Микола Протасов засуджений до 13 років позбавлення волі і позбавлення звання полковника міліції, Олександр Попович - до 12 років позбавлення волі і позбавлення звання майора міліції, Валерій Костенко - до 12 років позбавлення волі і позбавлення звання полковника міліції.

 

Всі троє також позбавлені права обіймати посади в органах влади. Вони також позбавлені пам'ятних медалей, нагрудних знаків і почесних відзнак міліції.

 

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у Верховному Суді України протягом місяця.

 

Відрахування терміну відбування покарання для Миколи Протасова та Валерія Костенка буде розпочате з лютого 2005 року, для Олександра Поповича, який був узятий під варту у залі суду, оскільки він перебував на підписці про невиїзд – з дня оголошення вироку.

 

Усі підсудні визнали свою провину частково, зокрема Микола Протасов заперечив, що вбивство було скоєне за попередньою змовою. Вони стверджували, що діяли за вказівкою свого керівника, на той час начальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача (зараз перебуває в розшуку), і вважали, що Георгій Ґонґадзе після затримання буде доставлений до органів внутрішній справ. Олександр Попович і Валерій Костенко зауважили, що не мали наміру вбивати Ґонґадзе, а лише намагались залякати його; про те, що вони викрали саме журналіста, підсудні, за їх словами, дізнались пізніше із ЗМІ.

 

Суд дійшов висновку, що зібрані докази та покази самих підсудних свідчать, що злочин вчинений з явним перевищенням службових повноважень, з мотивації особистої зацікавленості, оскільки пізніше всі троє отримали позачергові звання та посади.

«Доводи підсудних про неусвідомленість своїх дій і відсутність умислу в діях є безпідставними», - зазначається в ухвалі суду. Натомість суд вважає, що підсудні діяли узгоджено, умисно та за попередньою змовою, а тому, зазначається в рішенні суду, їх вина повністю доведена.

 

Георгій Ґонґадзе зник 16 вересня 2000 року.