Журналісти і медіаюристи хочуть запобігти посиленню державного втручання в медіа. З цією метою готується пакет пропозицій, які будуть передані 12 грудня народним депутатам нового парламенту. Про це йшлося на експертній конференції «Виклики для саморегуляції. Цензура та самоцензура в Україні: етичні та юридичні аспекти», що відбулася 3 грудня 2012 року.

Представники ЗМІ й медіаюристи обговорили зокрема виклики для саморегуляції під час виборчого процесу, створення ефективного механізму розгляду скарг на медіа та журналістів для протидії цензурі та посилення державного регулювання, стратегічні напрями для саморегуляції. Також дискутувалось питання щодо збільшення тиску на медіа і зростання самоцензури. На конференції були зозглянуті конкретні випадки з редакційної політики (УНІАН), факти судових позовів (Коломия і Хмельницький), побиття і переслідування, господарських скарг тощо.

Голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий закликав усі медійні громадські організації об'єднувати зусилля задля захисту прав журналістів і підвищення авторитету професії.

Президент Асоціації медіа-юристів Тетяна Котюжинська повідомила, що, як і завжди у післявиборчий період, в Україні наразі спостерігається ріст судових позовів до ЗМІ. На її думку, необхідно дати адекватну відповідь, якщо держава посилюватиме своє втручання в медіасферу.

«Ми прекрасно розуміємо, що самоцензура відбувається й на телебаченні, й інших ЗМІ, і їй дуже важко протидіяти. Зараз ми стикнулися з трьома важливими аспектами: яким чином дати відповідь політикам щодо непотрібності посилення державного регулювання, яким чином убезпечити від приватної цензури в ЗМІ, тобто такої редакційної політики, яка фактично спотворює інформаційний продукт, яким чином давати адекватну відповідь державним службовцям і політикам, коли вони перешкоджають журналістам у здійсненні їхніх професійних повноважень», - зазначила пані Котюжинська.

Член правління ГО «Детектор медіа» Світлана Остапа запропонувала поставити на розгляд новообраних депутатів теми, які так не були розглянуті у парламенті VI скликання, а саме: створення суспільного мовлення, реформування (роздержавлення) державної і комунальної преси, прозорість медіавласності, порушення 171 ст. Кримінального кодексу України тощо.

За словами Тетяни Котюжинської, парламентська більшість хоче приймати такі законодавчі акти, які б посилювали державне регулювання у сфері медіа. Тому журналістська спільнота має зробити все можливе, щоб запобігти таким законопроектам, як, наприклад, про криміналізацію наклепу. Для цього потрібно створити дієву, авторитетну Комісію з журналістської етики, яка б розглядала претензії до журналістів і медіа і максимально запобігала судовим скаргам.

Учасники конференції висловили низку пропозицій щодо механізму створення більш представницького органу саморегуляції, його фінансової незалежності тощо. Зокрема представники галузі Олексій Погорєлов та Катерина М'яникова повідомили, що УАВПП та НАМ не проти мати своїх представників у Комісії з журналістської етики.

За словами голови НСЖУ Олега Наливайка, політики і держава намагаються зайняти нішу саморегуляції, що утворилася. «Ми повинні самі цим займатися і вийти на якийсь конструктив. НСЖУ і НМПУ солідаризувались, ми робимо спільні заяви, разом беремо участь у різних конференціях. Нам потрібно посилити співпрацю з різними громадськими організаціями. Показовий принцип - це боротьба з законопроектом про наклеп. Вибори, як не дивно нас, солідаризували. Головний напрям - це робота КЖЕ, вона має бути єдина, сильна, має бути сформована всіма громадськими організаціями, і тоді б відпали ті питання, які виникають по прес-карті. Нагадаю, це досить давня ініціатива НСЖУ і НМПУ. У нас немає кінцевої дати, нас ніхто не прискорює, і поки ми не переконаємо всіх, що потрібна прес-карта, рухатися далі не будемо», - сказав Олег Наливайко.

Володимир Мостовий вважає, що половина складу КЖЕ має делегуватися від професійних організацій, а половина обиратися з'їздом. «11 років роботи комісії переконливо довели, що без надійних джерел фінансування, хоча б для забезпечення свого інституціонального існування, КЖЕ малоефективна. Я знайомився з роботою комісій у Британії та Німеччині, то там кількість тільки технічних працівників, які виїжджають на місця, готують справи тощо, складає не менше 13 осіб. А порушень там набагато менше, ніж у нас. У нас немає членських внесків. То за рахунок чого можна здійснювати роботу?», - запитав він.

За підвищення статусу комісії виступила й представник НАМ, яка сказала, що асоціація телерадіомовників докладатиме максимум зусиль для цього. Засвідчили готовність будувати прозорий механізм створення КЖЕ й представники НСЖУ, НМПУ, УАВПП та інші. «Цей механізм є альтернативою судовим спорам і регулюванню з боку держави», - зауважила Катерина М'ясникова.

На думку представника в Україні «Репортерів без кордонів» Оксана Романюк, публічність є найкращим засобом захисту журналіста, зважаючи на те, що сьогодні захистити свої права юридично складно, бо система працює на владу. «А така публічність досягається за підтримки журналістської спільноти. Якщо журналістська спільнота відмовляється підтримувати якусь певну людину, тому що має сумніви в тому, що вона дійсно є журналістом, або дійсно постраждала через професійну діяльність, то це вже є існуючий дієвий механізм саморегуляції, оскільки ця людина не отримає підтримки», - сказала вона.

Конференція відбулася за підтримки спільного проекту Ради Європи та Євросоюзу «Сприяння європейським стандартам в українському медіа-середовищі».

Як повідомляла «Детектор медіа», Національна рада з питань телебачення і радіомовлення протягом виборчої кампанії зафіксувала понад 180 фактів, що мали ознаки порушення виборчого законодавства засобами масової інформації. Інформацію про порушення було надіслано до ЦВК. 

«Детектор медіа»