Як повідомляла «Детектор медіа», сьогодні телеканал НТН проводить пікетування Секретаріату Президента, висловлюючи таким чином, згідно з їхньою заявою, протест проти утисків з боку Генпрокуратури.

Нагадаємо, що підставою для протесту стала вимога Генпрокуратури України направити на новий розгляд справу щодо надання телеканалу НТН низки частот через суд, а не шляхом проходження конкурсу, оголошеного Нацрадою.

Декларуючи свою позицію, телекомпанія апелює до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», стверджуючи, що конкурс необхідний лише в тому випадку, коли йдеться про отримання ліцензії, а не про внесення змін до вже отриманої ліцензії.

Коментуючи для «Детектор медіа» ситуацію, що склалася, член Нацради Тетяна Лебедєва назвала нинішню позицію каналу спекулятивною і підкреслила, що частоти будь-якою телекомпанією можуть бути отримані тільки в результаті конкурсу, але в жодному разі не за рішенням суду.

Т.Лебедєва пояснила:

– У «Телестудии «Служба информации» есть лицензии на Киев и на 12 часов в Симферополе. Это их законные лицензии. Те частоты, которые они просчитали дополнительно, не были в конкурсе. Тогда они пошли в суд и попросили, чтобы суд приказал Нацсовету эти частоты просто дописать в их лицензию. Не знаю, каким образом, но суд принял решение, явно превысив при этом свои полномочия, добавить эти частоты в лицензию НТН, сделать из в общем-то локальной телекомпании фактически общенациональную. После этого глава Нацсовета (Б.Холод – «ТК») достаточно быстро, без единого решения Нацсовета по этому поводу, им эту лицензию выдал. Они даже оплатили ее, хотя, в принципе, здесь тоже должно приниматься решение Нацсовета, должны вычисляться определенные коэффициенты. То есть, телеканал эту лицензию получил по решению суда. Я считаю, что это абсолютно неправильное решение. Суд может определить, что кому-то выдана лицензия неправомочно, например, нарушена процедура. Но суд не может решать, какой компании дать лицензию, скажем, в Жмеринке, а какой – в Мариуполе. Для этого существует специальный конституционный орган – Национальный совет.

Я ничего не хочу сказать о профессиональном уровне НТН, об их концепции, об их вещании. Вполне возможно, что если бы они принимали участие в конкурсе, то они бы победили и получили все эти частоты. Не исключаю. Но не было конкурса, никто не рассматривал их концепцию, в частности, концепцию построения их общенациональной сети. То есть был канал фактически локальный, а стал общенациональный. И это решил не Нацсовет, а решил суд. Я считаю, что сейчас нужно эту порочную практику лицензирования в судах немедленно прекратить. Иначе тогда нужно распускать Национальный совет и не тратить деньги на его содержание. И естественно, Генпрокуратура, разобравшись в ситуации (известно, что был депутатский запрос по поводу лицензирования НТН), ужаснулась, когда увидела, что частоты действительно не были в конкурсе.

Сейчас суд собирается со всем этим разбираться. При чем тут какие-то политические притеснения… Я не вижу никаких оснований для этого. Есть всего лишь нарушение процедуры и Закона «О телевидении и радиовещании». А утверждение телекомпании о том, что прохождение конкурса не нужно для внесения изменения в существующую лицензию, – это лукавство. Каждая частота – это самостоятельная частота. Она может быть записана в лицензию, но только в результате конкурса. Таким образом может действовать любая телекомпания. Тогда у кого больше возможностей влиять на расчеты, тот просто будет лучше всех? Это неправильно. Должны существовать какие-то профессиональные подходы, прежде всего.

Изменения в лицензии четко описаны в Законе. Это изменение реквизитов, учредителей, банковских реквизитов, юридического адреса или почтового адреса, мощности передатчика. Вот это изменения в лицензии. Частотные присвоения – это не изменения в лицензии. Так что со стороны НТН это либо лукавство, либо безграмотность их юристов. Изменения в лицензии имеют совершенно конкретные объемы. Иначе, вот это получение 75-ти частот стоило бы им 85 гривень – 5 необлагаемых минимумов, – которые берет Нацсовет за изменения в лицензии».

Цинічною спекуляцією на поняттях свободи слова назвав події довкола телекомпанії НТН і член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко.

“Ця телекомпанія вчинила непорядно щодо Національної ради, чудово знаючи, що це єдиний державний орган, наділений правом видавати ліцензії на телерадіомовлення і лише на конкурсних засадах. Себто свідомо було вирішено потоптатися по закону і отримати ліцензію через чорний хід без будь-яких конкурсів”, – заявляє В.Шевченко. Але ще більш непорядно, вважає він, ТРК НТН вчинила щодо інших телекомпаній, яких було позбавлено права взяти участь у конкурсах. “На мовлення в містах, де ефір в обхід визначених законом процедур дістався НТН, багато телекомпаній претендували ще до того, як мовник під назвою НТН з’явився на цьому світі, – зауважує член Нацради, – але свобода слова по-НТНівськи перекреслила їм навіть можливість позмагатися за ці ліцензії”.

В.Шевченко стверджує, що ТРК НТН спочатку зверталася до Нацради із заявкою на прорахунок частот у 26 містах, а тепер прихопила собі 76, причому, з першого списку фігурують лише 16. Звідки з’явилися ще 50 – на це офіційне запитання Нацради не змогло відповісти навіть Міністерство транспорту і зв’язку. І ще одне безглуздя: ліцензія на мовлення, до якої ТРК НТН вирішило приписати ще 76 міст у різних областях України, насправді видавалася для мовлення... у Києві та Київській області. “Фактично ця телекомпанія, – каже В.Шевченко, – випросила в суді рішення про розширення меж Київщини мало не від Сяну до Дону”.

З огляду на ці обставини, переконаний В.Шевченко, “надумана боротьба ТРК НТН за свободу слова насправді є боротьбою за збереження того беззаконня і свавілля в інформаційному просторі, яке було властиве попередній владі і якого чесні журналісти так прагнули позбутися”.

Інф. «Детектор медіа»

P.S. від «ТК»: Матеріал оновлюватиметься коментарями самого телеканала, а також інших зацікавлених сторін.