Розбудова мережі FM-мовлення не забезпечить стовідсоткового покриття і не вирішить проблем Національної радіокомпанії України. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у відповідь на заяву НРКУ про ігнорування національних інтересів Нацрадою, яка не виділяє частот НРКУ.

Вирішення завдань національної безпеки полягає у забезпеченні можливості отримання громадянами інформації на всій території країни, навіть у найвіддаленіших її куточках. А отже, має бути стовідсоткове покриття території, наголошують у Нацраді.

Натомість FM-мовлення забезпечує лише точкове покриття населених пунктів з великою густотою населення. Цей діапазон використовують приватні мовники, мобільні оператори. FM-передавачі переважно розміщуються у великих населених пунктах та вздовж автомобільних доріг. Отже, значна частина населення залишиться неохопленою.

Починаючи з 2002 року на підставі звернень НРКУ Національною радою замовлено Українському державному центру радіочастот розрахунок частотних присвоєнь у FM-діапазоні 87,5-108 МГц. З них 247 частотних присвоєнь замовлено 2010 року для розбудови двох мереж національного радіомовлення. Лише на третину цих заявок було отримано позитивну відповідь, що робить розбудову загальнонаціональних мереж практично неможливою, інформує прес-служба Нацради.

На початку 2012 року НРКУ звернулася до прем'єр-міністра з пропозицією модернізації загальнонаціональних державних середньохвильових радіомереж та переведення їх на цифрові стандарти. І Нацрада підтримала НРКУ в цьому питанні. Оскільки, на думку національного регулятора, цифрові стандарти дозволяють вивільнити частотний ресурс, зменшити рівень електромагнітного випромінювання, експлуатаційні витрати і вартість послуг.

Також Нацрада неодноразово наголошувала, що зважаючи на постійну руйнацію сфери проводового радіомовлення в Україні, необхідна державна програма підтримки цього виду мовлення. Як це відбувається у США, Швейцарії, Росії, Німеччині, Франції та інших країнах, де це питання вирішується шляхом використання новітніх інформаційних технологій.

«У цьому контексті варто також зазначити, що НРКУ, декларуючи цілодобове власне мовлення, використовує програмний продукт комерційного виробника, надаючи йому ефірний час для розміщення реклами. У зв'язку із цим виникає ціла низка запитань до Національної радіокомпанії. Можливо, FM-діапазон і потрібний НРКУ для комерційних цілей? Саме такий напрошується висновок після об'єктивного і неупередженого аналізу цього питання», - йдеться в повідомленні прес-служби Нацради.

«Модернізація мереж радіомовлення і перехід на новітні інформаційні технології потребує значних зусиль і наполегливої роботи. Але це значно складніше, ніж просто вимагати FM-частоти у Національної ради і звинувачувати її в ігноруванні національних інтересів», - резюмували в Нацраді.

Як писала «Детектор медіа», 26 грудня Нацрада провела конкурс на вільні частоти. З 23 заявок НРКУ Нацрада проголосувала лише за одну в райцентрі Березань Київської області, де НРКУ не мала конкурентів. Частоти в інших містах дісталися переважно комерційним радіохолдингам. Зокрема, частоту у Вінниці Нацрада не віддала жодному з претендентів, у Житомирі, Кіровограді, Рівному та Чернігові - Europa Plus, в Івано-Франківську - «Нашому радіо», у Тернополі та Хмельницькому - «Авторадіо», у Черкасах - «Ретро-ФМ», у Чернівцях - «Буковинській хвилі».

«Детектор медіа»