Повернення до Білого Дому в США Дональда Трампа стало точкою відліку нового етапу в американській політиці. Скорочення федеральних працівників, антиміграційна та конспірологічна риторика, амбітні зовнішньополітичні наміри в дусі 19 століття (прагнення приєднати Гренландію, плани змін у Секторі Газа, тарифні війни) — все це спричинило реакцію американських медіа. Аналізуємо, що пишуть в Америці про перші тижні каденції Трампа та яке місце в американському медіапросторі посідає Україна.

Центр контент-аналізу провів комплексне дослідження американського медіаполя за період з 20 січня до 10 березня 2025 року, щоб відповісти на ці та чимало інших питань.

Інавгураційний «медовий місяць»

Перші дні після інавгурації американського президента відзначилися концентрацією видань на широкому колі питань, дотичних переважно до внутрішньополітичного порядку денного. Вже на старті другого терміну Дональд Трамп вкотре озвучує свої програмні тези — про «вкрадені» у 2020 році вибори, проблеми міграції та інфляції (в яких винні, звісно ж, демократи), «зрежисовані» судові переслідування з боку адміністрації Джо Байдена.

Також він помилував своїми першими указами учасників штурму Капітолія 6 січня 2021 року (серед яких були виявлені й представники неонацистських рухів), скасував видачу американського громадянства за правом народження (гарантоване ще 14-ю поправкою до Конституції США півтора століття тому).

Акції енергетичних компаній спершу відреагували на трампівські гасла Drill, baby, drill («Бури, крихітко, бури» — кампанія зі збільшення видобутку американської нафти) оптимістичним зростанням. Зміцнів і курс американського долара, також Трамп анонсував масштабні інвестиції в розвиток штучного інтелекту.

Проте подальші новини про скорочення різних федеральних установ (Департамент освіти, Департамент сільського господарства, Пентагон, USAID), як і про створення так званого Департаменту урядової ефективності (DOGE) з амбітними намірами скорочення ¾ державного апарату викликали іншу реакцію. Те саме стосувалося й кадрових призначень — як-от антивакцинатора Роберта Кеннеді-молодшого на посаду міністра охорони здоров’я чи колишнього гравця Національної футбольної ліги Скотта Тернера на посаду голови Департаменту житлового будівництва та міського розвитку.

• Читайте також: Насправді у Трампа є план. Що таке «Проєкт 2025», який формує нову американську реальність

Окремою темою стали скорочення ветеранів армії США, які обіймали посади федеральних службовців: один із них, прихильник Трампа на листопадових виборах, відчув себе зрадженим після звісток про масштабні скорочення, які торкнулися і його особисто. Такі ж емоції й у низки його побратимів.

Таким чином, умовний «медовий місяць» для Трампа та його чиновників так і не встиг медійно розпочатися, натомість пішли ознаки невдоволення політикою чинної адміністрації та роздуми про спроби встановлення в США автократії. Саме таке формулювання вжито в тексті на сайті американської громадської радіостанції NPR, яка за другої каденції Трампа зіткнулася (як і ще один громадський мовник PBS, а також служби іномовлення «Голос Америки» та «Радіо Свобода») з ризиком втратити бюджетне фінансування (проте з аргументами, що це медіа, які системно підтримують лібералів і є упередженими щодо консерваторів).

• Читайте також: «Тепер свобода слова — це гріх». Медійники — про закриття «Голосу Америки» та «Радіо Свобода»

При цьому навіть серед крайніх правих є критика радикальних рішень Трампа — мовляв, «лівацькі» медіа потрібно просто реформувати й вони мали би продовжувати бути потужним інструментом американської soft power («м’якої сили»), проте просуваючи «традиційні цінності».

Зміна уваги до адміністрації Дональда Трампа в медіа США (в межах загальної вибірки за період з 20 січня до 09 березня 2025 року)

Менш значущим стало для американських медіа питання міграції, натомість більше почали хвилюватися через власні економічні негаразди. Заплановані депортації людей різного походження зі США наразилися, серед іншого, на критику з боку Папи Римського (той назвав ці плани ганебними). Йшлося про призупинення програм для біженців (зокрема, з Афганістану, звідки США вивели свої війська у 2021 році, після чого до влади в країні прийшов «Талібан»), безпрецедентні заходи на південному кордоні, дозволи на затримання мігрантів у громадських місцях. Проте деякі видання — особливо з консервативного табору, як-от New York Post — робили чимало акцентів на кримінальних біографіях «незадокументованих» мігрантів, серед яких на першому плані йшлося про різних членів банд і ґвалтівників.

За наявності такого порядку денного нескладно асоціювати всіх, хто прибуває до США, з неконтрольованою злочинністю: вони сприймаються як загроза внутрішній безпеці та стабільності, звичному для американців стану речей.

• Читайте також: Що таке християнський націоналізм та як він впливає на політику США

На це тло лягають і деякі підстави для запровадження Трампом тарифів, як-от потоки фентанілу з Китаю транзитом через Мексику та Канаду — наркотику, з яким Управління по боротьбі з наркотиками США пов’язувало пікові 70% смертей від передозувань у 2023 році. Сама ж агресивна тарифна політика адміністрації Трампа призвела до падіння на фондових ринках, а також численних побоювань щодо інфляції, яка найбільше зачіпає саме американського кінцевого споживача. Медіа докладно висвітлювали, в який спосіб мита можуть вплинути на окремі сектори економіки, як-от фермерів у Міннесоті.

Навіть консервативні й дуже протрампівські медіа на кшталт The Epoch Times не стояли осторонь проблем із пташиним грипом, зростанням цін на яйця й водночас — звільненнями з Департаменту сільського господарства тих фахівців, які мали б відповідати за стримування епідемії.

Ключові теми в повідомленнях американських медіа про Дональда Трампа та його адміністрацію (20 січня — 9 березня 2025 року)

З даними аналізу американського інфопростору перегукуються спостереження дослідниці міжнародних відносин та історії США, аналітикині Центру контент-аналізу та викладачки КАІ Тетяни Клиніної: «Як мешканка США я дійсно відчуваю зростання цін, і це дійсно проблема — наприклад, у контексті цін на яйця через спалах пташиного грипу: на момент мого приїзду (після початку повномасштабного вторгнення) вони коштували від 5 до 7 доларів за 36 штук, а зараз ціна становить майже 18 доларів».

Інший епізод з її спостережень — бойкот продукції прихильників MAGA, зокрема Ілона Маска: «Особисто бачила, як на Тесли почали клеїти наліпки “я придбав машину ще до того, як Маск став поводити себе неадекватно” з міркувань безпеки».

«Українізація» американського медіапростору

Після відволікання на соціально-політичні й економічні проблеми Україна знову повернулася в порядок денний новин про Трампа. Ба більше — очолила міжнародну адженду. Відбулося це на тлі перших сигналів з боку української влади про неприйнятні для Києва пропозиції в межах ресурсної угоди (через відсутність гарантій безпеки) ще з середини лютого, а далі вже активізувалися прямі випади на адресу українського керівництва («Зеленський — диктатор», заклики провести вибори).

Щоправда, тема російсько-української війни навіть у межах міжнародного треку посідала станом на січень і початок лютого 2025 року другорядні позиції — порівняно з ситуацією в Газі, переговорами про звільнення заручників і концептами щодо радикальної перебудови регіону з відселенням звідти палестинського населення. Звичним стало підкреслювати, що Дональд Трамп намагається повернути в міжнародні відносини політику дотримання балансу сил і експансіонізму — у світлі територіальних зазіхань на Гренландію, Панаму, Канаду (тези про «51-й штат» в інтерв’ю під час Супербоула та «губернатора Канади» Джастіна Трюдо).

• Читайте також: До подій в Овальному кабінеті. Як іноземні медіа писали про плани Трампа завершити війну

Публічна сварка між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським стала поворотним моментом у сприйнятті американського президента. Він одержав чимало неприємних і водночас містких характеристик, як-от Bully-in-Chief (що дослівно перекладається як «головний задирака», однак тут варто зважати й на гру слів — бо вислів співзвучний із Commander-in-Chief, себто «головнокомандувачем»).

Після 28 лютого — дня зустрічі президентів України та США – помітним є різкий стрибок цікавості американських медіа до нашої країни: резонує теза Зеленського про те, що до завершення війни ще дуже далеко, й водночас зневажлива реакція Трампа («найгірша заява, яку тільки можна було зробити» й «Зеленський не хоче миру»); пізніше (вже після новин про припинення надання американської допомоги та розвідданих) уже фігурувала м’якша риторика — про шкодування Зеленського з приводу невдалої розмови в Овальному кабінеті та про нібито отриманий Трампом від нього лист із сигналами про готовність до миру.

• Читайте також: «Глобалісти атакують». Російська пропаганда — про зупинку військової допомоги США

Видання також звернули увагу, що навіть для європейських ультраправих — як-от Марін ле Пен у Франції чи Найджел Фарадж у Великій Британії — поведінка Трампа стала неочікуваною, вони називали рішення призупинити допомогу «жорстоким», а Джей Ді Венса — неправим через висміювання ним ідеї надіслати до України миротворців.

Лінії розколу: від демократії до традиційних цінностей

Та все ж таки не можна стверджувати, що серед американських медіа та їхніх читачів є однакове ставлення до самої України, бодай на рівні пріоритетів у цитуванні спікерів. Прихильний до ліберального крила портал NBC News описував (зокрема з посиланням на військових Сил оборони України), як припинення надання розвідувальних даних уже коштувало українцям людських життів, і цитував сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема зі словами про те, що пауза в підтримці України може виявитися гіршою за наслідками, ніж вихід США з Афганістану в 2021 році.

Натомість консервативний портал Fox Business зважав на слова Ілона Маска про Starlink, що є «хребтом» української армії, в разі вимкнення якого вся лінія фронту обвалиться, а також про «м’ясорубку», яка рано чи пізно повинна скінчитися. Приклад засвідчує, наскільки все ж таки, навіть попри тематичну спільність, є поляризованим інформаційне середовище Сполучених Штатів залежно від власника ресурсу, політичних симпатій чи антипатій самих медіа та навіть географічного чинника (в країні, де є традиційно «республіканські» та «демократичні» штати).

Як зауважує дослідниця, велику роль відіграє для неї перебування в певному середовищі людей, що поділяють ті чи інші погляди («бульбашці»). «Навіть серед американських університетів немає одностайності щодо того, як називати російсько-українську війну. Приміром, Гарвард має чітку проукраїнську позицію, а ось інші схильні уникати терміну “війна” й замінюють його на більш нейтральні — “конфлікт”, “проблема” тощо».

А загалом, констатувала Клиніна, увага пересічних американців до світових питань, зокрема війни в Україні, зменшується: «Якщо це раніше сприймалося як “ого!” і було чимало запитань “як допомогти?” й чимало персональної комунікації загалом, то зараз події війни для них є вже чимось звичним і таким, що відійшло на другий-третій план, є своєрідним інформаційним фоном».

• Читайте також: Тіні кремлівських наративів: як і чому члени команди Трампа вторять російській пропаганді

США мають цілий пласт «мейнстримних» медіа здебільшого ліберального спрямування, що поділяють спільний порядок денний, зосереджений на питаннях внутрішньої політики, демократії, захисту громадянських прав і свобод (включаючи підтримку політик рівності та інклюзивності). До такого класу медіа належать New York Times, Associated Press, CNN, NBC News, CBS News, ABC News (останні три утворюють «велику трійку» провідних американських комерційних медіа, пізніше вона перетворилася на «четвірку» з додаванням туди Fox), громадські мовники NPR (National Public Radio) та PBS (Public Broadcasting Service). Вони стикаються з тиском від чинної республіканської адміністрації: окрім уже згаданих планів скоротити фінансування NPR і PBS, варто згадати й про перешкоджання участі журналістів AP в офіційних заходах Білого дому. Формальним приводом стало збереження в матеріалах агенції оригінальної назви Мексиканської затоки, яку Трамп своїм указом перейменував у Американську. Але так само — й приводом казати про порушення ще однієї конституційної поправки, Першої (яка гарантує свободу слова й преси). Це ті медіа, що порушують актуальні теми абортів (наприклад, у світлі згортання байденівської політики «абортивного туризму» до штатів, де законним є переривання вагітності), захисту мігрантів (як-от у межах програми DACA — Deferred Action for Childhood Arrivals — програми для дітей «незадокументованих», що гарантувала їм захист від депортацій), рівності та інклюзії (як-от у спортивних лігах NFL і MLB, що ухвалили рішення й надалі дотримуватися політик такого штибу на своїх змаганнях), можливих скорочень соціальних витрат (як-от на життєво важливі ліки), звільнень персоналу й часом ліквідації цілих установ (Департамент освіти, Пентагон, рятувальники, USAID).

• Читайте також: Переходимо в сіру зону? Чому втрата американської допомоги для українських медіа — серйозна загроза для демократії та свободи слова

Але це геть не весь спектр американського медіаполя, і в ньому так само наявні прихильні до Трампа портали — The Epoch Times, Breitbart, Fox News, а також New York Post (проте останній ресурс після резонансу довкола слів про «диктатора Зеленського» нагадав, хто є справжнім диктатором, і помістив на свою обкладинку Володимира Путіна). Вони ставлять на перший план питання неконтрольованої й незаконної міграції, звинувачують у всьому демократів (а ось Трампа схвалюють за надані «конкретні» політики для простого народу). Для них DEI (політика щодо рівності, різноманітності та інклюзії) є явищем, що розколює, а не об’єднує країну (проте самі ж MAGA цькували трансгендерну пілотесу за нібито причетність до авіатрощі в Вашингтоні між пасажирським літаком і військовим гелікоптером, потім цю тезу було спростовано). Вони є апологетами кроків DOGE із масштабного скорочення уряду, апелюючи при цьому до обіцянок своїх політичних опонентів — Білла Клінтона та Барака Обами. Мовляв, нема чого демократам висловлювати претензії щодо оптимізації, якщо їхні «улюблені лідери» виступали за неї ж!

Новинні портали у вибірці за кількістю матеріалів (20 січня — 9 березня 2025 року)

Друга категорія медіа явно підважує звичний порядок денний, який транслюють їхні «конвенційні» колеги. На ці ресурси не посилаються українські медіа (за деякими винятками, як-от Fox News, що є ключовим джерелом оперативних заяв від Трампа), вони розглядаються як маргінальні.

The Epoch Times позиціює себе як оплот «традиційних цінностей», що «пропонує мільйонам американців засновану на фактах і відзначену нагородами журналістику», якому, за твердженням видання, неодноразово погрожували та працівників якого заарештовували. 25 років тому воно було засновано китайським політемігрантом Лі Хунджі, засновником релігійного руху «Фалунь Дафа», й, поряд із поширенням теорій змов системно критикувало Комуністичну партію Китаю. Однак із часом стало поширювати протрампівські та навіть антиукраїнські тези, як-от про те, що у 2014 році США нібито допомогли влаштувати «державний переворот» і неконституційно усунути від влади тодішнього президента Віктора Януковича.

Контент Breitbart, заснованого у 2007 році двома американцями ізраїльського походження, описувався в академічному середовищі як мізогінний, сексистський, расистський і ксенофобний. При цьому сам портал хизується тим, що входить до трійки новинних сайтів у США, за даними Amazon, і його щомісячна аудиторія — 25 мільйонів відвідувачів.

Розподіл уваги до ключових тем у вибірці за окремими порталами (20 січня — 9 березня 2025 року). У межах отриманої вибірки можна простежити більшу зосередженість класичних американських медіа з репутацією (на кшталт NYT) на питаннях економіки й внутрішньої політики, вони ж активніше апелюють до теми російсько-української війни в контексті діяльності команди Трампа, натомість у сегменті консервативних і ультраправих медіа дещо активніше на порядку денному стоять питання міграції, також вони чимало уваги приділяли помилуванням учасників штурму Капітолія (в межах теми «Правопорядок»)

«Синя стіна» та «реднеки»

На рівні штатів найбільше активності виявляє медіасистема Каліфорнії та Нью-Йорка, що є також найбільш густонаселеними регіонами США й водночас основною електоральною базою для Демпартії (так званою «синьою стіною», blue wall). Каліфорнійські ресурси доволі зосереджені на внутрішніх питаннях, серед іншого приділяючи неабияку увагу тотальним «чисткам» у різних органах (USAID, викривачі, посадовці у сфері DEI, федеральні фонди, національні парки), вони ж так само висвітлюють питання, пов’язані з переглядом політик щодо рівності (як-от суперечки щодо участі трансгендерів у спортивних змаганнях, припинення тренувань із протидії сексуальному насильству в армії США).

• Читайте також: Заокеанський Дугін: хто такий Кертіс Ярвін і як його ідеї перетворюються на політику США

Тим часом на Східному узбережжі (штат Нью-Йорк і федеральний округ Колумбія) чимало ваги має міжнародний трек: Гренландія, Панама, заручники ХАМАС, переселення палестинців, скарга Гонконгу на тарифи США (й реакція на них Волл-стріт), вплив MAGA на успіхи AfD в Німеччині, оборона Європи на тлі побоювань щодо ненадійності США за Трампа як союзника, переселення з Гази, негативне ставлення США до КНР. Помітний стрибок активності у медіа Вашингтона помітний після суперечки в Овальному кабінеті та послання до Конгресу, зокрема зі звинуваченнями Байдена в усіх можливих помилках.

Для медіа «центрального поясу» штатів помітним є зосередження на темі мігрантів і внутрішній адженді як такій. Особливо відчутним є блок міграційних новин у Техасі, що є оплотом республіканців. Однак усе ж таки не всі медіа штату поділяють однозначно погляди адміністрації Трампа на питання міграції, зокрема іспаномовні, що жваво пишуть про блокування судом арештів мігрантів у церквах, призупинення програми переселення біженців, силові затримання й депортації в сусідню Мексику тощо. Паралельно в англомовному сегменті — візит Джей Ді Венса на кордон із Мексикою, його слова про скорочення випадків нелегального перетину кордону. Неоднозначною є ситуація й в Аризоні: з одного боку — новини про колючі дроти та камери спостереження як засоби посилення кордону, вилучення наркотиків та зброї, депортаційні авіарейси. Та поза тим — артикульовані побоювання щодо можливих рейдів у школах щодо дітей мігрантів, тези про створення «безпечних» зон для них в округах.

Тетяна Клиніна яка наразі живе та викладає в Техасі, розповідає, що існує умовно два Техаси — це сам штат загалом і його столиця Остін: «Превалює така думка, що Остін — не класичний Техас. Тут більш демократичне та ліберальне бачення всього, що відбувається. Тут мала місце велика акція проти політики Трампа, й так збіглося в часі, що вона проходила паралельно з ралі, яке влаштовує українська громада традиційно щосуботи — для привернення громадськості до питання війни Росії проти України».

Відносний тематичний баланс — у медіа «хитких» штатів (як-от Пенсильванія): там є увага й до міжнародного треку (ситуація з Панамським каналом, китайським фентанілом, мексиканськими картелями, суперечкою Трампа та Зеленського в Білому Домі), й стеження за внутрішньополітичними подіями (блок новин щодо потенційного призначення Кеннеді-молодшого й конфліктів щодо цього, зокрема через антивакцинаторські погляди претендента на посаду міністра охорони здоров’я США).

Видання різних штатів (Північна Кароліна, Джорджія тощо) підхоплювали негативну реакцію Папи Римського на депортації мігрантів. До слова, 150 конгресменів у новому складі Конгресу США — католики, що на 2 більше, ніж у попередній каденції (32,5% серед тих, хто є християнами, а таких — 461 із 535 в обох палатах). А в США загалом 20% населення вважають себе католиками.

Провідні штати у вибірці за розподілом уваги до Трампа (20 січня — 9 березня 2025 року, вибірка «лише локальні медіа»)

Тетяна Клиніна, попри все, закликає не вдаватися до надмірних узагальнень щодо американців. «Коли ми говоримо про Америку, то важливо розуміти, що адміністрація Білого Дому — це одне, а самі по собі люди — це зовсім інше. І тому, коли є можливість, я не припиняю казати тут “дякую” їм за все, що вони для нас роблять. І вони це, до речі, роблять. Тобто акцент саме на народі, що підтримує Україну, незалежно від політичної ситуації. На моральному рівні — все ще дуже висока підтримка. Хоча я не можу підійти та запитати, за кого з кандидатів на виборах голосували ті, хто нас підтримує, — все ж таки розмови про персональні політичні вподобання тут вважаються табуйованими в міжособистісному спілкуванні, і єдине середовище, де я бачу людей, які виступають проти, — це у своєму фейсбуці, де вони відкрито про це кажуть і не соромляться».

Американське інфополе є індикатором відчутного рівня поляризації й токсичності всередині тамтешнього суспільства. Чимало ваги й авдиторії мають консервативні майданчики, що відзначилися просуванням радикальних і дискримінаційних тез щодо різних соціальних груп, і вони кидають помітний виклик уже усталеному середовищу класичних гравців — із багаторічним досвідом, репутацією, власними редакційними принципами. Така група ресурсів привітала «друге пришестя» Дональда Трампа, надихаючись його обіцянками й гаслами, спрямованими на швидке розв’язання гострих проблем, як-от нелегальна міграція, трафік смертельних речовин, інфляція, безробіття, криза традиційних цінностей тощо.

Не останню роль відіграв і публічний ресентимент щодо Джо Байдена — нібито «крадія» перемоги республіканців на виборах 2020 року. Проте та ж таки міграційна тематика доволі швидко відійшла на другий план, змінившись іншими темами — спочатку через глобальні перестановки та скорочення в державному апараті, що зачепили й різні соціальні складові (як-от боротьба з пташиним грипом, вакцинація). А потім — стрімке повернення України на перші шпальти, й акцент нині — вже на розмові Трампа з Зеленським та довготривалому ефекті цієї сварки в Овальному кабінеті для глобального та регіонального вимірів. І події в Україні загалом помітні скоріше через призму загального занепокоєння хаотичними й радикальними кроками 47-го президента, що можуть загрожувати, зокрема, кишеням пересічних американців (як-от через підвищення тарифів).

Як наслідок — можливий перегляд первісних оптимістичних уявлень про виняткові здібності Трампа і його бачення нового Manifest Destiny Америки у 21 столітті. Зокрема — на тлі досить непевної комунікації самої американської адміністрації, робота якої часом викликає запитання навіть серед «ядерних» республіканців. Лишається сподіватися на згуртування притомної частини американців для захисту не так певної партії та її програми, як самого демократичного ладу та зрозумілого політичного курсу.

Методологія. Дослідження ґрунтується на двох вибірках публікацій у медіа (кожна — по 700 одиниць дослідження), що містили ключові слова Trump, MAGA та похідні від них (публікації обиралися випадковим чином із генеральної сукупності, що містила понад 50 тисяч публікацій). Перша вибірка містить загальноамериканські медіа, друга — локальні ресурси 50 штатів.

Період дослідження — з 20 січня (день інавгурації Дональда Трампа) до 9 березня 2025 року (перша декада березня, яка відобразила реакцію медіа на зустріч Трампа з Зеленським). Для аналізу медіа з вибірки були класифіковані за політичними вподобаннями. На основі досліджень провідних англомовних вотчдогів — ground.news, biasly.com, adfontesmedia.com, allsides.com — виділено три категорії медіа: ліберальні, консервативні та нейтральні чи нерозбірливі в прихильності.

За тим же критерієм (політична прихильність) поділено й штати (на основі результатів президентських виборів 2024 року за даними Associated Press): прихильні до демократів (Каліфорнія, Нью-Йорк, округ Колумбія тощо), прихильні до республіканців (Техас, Флорида тощо) й такі, де різниця між підтримкою представників обох партій була меншою за 5% («хиткі» штати — Пенсільванія, Північна Кароліна тощо).

Автори: Євген Лузан, старший аналітик ЦКА, Тетяна Клиніна, аналітикиня ЦКА