Більшість журналістів в Україні - молоді жінки, а високу зарплату (понад 12 000 грн) отримують лише 3% працівників ЗМІ. Лише половина журналістів забезпечені соціальним пакетом, і тільки 25% отримують від своїх роботодавців можливість відвідувати навчальні заходи для підвищення кваліфікації.

Такі факти у ході дослідження ринку праці журналістів виявили Київська незалежна медіа-профспілка (КНМП), кадровий портал hh.ua та Українська мережа Глобального договору ООН. Результати дослідження вони представили 16 грудня.

59% опитаних журналістів - жінки, 73,58% з них становить молодь від 22 до 35 років. 53, 89% - репортери, оглядачі або спецрепорети, 20,77% - середня ланка, тобто керівники відділів, редактори відділів, 8,81% - редактори видань, керівники. 41,45% мають досвід роботи у ЗМІ від 5 до 10 років, 32,64% - менше 5 років. Більшість учасників дослідження - 66,32% - працюють в загальноукраїнських ЗМІ.  «Вимальовується такий портрет журналіста: це дівчата, вони молоді, але з великим досвідом роботи», - говорить Андрій Яніцький, заступник голови Київської незалежної медіа-профспілки (КНМП).

Тільки половина опитаних оформлені відповідно до трудового законодавства. Двічі на місяць, як це прописано у законодавстві, зарплату виплачують лише третині опитаних, а половина мають нерегулярну зарплатню (її можуть не виплачувати, затримувати).

«У законах прописані такі аспекти як оплачувана відпустка, вихід в декрет, збереження робочого місця. Такі умови надає більше половина редакцій. Тільки 11,4% відпочивають 36 днів, як це записано у Законі про державну підтримку ЗМІ. Більшість відпочиває 24 дні», - говорить Андрій Яніцький.

Кожен третій заробляє менше 3 тис. грн:

• - 30,5% - до 3000 грн
• - 40,42% - 3000-7000 грн
• - 16,06% - 7000-12000
• - 3,63% - більше 12000 грн
• - 9,39% - не відповіли

43,5% новачків отримують на першому місці роботи до 3 тис. грн.

Понад 30% зарплат не ростуть навіть номінально, у 33% випадків зростання не випереджає інфляцію. 30,5 % сказали, що підвищення зарплати обговорюється з кожним працівником індивідуально та не залежить від інфляції: «Ця ситуація типова майже для всіх сфер на ринку праці. Ми бачимо, що ринок праці журналістів, в основному працює на умовах лояльності, від суб'єктивних обставин. Якщо більшість компаній  в інших сферах сповідує ринкові умови, то журналістика трохи за цим не встигає», - резюмує Юрій Палійчук, медіа-експерт, спеціаліст з досліджень та комунікації міжнародного кадрового порталу  hh.ua.

Бачення профспілки щодо формування зарплати, за словами Андрія Яніцького, такі: має бути створена профспілкова організація в редакції, яка повинна підписувати колективний договір. У договорі прописується, за що у журналіста підвищується зарплата, за що його може бути покарано, які повинні бути умови праці. «Тобто це повинен бути прозорий документ і правила. В цьому випадку можна говорити про ринкові основи», - прокоментував Яніцький.

30,6% питаних журналістів працюють понаднормово - більше 40 годин - і не отримують за це ніяких доплат.

За словами Юрія Палійчука, журналістика - одна з найбільш закритих сфер: «Причини дуже цікаві. Ви самі знаєте, яким чином журналісти знаходять роботу. Хтось щось сказав, десь звільнилася вакансія, хтось комусь передзвонив і люди переходять з редакції в редакцію, а самі власники медіа вдаються до, відкритого набору персоналу, користуючись послугами репортерів, job-сайтів. Ті, які набирають таким чином персонал - це великі телеканали, деякі видання».

Дослідження показало, що кожен четвертий працює в інтернет-ЗМІ без статусу інформаційного агентства, а це означає, що це інтернет-ЗМІ ніяк не зареєстроване і знаходиться у правовому вакуумі.

Трохи більше половини журналістів не мають претензій до умов роботи (тісні приміщення, півпідвальні приміщення тощо).

Організатори дослідження наголошують, що бренд журналістики, бренд роботодавця-компанії, яка є ЗМІ, досить слабкий. Це зумовлено тим, що 41,45% роботодавців  нічого не пропонують працівникам із соціального забезпечення і бонусів (страховка, компенсація проїзду, мобільний зв'язок). Лише 2% сказали, що вони отримують соціальний пакет, який включає в себе медичне страхування, повну або часткову компенсацію витрат на проїзд, мобільний зв'язок, послуги тренажерного залу і навіть обіди. 29% сказали, що їхні редакції пропонують лише частину з перелічених послуг.

Також слабкий бренд, за словами Палійчука, зумовлений відсутністю повноцінної можливості професійно розвиватися. 44,8% журналістам роботодавець не пропонує ніякого професійного зростання. Кожен 5 респондент менше ніж один раз на квартал, отримує певні семінари та тренінги від роботодавця.  І тільки 6% сказали, що мінімум раз на квартал вони отримують такі можливості.

«Як такий медіаринок розвивається дуже слабо. Більшість працівників українських ЗМІ, крім, як на своїй роботі, більше ніяким чином і ніде не розвиваються. Оця от армія журналістів, вона є основною рушійною силою медіаринку, тому ми спостерігаємо, що в Україну набагато пізніше приходять різні медійні формати. Наш ринок журналістики явно поступається у якості іноземним продуктам», - робить висновок Палійчук.

Дослідження проходило в форматі он-лайн опитування на базі  панелі HHresearch кадрового порталу hh.ua. Протягом жовтня-листопада було опитано 194 журналістів. Всі респонденти анонімні, але з однієї IP-адреси можна відповісти лише один раз. Усього було розіслано анкети на 2500 адрес. Опитування стосувалося соціально-економічного портрету журналістів, умов, в яких вони працюють, та можливості професійно розвиватися.

«Детектор медіа»