Представники медійної галузі вчергове виступили за закриття Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ), Індустріальний телевізійний комітет (ІТК) разом з Українською асоціацією видавців періодичної преси (УАВПП), Інтернет-асоціацією України та Інститутом медіа права підтримали урядовий законопроект, що передбачає про ліквідацію НЕК. Про це йшлося на круглому столі «Нове коло боротьби з цензурою», який відбувся 5 лютого «Укрінформі».

Нагадаємо, Кабінет Міністрів пропонує вилучити із закону «Про захист суспільної моралі» положення щодо визначення статусу та засад діяльності Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Відповідний законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" (щодо державного нагляду)», розроблений Міністерством юстиції, було ухвалено Кабінетом Міністрів та зареєстровано 31 січня у Верховній Раді за № 2142.

Модератор заходу, керівник Центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова, окресливши у вступному слові основні етапи «боротьби» з НЕК з 2008 року, зазначила, що торік громадськість домоглася відхилення парламентом законопроекту, яким передбачалось розширення повноважень Нацкомісії та посилення цензури. Втім, рішення про ліквідацію Нацкомісії парламент так і не ухвалив.

«Тому цього року ми знову звертаємося до президента, уряду і парламенту з вимогою ліквідувати орган цензури в Україні. Мораль не може керуватися нормами права. Єдині члени суспільства, які потребують захисту держави, - це діти. Наше суспільство потребує коштів на лікування дітей, а держава витрачає понад 4 млн грн на НЕК», - сказала Ольга Большакова. Вона також звернула увагу присутніх на практику НЕК, що з'явилася останнім часом, - розглядати анонімні звернення. «Мені здається, що наше суспільство засуджує практику анонімних скарг і тих, хто їх розглядає», - зауважила медіаюристка.

Професор Інституту журналістики, директор Академії української преси Валерій Іванов вважає, що ефективніше піднімати рівень суспільної моралі шляхом запровадження медіаосвіти, а не рішеннями державного органу. «Захистити дітей від негативної інформації може навчання. Ми запустили пілотний проект, який вчить дітей критично сприймати інформацію, не ототожнювати себе з аватарами, а вважати себе особистостями, а медіа - посередниками. В Україні в порядку експерименту запроваджено медіаосвіту в 10 класах кількох сотень шкіл. А в 16 вишах іде підготовка вчителів. Крім того нам вдалося видати перший підручник "Медіаосвіта та медіаграмотність"», - сказав він.

Декілька учасників заходу стверджували, що експертна комісія дублює функції інших державних органів. «Є думка, що комісія допомагає правоохоронним органам. Не розумію, чому міліція не може зрозуміти, де є дитяча порнографія, а де її немає? Де є пропаганда насильства і жорстокості, а де немає? - говорить юрист УАВПП Олександр Дяченко. - В ідеалі НЕК треба ліквідувати. Тому що носієм моралі є суспільство, і будь-яка комісія не може презентувати мораль всього суспільства. Чому в комісії немає представників колгоспників, шахтарів, бізнесу? До Асоціації також надходять скарги читачів. Їх зовсім небагато. Але видавці, які зацікавлені в читачеві, дуже швидко на них реагують. Без комісії. Якщо читач вважає якесь видання аморальним, то є дуже просте рішення - не купувати його».

НЕК та її прихильники хочуть зробити інтернет-провайдерів сторожовими псами, додала представник Інтернет-асоціації України Елліна Шнурко-Табакова. Мораль міняється дуже швидко, унормувати її законами неможливо, переконана вона.

Колишній член НЕК, виконавчий директор ІТК Катерина Котенко також підтримує виконання указу президента про ліквідацію НЕК. «Сьогодні наша країна має низку проблем, одна з яких - це деморалізоване суспільство. У нас є релігійна ворожнеча. Ми розходимося тільки в інструментах. Той інструмент, який використовує держава, витрачаючи на нього близько 4 млн грн, взагалі не вирішує проблеми в суспільстві. Члени комісії зараз роблять багато хорошого: готують довідки, пам'ятки. Але давайте не робити це за державні гроші. Тоді ми зробимо хорошу справу», - зауважила представник ІТК.

У свою чергу юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай не розуміє, чому члени експертної комісії мають призначатися Кабінетом Міністрів. «НЕК займається якоюсь вибірковою мораллю. Не говорить про моральність чиновників, не говорить про моральність політиків. Питання НЕК може вирішитися дуже просто - треба створити громадське об'єднання, до якого ввійдуть зацікавлені особи», - сказав він.

На круглий стіл завітали також і представники Національної експертної комісії. У своїх виступах вони захищали діяльність НЕК. Дехто з них не розумів, чому ЗМІ і НЕК опинилися по різні боки барикад. Політолог і член комісії Оксана Рублюк зазначила, що українське суспільство структуроване, і члени комісії представляють багато його груп. «Чому ви вважаєте, що вся біда в Україні від НЕК?, - запитала вона. - За останній рік до комісії в чотири рази збільшилася кількість звернень. І з цим щось треба робити. На будь-які ваші дії буде протидія».

Пані Рублюк звернула увагу присутніх на інформацію МВС. «Є доведена слідством спроба суїциду серед 493 дітей через комп'ютерну гру "Собачий кайф". І трагічно закінчилася ця спроба у 176 випадках. Хто в цьому винен? Якби громадянське суспільство цього не допускало, було дуже добре», - вважає пані Рублюк.

Представник Української греко-католицької церкви Олекса Петрів зазначив, що він проти цензури, і суспільство мусить боротися із будь-якими зазіханнями на свободу слова. «Але я так зрозумів, що цензури немає. Комісія діє вже 10 літ, і ще жодним чином не застосовувала цензуру. Одночасно мова на цьому заході переводиться в аспект моралі. Чи задовольняв мене стан моральності інформаційного простору 3-4 року тому? Ні. І зараз не задовольняє. Але вже значно менше. І якщо комісія, при всіх недоліках її формування, до того причетна, то, на мою думку, вона має існувати. Якщо хтось запропонує кращий варіант або задіє інші державні інституції, то добре. Але комісія вже діє. Може колись вона й не потрібна буде. Але на даний момент вона потрібна», - вважає він.

Рада Європи дала негативний висновок щодо створення державної інституції з контролю за суспільною мораллю. Про це нагадала присутнім Оксана Приходько («Європейська медіа-платформа»). А за словами Валерія Іванова, такі ж державні організації існують всього у двох країнах світу: Білорусі та Ірані.

«Детектор медіа»