Міжнародний благодійний фонд «Академія Української преси» оголошує конкурс на створення програми курсу «Медіаосвіта» для учнів 8 класу

Мета конкурсу - залучити професійну освітянську спільноту, громадськість, експертів до розробки навчального курсу з медіаосвіти для 8-го класу середньої загальноосвітньої школи.

Проектна пропозиція має передбачати:

розробку навчально-методичного комплексу, робочої навчальної програми, комплекту модульних завдань, методичних рекомендації до написання самостійних робіт

Проектна пропозиція має містити:
анотацію програми навчального курсу
докладний опис методики
програму апробації програми

Бюджет проекту має передбачати оплату праці учасників авторського колективу програми «Медіаосвіта» для 8 класу.

Цільова аудиторія: вчителі-методисти, методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти, районних методичних кабінетів, студенти педагогічних вишів.

Технічне завдання: Медіаосвіта - окремий освітній напрям, що забезпечує підготовку дитини до ефективної взаємодії з інформаційним простором

Мета медіаосвіти: оптимізація убудованості віртуального світу в повсякденні практики дитини без шкоди її здоров'ю і розвитку та із забезпеченням збалансованого розвивального індивідуального і соціального ефекту.

Форми медіаосвіти:

-          Інтегрована (в межах уроків з різних дисциплін, що вивчаються дітьми). Забезпечується обов'язковим поєднанням двох складових: 1) використання медіа (засобів, текстів - у широкому розумінні як зразків медіапродукції, в тому числі екранної, аудіовізуальної), 2) медіаосвітня мета, завдання і рефлексія їх досягнення (висновки, підсумки, результати, повернені дітям у діалозі щодо їх взаємодії з медіа),

-          Формалізована (це курси «Медіаосвіта» у межах варіативної складової): адаптовані до віку дитини комплексні заняття, спрямовані на розуміння і порівняння різних медіа як єдиної розгалуженої і взаємопов'язаної інформаційної системи (книга, преса (газета, журнал), кіно, телебачення, відеогра, інтернет, мобільний зв'язок тощо), а відтак і гармонізації різних пасивних і активних практик (читання, слухання, створення фото, відео, анімації, використання ІКТ, новітнє медіамистецтво і т.п.),

-          Позакласна: Факультативи (гуртки) за окремими напрямами підвищення творчої кваліфікації дітей у межах окремих медіапрактик (шкільні газета, радіо, телебачення, інтернет-портал, фотостудія, анімаційна студія, кіностудія тощо),

-          Позашкільна: участь у дитячих медіафестивалях різного рівня, конкурсах, заняття в будинках творчості, спеціалізованих закладах тощо.

Завдання медіаосвітніх курсів (програм)

Курси медіаосвіти мають у доступній для віку дитини формі:

-          налаштувати дитину на необхідність саморегуляції та спільної з найближчим оточенням (батьки, однолітки) співрегуляції взаємодії з віртуальним світом, щоб забезпечити баланс віртуальних і територіальних практик дитини, необхідних для гармонійного розвитку і здоров'я (зокрема, для профілактики надмірного захоплення медіа, формування медіазалежностей, протистояння гіподинамії і тотальній віртуалізації комунікативних та ігрових практик дитини);

-          розкрити закономірності світу медіа, з яким дитина стикається в своєму повсякденному житті (для розвитку розуміння сучасних способів відображення реальності; формування індивідуального естетичного смаку, моральних та соціальних фільтрів інформаційного сміття, маркетингових втручань, маніпуляцій та інформаційного перевантаження);

-          допомогти засвоїти позиції активного користувача (замість пасивного споживача) і творця інформаційного простору, носія і творця локальної та глобальної медіакультури (організувати спільний досвід поваги гідності іншого і паритетної комунікації різних: в аспекті цифрової, соціально-майнової нерівності, національно-релігійної, інтелектуальної, фізичної різноманітності тощо і відповідно специфіки медіапрактик, медіауподобань, медіасубкультур);

-          сприяти розвитку тих психічних новоутворень (когнітивних, емоційно-вольових, соціальних), що убезпечують від негативного впливу медіапродукції в нинішньому віці та створюють профілактичний ефект щодо ризиків медіа, характерних для наступного вікового періоду.

Головні загальні принципи:

принцип посиленої рухової активності: на медіаосвітніх заняттях потрібно передбачати чергування моторіки різного рівня, зокрема пересування дітей в межах класу (обмін місця знаходження підгруп, перехід з групи в групу і т.ін.), переміщення предметів, а також вихід на живу природу і різні цікаві місця поселень для розуміння особливостей їх медійного відображення, використання різних тілесних поз для отримання різних ракурсів, репортажів про спортивні події і т.д. і т.п. (з урахуванням техніки безпеки), дрібної моторики, наприклад, при виготовленні пластилінових зразків для анімації;

принцип ресурсної передачі знань: активізувати знання, які дитина має (отримала із неформальної стихійної медіаосвіти) через організацію спільної дії дітей педагог визначає неповноту (дефіцит) знань, бачить помилки і визначає напрям розвитку, відповідно активізує потребу в знанні (створює виклик, який мотивує дітей), спираючись на відому дітям інформацію додає потрібну їм для виконання практичних дій, але ще невідому інформацію;

принцип комунікативної пропедевтики: на медіаосвітніх заняттях діти включаються в конструктивну міжособисту комунікацію у відповідності до вікових особливостей і ситуації в конкретному дитячому колективі. Живе неформалізоване спілкування може загострювати приховані конфліктні стосунки між окремими дітьми або підгрупами, що пов'язано з їхніми різними медіауподобаннями. Програми мають спрямовуватись на отримання дітьми спільного досвіду командної роботи, що дає можливість об'єднати різні здібності дітей, враховуючи існуючі стосунки. Так, наприклад, використовувати в якості мотивуючого виклику порівняння дітей між собою прийнятно за умови системної профілактики буллінгу (що гарантує відсутність знущань групи над інаковими дітьми, загострення цькування тощо);

принцип гнучкого і розмаїтого змістового наповнення занять: гнучке пристосування до потреб дітей, їх захоплень, моди, актуальної медіаситуації. Створення можливості дітям вільно обговорити свої медіапрактики між собою і з дорослим (демонстрація конструктивних способів комунікації);

принцип циклічності програм і врахування сенситивних періодів: підбір медіаматеріалу для занять визначається віковими особливостями дітей, що робить їх особливо чутливими до певної тематики. У сенситивний період необхідні для формування медіакультури психічні новоутворення формуються легше (з меншою кількістю зусиль), ніж до або після цього вікового періоду. Оскільки вікова періодизація не повною мірою враховує індивідуальні відмінності дітей потрібна циклічність: повторення занять, спрямованих на формування новоутворень в наступному класі (віковому періоді) для закріплення і підсилення ефекту. Закріплення досягнень попереднього циклу має відбуватись на іншому змістовому матеріалі (але на базі порівняння кількох доступних дітям медіа).

Вікові особливості взаємодії дітей з медіа, що мають бути враховані в сенситивний віковий період, і відповідно на яких можна базувати медіаосвітні програми, зокрема для 8 класу це розуміння необхідності вибірковості, дозування контакту з медіа, обережності контакту з медіа. Розуміння того, що медіа пропонує/викривляє норми міжособистісних стосунків, світогляд, спрощене розуміння зв'язку любові та сексу

відповідальність за медіа вчинок. Вміння оперувати поняттями свободи вибору і відповідальності.

Остання дата подання пропозиції 1 березня 2013 року

Пропозиція подається в довільній формі шляхом надсилання на електронну адресу контактної особи АУП.

Контактна особа: Оксана Волошенюк, Директор АУП, 067 5049802, info@aup.com.ua