Нацрада передасть правоохоронним органам зібрані ринком дані про нелегальних провайдерів
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення передасть правоохоронним органам зібрані гравцями ринку платного телебачення дані про провайдерів, які здійснюють безліцензійну діяльність. Про це було оголошено на прес-конференції 24 жовтня.
Свої дані до Нацради передали асоціації «Телекомунікаційна палата України», «Укртелемережа», Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж (ВАОКТТМ). Скаржитися регулятору їх, за власним зізнанням, змусив розвиток нових технологій, зокрема IPTV та OTT.
«Рівень проникнення IP-мереж більший, ніж проникнення кабельного телебачення. Зараз у будинках до інтернету підключено більше абонентів, ніж до звичайного телебачення», - пояснив стурбованість кабельників заступник голови правління ВАОКТТМ Андрій Бражко.
За даними Нацради, ліцензії мають понад 50 IPTV-провайдерів, ще приблизно таку саму кількість заяв подано до регулятора. А от компаній, що здійснюють безліцензійну діяльність, за даними гравців ринку, більше 100. «Ми перевіримо, чи є серед них наші ліцензіати. Можливо, інформація представників індустрії не сходиться з нашою. Весь цей список передамо офіційним листом до Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ і Державної податкової адміністрації», - повідомив голова Нацради Володимир Манжосов. Чи буде цей список оприлюднюватися, він не уточнив.
До списку порушників будуть включені й ті компанії, які подавали заявки на IPTV, але з різних причин не отримали ліцензії. «Якщо компанія навіть подала документи на ліцензування до Національної ради, але документи не розглянуті й ліцензія досі не видана, вони не мають права вести безліцензійну діяльність», - зазначив пан Манжосов.
Оператори, які мають ліцензії кабельних провайдерів, але надають послуги IPTV, теж будуть зараховані до порушників. «У нас різне тлумачення технологічної нейтральності. Але ми оголосили офіційно: поки в законі немає чіткого формулювання принципу технологічної нейтральності, ми вважаємо, що послуга IPTV повинна ліцензуватися окремо», - додав голова Нацради.
На запитання, як будуть ставитися до операторів, які укладають угоди з OTT-сервісом Divan.tv, який не може отримати ліцензію, тому що Нацрада не ліцензує OTT, голова правління ВАОКТТМ Юрій Лабунський відповів, що «сірих» суб'єктів галузі мають перевіряти правоохоронні органи - чи мають вони право укладати такі угоди один з одним.
Що стосується безліцензійної діяльності супутникових платформ, Нацрада підтверджує, що компанії, які діють за межами України (піднімають сигнал за межами України), ліцензуватися не зобов'язані. «Коли ми будемо готувати остаточний список, наші юристи дадуть відповідь і по Xtra TV, яку ми неодноразово закликали до отримання ліцензії», - відповів пан Манжосов на запитання, чи потрапить супутникова платформа Xtra TV до списку, переданого до правоохоронних органів.
При цьому члени Нацради і представники правоохоронних органів на прес-конференції не змогли порахувати випадки і назвати приклади притягнення до відповідальності за безліцензійну діяльність. Хоча і згадали, що такий досвід є, але випадків небагато. Начальник управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України Максим Літвінов порадив журналістам звернутися з письмовими запитами до МВС.
«Детектор медіа»