Інформуючи про події, що відбуваються навколо НТН, "Детектор медіа" повідомляла про вчорашню акцію протесту, організовану цією телекомпанією (пікет Секретаріату Президента). А також про ініційовану НТН прес-конфренцію, за участю генерального директора телеканалу, народних депутатів Н.Шуфрича, В.Сівковича, Т.Чорновола, А.Шкіля та І.Бокия. Ситуація, що склалася, пов'язана з проблемою отримання телеканалом ліцензії на прораховані ними 75 частот за рішенням суду, а не за рішенням Національної Ради.

ТК надає можливість висловитися кожній стороні. Вчора на сайті було представлено позицію Тетяни Лєбєдєвої та Віталія Шевченка як членів Нацради. Сьогодні представляємо позицію телеканалу НТН з їх баченням ситуації у форматі відповідей Т. Лєбєдєвій та В.Шевченку.

Текст листа, отриманого "Детектор медіаю" від прес-служби каналу, наводимо без скорочень:

"Відповідь на коментарі щодо ситуації навколо НТН, висловлені членами Нацоінальної ради України з питань телебачення і радіомовлення Т.Лебедєвою та В.Шевченком

31 березня, на сайті „Детектор медіа” було опубліковано коментарі членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Т. Лебедєвої та В. Шевченка „Позиція НТН – це спекуляція”. Однак змушені констатувати, що викладена в ній ситуація є нічим іншим, як незнанням суті питання про реальний стан справ щодо каналу НТН.

Члени Нацради, коментуючи отримання ліцензії ТОВ „Телестудія „Служба інформації”, допускають ряд неточностей.

Так, п. Лебедєва зазначає про необхідність отримання ліцензії будь-якою телекомпанію тільки в результаті конкурсу, а не через суд. При цьому п. Лебедєва не звернула увагу на те, що конкурс на отримання ліцензії оголошується саме Національною радою, і це є загальновідомим. Однак, чомусь рішення про оголошення конкурсу на отримання ліцензії на канали, що були прораховані телеканалом НТН за власні кошти (до речі, прораховувалось 75 телевізійних частот, а не 76, як заявляє п. Лебедєва,) не приймалось довгий час, що й змусило канал НТН звернутися до суду. Цікавим для читачів буде і те, що саме п. Лебедєва і п. Шевченко були проти прийняття цього рішення. І саме Віталій Федорович, користуючись правом „вето”, закладеним у Законі України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, не підписав рішення про оголошення конкурсу на частоти, серед яких були і частоти, прораховані НТН. Відповідно до законодавства, канал НТН не пішов до суду, а звернувся до Національної ради з проханням прийняти рішення щодо прорахованих частот. Не дочекавшись передбачуваних дій Національної ради, НТН звернувся до суду. А пояснення п. Лебедєвої читається між рядків: „тихенько прорахували та тихенько отримали ліцензію через суд, при цьому не запитали, хто ще хоче скористатися готовими оплаченими каналами.”

Розглянувши позовну заяву ТОВ „Телестудія „Служба інформації”, господарський суд м. Києва та Київський апеляційний господарський суд прийняли рішення зобов’язати Національну раду внести зміни до діючої ліцензії ТОВ „Телестудія „Служба інформації”. Рішення суду не містило зобов’язання „локальний канал” (такого визначення взагалі не існує) перетворити на загальнонаціональний. Отже, внесення змін до ліцензії в частині переліку каналів мовлення та території розповсюдження є юридично правильним шляхом, що і підтвердив суд та про що зробила висновок Академія правових наук України.

Саме на виконання рішення суду і було видано ліцензію ТОВ „Телестудія „Служба інформації” із внесеними прорахованими 75 ТВК. Ліцензійний грошовий збір за видачу ліцензії ТОВ „Телестудія „Служба інформації” сплачено у повному обсязі. І лише після цього, а не „швиденько” (як стверджують автори) НТН отримав ліцензію. До уваги читачів, сума ліцензійного грошового збору за ліцензію залежить від потужності передавачів, коефіцієнту збільшення та інших показників. І говорити про те, що ця сума нарахована без рішення Національної ради, не зовсім доречно, оскільки телекомпанія не випрошувала низький коефіцієнт та не просила відповідних знижок, а сплатила до Державного бюджету України кошти у повному розмірі по максимальному коєфіцієнту „5”.

Що ж до „припинення порочної практики ліцензування у судах”, як вважає п. Лебедєва, виникає ряд питань:

- Де була шановна пані разом із Генеральною прокуратурою, коли за рішенням суду було видано ліцензію „5 каналу” на 48 ТВК у м. Києві? - Чому в тій ситуації народні депутати та прокуратура не реагували так, як у ситуації з каналом НТН?

- Якщо Генеральна прокуратура не зважає на законні терміни порушення касаційного провадження щодо НТН, то чому б їй не попросити у суду поновлення строку касаційного провадження і перегляду ліцензування „5 каналу” у м. Києві через 3 роки. Цікаво, як би зараз відреагував Президент України?

Позиція п.Шевченка взагалі дивує.

Про яку непорядність з боку НТН по відношенню до Національної ради говорить п.Шевченко? Може, вона в тому, що не дочекались доброї волі вельмишановного пана на оголошення конкурсу на свої частоти і звернулися до суду? Але п. Шевченко у своєму коментарі пояснює все дуже просто: інші ТРК не отримали права взяти участь у конкурсах на мовлення у містах, дв яких ефір дістався НТН, хоч ці компанії дуже цього бажали. Бажання компаній на мовлення у будь-якому місті відображається у заяві на прорахунок частоти. Однак, де ці заяви, де звернення тих компаній, чиї інтереси НТН порушив?! На сьогодні таких звернень немає. І це в черговий раз доводить те, що НТН не порушив інтереси як держави взагалі, так і конкретних юридичних осіб.

Отже, шановні пані та панове, якщо хочемо бути чесними, то давайте будемо чесними до кінця!"

P.S. ТК готова надати свої сторінки для подальших запитань та відповідей, а також для інших компетентних коментарів стосовно ситуації навколо телеканалу НТН.