9-11 липня у Вашингтоні відбувся саміт НАТО, який був присвячений ювілейній даті — 75-річчю фундації альянсу. У підсумковій  декларації саміту шлях України до НАТО був уперше названий «незворотнім», водночас, як і на торішньому Вільнюському саміті, збереглися розпливчасті умови, які все ще має виконати Україна задля членства. Ще однією новацією стало створення в структурі альянсу окремого координаційного центру для підтримки безпеки України,  також взято зобов’язання направити наступного року від країн НАТО до України військову допомогу на суму не менш як 40 млрд євро. Також були застосовані жорсткі формулювання щодо Китаю, який названий «вирішальним фактором» підтримки Росії у війні проти України. Ми вже писали про те, як російські пропагандистські видання намагаються примиритися з «невідворотнім» шляхом України до НАТО. Розповідаємо, що писали про цей саміт західні медіа. 

Запобіжники від повернення Трампа у Білий дім

Американське видання The Washington Post у матеріалі «Лідери НАТО рухаються  до “стійкого від Трампу” альянсу у Вашингтоні» називає головним завданням для політиків альянсу створення механізмів, які б убезпечили життєздатність і ефективність НАТО у випадку повернення  Дональда Трампа у Білий Дім. Саме в такому ключі видання інтерпретує низку запроваджених на саміті кроків: передачу контролю над основними елементами військової допомоги України від командування США до структур НАТО, призначення нового генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який має репутацію людини, що спроможна впоратися з непередбачуваними імпульсами Трампа, укладання  захищених від політичних турбулентностей десятирічних оборонних зобов’язань перед Україною. І, нарешті, зростання європейських видатків на оборону, що до цього часу було найбільшим тригером  гніву Трампа в бік НАТО. «Та попри всі зусилля щодо зміцнення альянсу, тінь Трампа затьмарювала конференц-зал Вашингтона, де проходив саміт», — констатує видання, вказуючи, що для багатьох європейських політиків саміт здавався прощанням з нинішнім відданим трансатлантичній солідарності  президентом США.

Небагато опитаних виданням європейських політиків вірять, що Трамп офіційно виведе США з НАТО, для такого рішення знадобилося би дві третини голосів у Сенаті. Та невизначеність змушує багатьох вдатися до неформальних консультацій з оточенням Трампа. The Washington Post також вважає невипадковим,  що Президент України Володимир Зеленський вибрав зал Інституту Рейгана, приміщення світил Республіканської партії, для свого виступу у перший день саміту. У окремому матеріалі від 11 липня The Washington Post пише, що прибулі на саміт республіканці в кулуарах намагалися заспокоїти європейських лідерів і закликали сприймати заяви Трампа щодо НАТО «серйозно, але не буквально». А навіть якщо припускали, що Трамп щиро відданий ізоляціонізму, до якого вдається у риториці, то заспокоювали, мовляв ця позиція все ще цілком маргінальна всередині Республіканської партії.

Фото:Bonnie Cash/Getty Images

Видання The New York Times видало матеріал від 11 липня за авторством свого головного кореспондента в Білому домі Пітера Бейкера зі схожою оптикою, але зі значно песимістичнішими щодо майбутнього альянсу прогнозами — «НАТО на краю: Байден вихваляє, а Трамп порочить 75-річний Альянс». Автор драматизує ситуацію роздоріжжя, біля якого напередодні виборів у США опинився альянс: «Коли лідери НАТО зібралися у Вашингтоні цього тижня, один американський президент привітав 75-річний оборонний альянс як найвизначніший “в історії світу”. Інший описав його як віртуальний рекет і заявив, що віддасть “правопорушників” на милість російських окупантів». На думку Бейкера, Трамп у випадку переобрання і без формального виведення США з альянсу може зруйнувати його, підваживши 5 статтю про колективну оборону.

Тривожне очікування учасниками саміту на повернення Трампа до керівництва найпотужнішої країни альянсу зобразила карикатуристка Фіона Катаускас для британського видання The Guardian. Карикатура вийшла під назвою: «Хто є слоном у кімнаті саміту НАТО… І він навіть не у кімнаті». На карикатурі учасники саміту неспроможні сконцентруватися на важливих виступах, оскільки відволікаються на уявну картину прихильного до авторитаризму і зневажливого до НАТО Трампа, який розкидається секретами. 

Карикатура The Guardian авторства Фіони Катаускас «Хто є слоном у кімнаті саміту НАТО?… І він навіть не у кімнаті»

Присвячений саміту аналітичний матеріал The Guardian від 11 липня називається «Досягнення саміту НАТО затьмарені наближенням виборів у США». Тут перераховані можливі ризики і побоювання союзників через імовірне переобрання Трампа. Наголошується, що президентство Трампа в минулі роки припадало на часи значно меншої геополітичної невизначеності, а можливе неблагополуччя НАТО зараз є вкрай недоречним.

Німецьке видання Bild видало 10 липня короткий матеріал «НАТО активує екстрений план проти Трампа»,  де також інтерпретує створення центру координації допомоги України у структурах НАТО в німецькому місті Вісбадені як намагання застрахуватися від політичних змін у Вашингтоні, звідки наразі й координується безпекова підтримка України.

Аналітичну оцінку створенню Центру у Вісбадені як запобіжника від Трампа надає і німецьке  видання Süddeutsche Zeitung у матеріалі від 12 липня. Це видання також зазначає, що початково федеральний уряд виступав проти сильного формулювання про «незворотність» шляху України до НАТО, але врешті погодився з ним попри критику Москви.

Інше німецьке видання Die Welt у матеріалі за 12 липня вбачає одним із головних підсумків саміту для Німеччини домовленість про розміщення на території країни з 2026 року американських крилатих ракет «Томагавк», зенітних ракет SM-6, а також нових гіперзвукових ракет зі значно більшою дальністю, аніж нинішні розміщені в Європі системи. Такі заходи мають на меті посилити військове стримування задля захисту партнерів США по альянсу в Європі. 

Поряд із трампівською загрозою для альянсу медіа пишуть і про ослабленого як ніколи його суперника по перегонам Байдена. Американське близьке до республіканців видання Fox News випустило матеріал  «Саміт НАТО в окрузі Колумбія став “вирішальним” моментом для Байдена, оскільки перевірка на відповідність посаді посилюється», в якому наводить оцінку, що саміт припав на вирішальний для Байдена тиждень, у який йому необхідно переконати демократів у спроможності балотуватися і виграти після невдалих дебатів. До такої ж оцінки вдалось і британське BBC в матеріалі «Цей саміт НАТО може врятувати або потопити кандидатуру Байдена». Відповідні очікування задавали і характер висвітлення саміту в новинах, ментальне здоров’я президента Байдена теж було у фокусі. Зокрема резонанс викликали помилки Байдена, коли в останній день саміту він переплутав Зеленського з Путіним і віцепрезидентку Камілу Гарріс із Трампом. Новини про ці казуси стали провідною темою в останній день саміту у більшості медіа.

Чи вийшла Україна з саміту переможницею

Американське видання Politico випустило за підсумками саміту матеріал із назвою «Україна виграє багато, НАТО менше — і всі спітніли». До виграшного пакету Києва видання відносить погоджене сильне формулювання у декларації, згідно з яким членство країни в альянсі є «незворотнім», зобов’язання НАТО щодо надання  Україні наступного року військової допомоги на 43 мільярди доларів, початок передачі винищувачів F-16 і анонсовану передачу десятків засобів протиповітряної оборони, зокрема чотирьох комплексів Patriot. Звертає увагу видання і на засудження альянсом бряцання Москвою ядерною зброєю, а також на жорстке щодо Китаю формулювання в декларації саміту. І хоча Україна не отримала всього, чого бажала, самітом вона була задоволена, вважають автори. Politico навіть випустила 12 липня окремий матеріал зі знов таки показовою назвою: «НАТО заспокоює розхитані нерви України після важкого минулорічного саміту».

Водночас саме НАТО назване виданням «напівфункціональною сім’єю».  Передусім через можливе переобрання Трампа, що містить загрозу розколу блоку. Але і через суперечливу та критичну щодо альянсу риторику окремих нинішніх лідерів країн-членів. Зокрема Politico згадує прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який «змовлявся з Росією і Китаєм напередодні саміту»  та Президента Туреччини Реджепа Ердогана, який переклав відповідальність на США та країни Заходу за загострення російсько-українського та ізраїльсько-палестинського конфлікту.

The Guardian у своєму окремому матеріалі за 11 липня назвало Орбана «спойлером саміту НАТО» за турне до Москви і Пекіну з так званою «мирною місією».

Британське видання The Economist стриманіше оцінює підсумки саміту для України. У матеріалі «Коли Україна приєднається до НАТО» за 11 липня видання іронізує щодо компромісних формулювань підсумкової декларації: «Впадає в очі перекручена метафора: союзники побудували “міст” до членства в НАТО». Так само «незворотній» шлях до НАТО може стати «занадто зворотнім» у випадку  перемоги Трампа на виборах в США, вважає The Economist. Видання пише, що лідери НАТО, як і раніше, розірвані між принципом, що Україна може вільно приєднатися до альянсу без права вето з боку Росії, та реальністю, що мало хто готовий впустити її, допоки вона перебуває у стані війни з Росією. Подолання розриву наразі неможливе, тож НАТО і задовольнилося багатьма меншими зобов’язаннями щодо зброї, грошей, тренувальних місій, а також «купою теплих слів для України». Водночас обіцянки НАТО про майбутнє членство, звертає увагу The Economist,  були послаблені застереженнями щодо подальших «демократичних, економічних і безпекових реформ». Крім того, Україну запросять до НАТО тільки «коли союзники погодяться і будуть виконані умови». При цьому найбільший союзник президент Байден раніше говорив, що виступає проти «НАТОлізації України», не згадав він про членство України і у своїй вступній промові. Тож членство в НАТО «залишається бінарним питанням», констатує  The Economist.

The New York Times в окремому матеріалі від 11 липня «Обіцянки НАТО Україні не відповідають потребам у контрнаступі цього року» наводить думку офіційних представників союзників України, що взяті альянсом зобов’язання щодо військових постачань усе одно не дозволять Києву розпочати значний контрнаступ і відвоювати у Росії території до наступного року. Знадобляться тижні і місяці, перш ніж поставки матимуть ефект на лінії фронту, а деяка обіцяна зброя ще навіть не виготовлена.

Британське видання The Telegraph випустило 11 липня також окремий матеріал про «ніяковий дипломатичний момент» нового прем’єра Сполученого Королівства Кіра Стармера після того, як його слова були інтерпретовані як дозвіл бити британськими ракетами Storm Shadow по цілях на території Росії. Даунінг-стріт було вимушене офіційно заперечувати слова свого премʼєра і  констатувати відсутність змін в політиці використання британських ракет великої дальності. Видання надалі наводить слова офіційних осіб щодо дискусій про послаблення обмежень і можливості завдання Україною ударів по літаках  Росії на аеродромах до того, як вони починають бомбити територію України.

Китай як «вирішальний фактор» війни

Частина світових медіа присвятила матеріали лише одному словосполученню з підсумкового комюніке саміту про «вирішальний фактор» Китаю у війні Росії проти України. Мається на увазі масштабна підтримка оборонно-промислової бази Росії з боку Китаю. Присвячені жорстким формулюванням декларації саміту щодо Китаю матеріали випустили,  наприклад, СNN, The New York Times, The Washington Post. 

СNN відзначає, що цьогорічна заява лідерів НАТО є останнім кроком у поступовому посиленні риторики альянсу щодо Китаю в останні роки. Лідери НАТО вперше згадали про необхідність спільно розвʼязувати «можливості та виклики», створені Китаєм, у декларації 2019 року,  а вже у 2021 році писали про «системні виклики», які створює Китай. Ці зміни відбувалися на тлі загострення суперництва між Вашингтоном і Пекіном, особливо у індо-тихоокеанському регіоні. Згадує видання і про присутність третій рік поспіль на самітах НАТО лідерів Нової Зеландії, Японії та Південної Кореї, що є ще однією ознакою тісніших зв’язків між блоком і цими країнами, а також Австралією, які стримують Китай у індо-тихоокеанському регіоні.

The New York Times у матеріалі «НАТО вперше звинуватило Китай у забезпеченні нападів Росії на Україну» звертає увагу, що ще рік тому європейські лідери не наважувалися кинути виклик Пекіну, особливо такі країни, як Німеччина, які розглядають Китай як критичний ринок для високоякісних автомобілів і предметів розкоші. Так само офіційний Вашингтон ще в березні 2023 року вустами Байдена стверджував, що парнерство Пекіна і Москви переоцінене. Але через 29 місяців після вторгнення в Україну ця точка зору кардинально змінилася. «Попри те, що Китай прислухався до попереджень не постачати Росії повні системи озброєнь, він зробив усе, надаючи комп’ютерні мікросхеми, сучасне програмне забезпечення та необхідні Росії компоненти для відновлення оборонної промислової бази, яка до того виробляла несправне та застаріле обладнання», — пише видання.

У висвітленні Саміту НАТО цього року домінувало тло внутрішньої політики найбільших держав-членів. У Франції тільки-но закінчилися сповнені інтриги дострокові парламентські вибори, які відправили країну у період тяжких коаліційних перемовин. Через це висвітлення саміту опинилося на периферії уваги місцевих медіа. У Великій Британії після нещодавніх парламентських виборів завершилося 14-літнє правління консерваторів, і саміт розглядався під кутом першої великої міжнародної події для новообраного премʼєр-міністра від Лейбористської партії Кіра Стармера.

Та наскільки саміт став ще однією ареною внутрішньо-політичних баталій, було особливо помітно у медіа господарів саміту — США, де у розпалі президентська виборча кампанія. Американські вибори можуть стати вирішальними і для майбутнього НАТО, можливе переобрання Трампа ставить весь альянс у безпекову невизначеність, із чим погоджується більшість оглядачів. Та американські медіа концентрувалися під час висвітлення саміту саме на головній інтризі виборчої кампанії останніх тижнів, передусім, чи відмовиться Джо Байден від балотування на користь іншого кандидата після невдалих дебатів із Трампом. Власне нюанси поведінки Байдена на саміті були у центрі уваги. Про таку направленість американських медіа по свідчить зокрема і новинний агрегатор Ground News, із якого помітно, що найбільш поширені новини про саміт в американських медіа були присвячені саме висловлюванням Байдена щодо виборчої кампанії.  Висвітлення саміту через призму американських виборів підхоплювали й авторитетні медіа інших країн.

Водночас в аналітично-оглядових матеріалах помітна думка, що Україна досягла для себе найкращого з можливих результатів у нинішніх складних дипломатичних обставинах. Також при всіх риторичних перипетіях відзначається методичне зростання безпекових витрат країнами-членами в останні роки, що посилює спроможності альянсу.   

Головне фото: akub Porzycki/NurPhoto via Getty Images