Як стало відомо «Детектор медіа», народний депутат Олена Бондаренко, член фракції Партії регіонів, член Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, подала до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення депутатський запит. «ТК» звернулася до Олени Анатоліївни по коментарі.

– Пані Олено, ми знаємо, що ви цими днями подавали до Національної ради запит щодо її роботи. Чи не могли б ви розповісти, чого саме він стосувався?

– Національна рада через своїх місцевих представників розіслала всім радіокомпаніям вимогу про надання змістовного звіту про кількість українських пісень в їхньому ефірі. Окремо по кожній пісні треба було зазначити, коли вона транслювалася. Були дуже стислі строки для його подання. Зрозуміло, компанії почали звертатися зі скаргами до мене як до члена  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова і інформації. Я звернулася до Національної ради з вимогою роз’яснити, чому до мовників висувають такі непомірні вимоги.

– Але ж Національна рада є основним регуляторним органом у сфері телерадіомовлення, хіба вона не має законного права вимагати від ТРО подання такої звітності?

– Ні, насправді в Законі «Про Національну раду...» чітко виписані її повноваження. Якщо їй необхідна якась інформація про діяльність телерадіокомпаній, вона має проводити власними силами моніторинг. І до речі – за власний кошт, а не перекладати ці витрати на компанії. Як мені повідомили мовники, щоби подати таку звітність, їм довелося б тільки нею і займатися, замість того, щоби працювати. У Конституції чітко сказано: державні органи мають право вимагати тільки те, що передбачено законом, а така звітність законом не передбачена.

– Як Національна рада відреагувала на ваш запит? І що тепер робити мовникам – чи подавати їм цю звітність?

– Голова Національної ради оголосив на засіданні, що ці вимоги – ініціатива місцевих представників, а сама Національна рада не давала розпорядження їх надсилати компаніям. Він пообіцяв провести службове розслідування і повідомити мене про його результати. Поки що я жодних повідомлень не одержувала. Що ж до того, що робити компаніям – я вважаю, що подавати звітність не треба, публічний виступ голови Національної ради є достатньою підставою для цього.

Свою позицію «Детектор медіа» прокоментував голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко:

– Ми справді отримали такий запит від народного депутата Олени Бондаренко, й ми дамо на нього повну відповідь. Що ж до прохання Нацради до телерадіоорганізацій, то воно було продиктоване одним мотивом: піти назустріч компаніям. Законодавці у новій редакції закону «Про телебачення і радіомовлення» запровадили поняття квоти на національний музичний продукт. І Національна рада повинна проконтролювати виконання цієї норми закону. А визначити квоту національного музичного продукту дуже важко, й ані Національна рада, ані народні депутати не зможуть встановити повний обсяг такого продукту без допомоги самих компаній. Адже національним продуктом є те, що зроблено українською мовою, та твори, виконувані українськими виконавцями, і те, що записувалось в Україні, й те, що в Україні вперше звучало... Твори будь-якою мовою можуть належати до українського продукту. Ми не можемо розібратися в тому самі, оскільки те, що звучить в ефірі, часом ніяк не анонсується й не підписується, тож ми не знаємо, що це був за продукт, тож наша інформація є неповною і свідчить не на користь компаній. Тому ми попросили компанії надати таку інформацію, аби всі музичні твори, які можуть бути включені у квоту національного продукту, ввійшли до неї. Таким чином, не буде підстав дорікати ТРО, що вони не виконують норму закону.

Така звітність справді не передбачена законом. Але інакше нам доведеться звинуватити компанії в порушенні закону. Я впевнений, що скаржитися на наші дії будуть – адже скарги надходять постійно, на всіх, у всі інстанції. Навіть із питань, які взагалі не викликають сумніву. Але в цьому випадку треба подивитися на конкретну скаргу. А в запиті народного депутата Бондаренко немає копії скарги, мені невідомо, від кого вона надійшла, тож і прокоментувати та відреагувати по суті я не можу.

Я погоджуюсь із рекомендаціями експертів Ради Європи щодо того, що Національна рада не повинна вимагати від ТРО зайвої звітності. Та я вважаю, що на Нацраду не повинен чинитися політичний тиск. Тим часом, ми постійно відчуваємо тиск у формі категоричних вимог, претензій, заяв, що ми повинні десь звітувати, щось комусь надавати...

Звісно, ми не можемо вимагати надати нам цю інформацію – компанії можуть нам відмовити. Але тоді нехай не ремствують на те, що, спираючись на власну інформацію, ми виведемо їм значно нижчий норматив, ніж встановлений законом, і назвемо їх порушниками. Ми хочемо встановити істинну картину відповідності мовлення до вимог законодавства. До речі, більшість компаній подякували за те, що ми хоч у такий спосіб хочемо розібратись у ситуації з частками національного продукту в їхньому ефірі.

Коментар прес-служби Національної ради у зв’язку із запитами телерадіоорганізацій щодо надання ними даних про наявність в ефірі національного продукту

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» чітко визначає норми для телерадіоорганізацій України стосовно частки національного аудіовізуального продукту. Стаття 9 «Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва» (п. 1), зокрема, містить таку вимогу: «У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців».

З метою виконання цієї норми Національна рада звернулася до керівників телерадіоорганізацій із проханням про надання інформації щодо кількісної присутності в ефірі їхніх ТРО національного аудіовізуального продукту.

Це прохання викликане тим, що лише самі телерадіоорганізації можуть точно ідентифікувати свій інформаційний продукт як такий, що відповідає вимогам закону, а на підставі наданої інформації Національна рада матиме підстави для висновків про дотримання ними правових норм.

Певна річ, надання такої інформації не є обов’язковим, але дозволить спростити процедури моніторингів та перевірок. Чимало телерадіоорганізацій підтримують цей підхід Національної ради, спрямований на врахування здобутків українських телерадіомовників у розбудові національного інформаційного простору.

На фото – Олена Бондаренко.