження, що більшість світових медіа з ім'ям ліниво, по-недільному, проспали приголомшливу зухвалу українську спецоперацію «Павутиння». Десь лиш під вечір вони, начебто почавши усвідомлювати масштаб і значення того, що відбулося, кинулися надолужувати згаяне, спочатку скупо і стримано, а згодом усе щедріше розсипаючи по новинах слова «приголомшливий», «вражаючий», «неймовірний».

Основне враження від медіа за 1-2 червня: заголовки добрі, картинки є. Дуже хотілося почитати не просто переказ подій, а й враження та коментарі спеціалістів. Та з усіх переглянутих мною медіа лише The Times спромоглися хоч у когось щось запитати, але таке — капітан очевидність, чисто для галочки. Ну і Daily Telegraph додали захопливий виклад подій від Адріана Бломфілда трохи в стилі телеісторій 911: «Цього недільного ранку ніщо не обіцяло таких подій...».

The Times: Бомбардувальники на авіабазах, розташованих на відстані до 2 600 миль углиб Росії, стали мішенню зухвалої атаки дронами, яка планувалася протягом 18 місяців і проходила під наглядом президента Зеленського. Філліпс О’Браєн, професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюс і провідний аналітик конфлікту, назвав цей наліт «найвизначнішою та найуспішнішою операцією війни. Це серйозний удар по стратегічній авіації Росії, значення якого важко переоцінити».

The Daily Telegraph: Україна здійснила зухвалу атаку дронами по стратегічних ядерних бомбардувальниках Росії в операції, яку тримали в таємниці від Дональда Трампа. СБУ повідомила, що під час таємної операції з використанням дронів було знищено понад 40 військових літаків на суму 7 мільярдів доларів, що становить 34% російських носіїв крилатих ракет стратегічного призначення. Якщо ці показники підтвердяться, атака стане серйозним ударом по здатності Росії безпечно бомбити Україну з відстані, а також підірве її потенціал для ядерних ударів.

«Якщо ви коли-небудь хотіли побачити, як знищується незамінний стратегічний авіапарк Росії — ось маєте, ми про це подбали», — цитує “Телеграф” українських посадовців. Пізніше в інтернет-версії видання вже зʼявилась нова стаття: «Україна довела, що не потребує Трампа».

Mirror: Українські дрони знищили понад 40 бомбардувальників. Цей принизливий прорив оборони Володимира Путіна, як стверджують джерела, може перешкодити здатності Росії здійснювати ракетні удари по Україні. За оцінками, було завдано понад 1,4 мільярда фунтів стерлінгів збитків, — знищено 41 військовий літак Росії.

Financial Times натомість написала, що «Україна і Росія обмінялися масованими авіаударами напередодні мирних переговорів». У той час як росіяни щоночі бомблять в Україні житлові квартали та прицільно полюють із дронами на мирних людей, а українці провели геніальну спецоперацію зі знищення військових аеродромів, автори пишуть «обмінялись авіаударами». Серед цих авторів є і Крістофер Міллер, який свого часу колись кохався на темі нацизму в Україні. Навіть книжку написав. А після повномасштабної війни трохи перевзувся у жовто-сині кеди (метафора).

The Guardian: Україна здійснила приголомшливу «масштабну» атаку дронами по російських військових бомбардувальниках у Сибіру, вразивши понад 40 військових літаків на чотирьох окремих авіабазах за тисячі миль від її території, повідомив представник сил безпеки.

The Economist у статті «Приголомшливий рейд у глибину Росії переписує правила війни»  розклав по поличках, чому спецоперація «Павутина» займе почесне місце серед найважливіших рейдових дій у сучасній військовій історії. Якщо коротко, то проблема росіян в тому, що їм бракує уяви, вони негнучкі і самовпевнені, тому вирішили, що небезпеку треба чекати лише вночі, поруч із кордоном і від великих дронів. А українці нахабно змінили всі три параметри: запустили малі дрони, вдень і зробили це далеко від лінії фронту. В «Економісті» написали, що більшість технологій і планування місій в Україні є «свої, домашні, вітчизняні», а як перевагу визнали разючу ефективність роботи українських агентів на території Росії.  

New York Post, видавши комплементарну статтю, втулив туди порівняння з Перл-Гарбором, перекладаючи відповідальність за цю асоціацію на «похмурих блогерів»: «Цей драматичний і ретельно спланований недільний напад повністю застиг зненацька президента Росії Володимира Путіна та його війська. Атаку, що містила удари по базах приблизно за 4 000 миль від українського кордону, вже охрестили "російським Перл-Гарбором" похмурі проросійські військові блогери. Операція, про яку, за повідомленнями, Білий дім не був попереджений заздалегідь, готувалася понад півтора року».

Нарешті коментарі експертів зазвучали на CNN, де головним словом було «технології», які «дедалі більше на боці України». Адам Кінзінгер, колишній республіканський конгресмен, сказав, що Україна власне виграє війну, захищаючись, доки агресор не втратить військову міць, а Джеймс Ставрідіс, колишній Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО, захоплюючись українським ударом, повторював, що тактика була розумною, і пояснював американському глядачеві, наскільки віддаленими є ці аеродроми від України. Відзначили бойовий дух, який в українців високо злетів, спустошивши при цьому росіян, шокувавши вразливістю і незахищеністю військових баз. Важливо, що прозвучало від експертів — усі уражені аеродроми були абсолютно законними військовими цілями.

Не приховуючи захоплення, заговорили про «Павутиння» як про «щось зі шпигунських фільмів» і на MSNBC: «Масштабна-премасштабна атака, від східного Сибіру до російських західних кордонів!». Від кожної частини цієї спецоперації ведучим перебивало подих, а експерти співали дифірамби «несподіваній креативній атаці на найстратегічнішу російську ціль». У гостях коментатором виступив Майкл Вейсс, редактор The Insider, і сказав, що це «революція у веденні війни, і українці тут — першопроходці», закликаючи глядачів усвідомити, що це за епічна операція відбулася, коли за 18 місяців підготовки при тотальному контролі ФСБ в Росії ніхто нічого не дізнався, а українці прямо під носом спецслужб спромоглися найняти людей.

За словами анонімного високопоставленого українського посадовця, якого цитували в The Economist, в організаторів були побоювання щодо ризиків відвернення західних партнерів від України через зухвалу спецоперацію. Та оглядаючи сьогодні пресу, я зустріла в основному симпатію, захоплення і захват українцями, подекуди навіть здавалося, що коментатори закохались у кожного причетного до «Павутиння».

Пропоную вам уривки з опису подій від Адріана Бломфілда в The Daily Telegraph.

Зухвалі атаки дронів принижують Росію

«Місяці підготовки — і несподіваний удар України знищує один з найцінніших військових активів Росії.

Для жителів віддалених регіонів Росії, які знімали все це на свої телефони, подія, здавалося, була неймовірною. Життя в селищах глибокого Сибіру чи арктичної півночі Росії здавалося чимось далеким від лінії фронту війни з Україною. Але раптом, у звичайний день, війна гучно та невідворотно постукала у їхні двері. З дахів непримітних вантажівок-контейнерів, припаркованих на тихих сільських стоянках, дрон за дроном із гудінням злітали у небо, а потім стрімко кидалися на розташовані поблизу авіабази, де зберігалася одна з найцінніших військових технік Росії. Більшість просто стояла, приголомшено спостерігаючи, як вибухи розносилися тундрою… Коли дим піднявся над авіабазами в Оленьї та Белій, а у відео зафіксували, як надзвукові літаки вартістю £75 мільйонів перетворювалися на вогняні кулі внаслідок ударів дронів, що коштують лише кілька тисяч фунтів, масштаб прорахунку Кремля став очевидним.

Атаки відбулися у критичний момент — лише за кілька годин до того, як російські та українські делегації мали знову зустрітися в Стамбулі. З ініціативою миру Дональда Трампа, що вже хитається, переговори набули нових відтінків. Хоча час атаки, ймовірно, був обраний для чіткої політичної заяви, українські посадовці стверджують, що планування операції розпочалося ще 18 місяців тому.

Ціллю з самого початку були російські бомбардувальники, однак план потребував коригування після того, як Москва перемістила значну частину стратегічної авіації глибше вглиб країни, щоб убезпечити її від ударів. Дрони були сховані в модифікованих контейнерах, вмонтованих у комерційні вантажівки, дахи яких відкривалися натисканням кнопки.

За всіма ознаками, водії не мали жодного уявлення про те, що везуть. Жителі поблизу авіабази Оленья, що на далекій півночі Росії — однієї з цілей атаки — розповідали, як переляканий водій бігав колами, поки з його вантажівки один за одним запускалися дрони. Згодом він повідомив поліції, що йому наказали зупинитися на узбіччі поблизу міста Оленегорськ, де хтось мав із ним зустрітися…

Атака була настільки блискавичною, що, ймовірно, жоден російський льотчик не встиг піднятися в небо, щоб урятуватися. Росіяни не врахували ні винахідливості України, ні її відчаю у прагненні помститися за бомбардування, які зруйнували її міста.

Україна завдала Росії принизливого удару — і надіслала потужний сигнал своїм західним союзникам… У дні, що передували удару, українські міста зазнали одних із наймасштабніших обстрілів з боку Росії за весь час війни. Загинули десятки людей, серед них — діти. Кремль не демонструє жодних ознак готовності зупинити атаки й, найімовірніше, незабаром помститься… Напередодні атаки Україна, ймовірно, пережила найпотужніший авіаудар за весь кривавий тиждень. За даними Києва, по цілях по всій країні було запущено 472 дрони та сім балістичних і крилатих ракет.

Серед знищених літаків, за даними української розвідки, був А-50 «Мейнстей» — літак дальнього радіолокаційного виявлення й управління вартістю £230 мільйонів. А-50 — це «летючий радар» і командний пункт, критично важливий для координації винищувачів і протиповітряної оборони. У Росії залишилося лише кілька таких літаків, і вони вважаються незамінними.

Це був не другий Перл-Гарбор. Під час тієї атаки загинуло 2 403 американці, а також було знищено або пошкоджено 347 літаків США та 15 військових кораблів. Більш доречним порівнянням можна вважати рейд британського SAS у 1942 році на авіабазу Сіді-Ханейш у Єгипті, коли британські командос, використовуючи джипи з кулеметами, знищили або пошкодили 40 літаків Люфтваффе.

Це не стало переломним моментом у Війні в пустелі, але підняло моральний дух, порушило логістику Осі та створило легенду про SAS. Операція "Павутиння" може мати подібний ефект. Україна тепер підходитиме до переговорів із новою впевненістю. Здатність України завдавати ударів так глибоко і з такою очевидною легкістю — це безсумнівне приниження для Росії. Це викрило вразливість об’єктів, які мали б бути серед найкраще захищених у країні. Росія все ще має десятки стратегічних бомбардувальників, але тепер їх, можливо, доведеться перемістити ще далі на схід. І навіть тоді залишиться нав’язлива думка, що в жодному куточку Росії не можна почуватися по-справжньому в безпеці.

Цей страх особливо гостро відчуватимуть цивільні жителі Сибіру та крайньої півночі Росії — регіонів, які досі здавалися далекими від війни».

Скажи «па-ву-тин-ня»

Окремо цікаво читати, що пишуть іноземці в соцмережах, особливо ветерани, колишні піхотинці та командувачі. Як українське слово «павутиння» переходить з твіта в твіт, якого вони про ще не знали позавчора, а тепер смакують, запамʼятовують, вимовляють по складах.

«Навіть фільми про агентів 007 не спромоглися вигадати щось подібне», — пише про українську спецоперацію «Павутиння» Карл Більдт, шведський політик, у минулому премʼєр-міністр і міністр закордонних справ.

Бен Ходжес, колишній командувач Сухопутних військ США в Європі: «Краще вбити лучника, ніж намагатися збивати стріли!».

Нолан Пітерсон, воєнний кореспондент: «Боже, що за день, щоб бути в Україні! Ця країна знову й знову доводить, що найпотужнішим мірилом військової сили будь‑якої нації є воля та гідність вільних людей, які борються за справедливу й благородну справу».

Також він в іншому твіті написав таке: «"Перл-Гарбор" цієї війни стався 24 лютого 2022 року… або, точніше, ще на початку 2014-го, коли Росія вперше вторглася до Криму та на схід України. Те, що Україна зробила сьогодні, — це справедлива й законна відплата по військових літаках держави-ізгоя, яка вдень і вночі без жодної поваги до правових норм бомбить українські міста та мирне населення».

Майкл МакКей, доктор філософії Лондонської школи економіки та політичних наук, який називає себе літописцем загарбницької війни Росії, пише: «Знищивши велику кількість стратегічних бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю, які використовує російська терористична держава, українські сили зробили світ набагато безпечнішим. Поки решта світу відсторонено спостерігає й відмовляється боротися, українці роблять те, що необхідно. Дякуємо вам, захисники!»

Джон Спенсер, дослідник війни, вже встиг написати цілу статтю, порівнюючи цю подію з найвідомішими військовими операціями, в якій пише, що вона «заслуговує на своє місце в історії війни не лише через завдану шкоду, а й через те, що вони символізують: перевагу розуму над грубою силою, точності над панікою і креативності перед лицем екзистенційної загрози».

Рон Філіповскі, морський піхотинець, колишній федеральний прокурор і редактор із майже мільйонною аудиторією: «Україна могла б завдати удару по цивільних об’єктах, як це щодня робить Росія. Натомість вони обрали суто військову ціль — ті самі бомбардувальники, які використовуються для вбивства мирних жителів в Україні. Блискуча операція, єдиною метою якої був захист власного народу».

Марк Хертлінг, колишній американський військовий із майже півмільйонною аудиторією: «Координована й синхронізована атака сьогодні, яка, судячи з усього, знищила значну частину російського авіапарку, що базувався за понад 4000 км від лінії фронту, демонструє: Україна безперечно має багато козирів у рукаві. США мають негайно пришвидшити ухвалення законопроєкту Блументаля–Грема та повернутися до повної підтримки України!».

Маршал Біллінгслі, що працював у Сенаті США та обіймав посади в Міністерстві оборони: «Схоже, що Україна щойно знищила близько 30% або більше стратегічних бомбардувальників Росії, здатних нести ядерну зброю. Тепер Росії, мабуть, не буде складно дотримуватися обмежень Договору СНО». (Договір СНО — єдиний чинний договір про контроль над ядерними озброєннями між США та Росією, остання припинила участь у договорі у 2023 році, але формально не вийшла з нього повністю).

Республіканець Дон Бейкон: «Путін посіяв вітер — тепер жне бурю».

Рубен Брекельманс, Міністр оборони Нідерландів: «Україна неодноразово дивувала нас за останні три роки.

Ось лише кілька прикладів: потоплення «Москви» (2022), контрнаступ (2023), Курськ (2024) і тепер — атака дронами на російські бомбардувальники. Продовжуймо підтримку — можна не сумніватися, Україна ще не раз нас здивує!».

Ед Крассенштайн, політичний коментатор і криптопідприємець із майже мільйонною аудиторією: «Україна щойно здійснила одну з найзухваліших атак у сучасній воєнній історії. Це приголомшливий приклад таємної військової винахідливості: Україна завдала удару по 41 російському бомбардувальнику на чотирьох різних авіабазах, деякі з яких розташовані на відстані до 4 400 км від кордонів України. Наслідки — колосальні. Операція в такій глибинці в тилу ворога, з використанням мобільних замаскованих платформ, ще ніколи не проводилася. Не в такому масштабі. І не з таким ефектом».

Алекс Голінг, письменник і морський піхотинець: «Цікаво, скільки людей раптом виринає з усіх щілин, щоб назвати успішні українські операції "небезпечною ескалацією", — але при цьому мовчали, коли сотні дронів і ракет падали на Україну протягом останнього тижня…».

Борис Джонсон: «Вітаємо Україну з блискучим ударом по російських військово-повітряних силах. Українці — незламні та технологічно блискучі. Вони роблять усе можливе, щоб бити по військових цілях, тоді як Путін без розбору знищує мирних жителів. Настав час для Великої Британії та ЄС підтримати законопроєкт Ліндсі Ґрема щодо вторинних санкцій проти Росії. Час стискати лещата навколо Путіна й завершувати цю війну».

Нагадаю, що законопроект Ліндсі Ґрема — ініціатива, спрямована на посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів у разі відмови Москви від добросовісних мирних переговорів або подальшої агресії проти України, що також передбачає можливість конфіскації заморожених російських активів на суму близько $300 мільярдів для подальшого використання на підтримку України.