На початку 2025 року Інститут масової інформації оприлюднив результати дослідження психологічного стану українських медійників. 58,3% журналістів відповіли, що відчувають постійну втому, 50,8% мали проблеми зі сном, 43,3% журналістів відзначили складнощі у фокусуванні, 19,2% повідомили про розлади харчової поведінки, а 20,8% відчували фізичні вияви стресу, такі як головний біль або біль у серці.

Повномасштабна війна триває, тому потреба медійників у системній ментальній допомозі залишається актуальною. «Детектор медіа» зібрав пропозиції від організацій, які надають медійникам безплатну психологічну підтримку.

Mental Support for Media

Програма Mental Support for Media організована Фундацією «Суспільність» і Центром «БрейнКульт». Керівник напрямку ментальної підтримки журналістів Андрій Сидоренко розповів, що це глобальна ініціатива, і підтримка журналістам надається системно. Допомога пропонується як окремим медійникам, так і всій редакції одночасно. Відповідно супровід може надаватися на безплатній основі за підтримки партнерів або за кошти редакцій.

Стати учасниками можуть українські медіа незалежно від розміру, місцезнаходження чи форми власності, однак в організації враховують доброчесність редакцій. Індивідуально можуть звернутися як працевлаштовані журналісти, так і фрилансери, які працюють із чутливими темами.

Програма передбачає дослідження психологічного стану команд, навчання, зустрічі з психотерапевтами й офлайн-заходи в горах, які допомагають віднайти сили та зміцнити зв’язок із колегами.

З 2023-го до середини 2025 року комплексний психологічний супровід отримали понад 600 представників медіа. Більш як 50 редакцій отримали підтримку для своїх журналістів, понад 2 тисячі медійників долучилися до окремих компонентів програми й 156 журналістів узяли участь у заходах відновлення.

У результаті, за інформацією Mental Support for Media, 75,9% журналістів відзначили зменшення рівня вигорання, 81,4% журналістів відчули зменшення рівня надмірної тривоги, а у 88% зменшилися симптоми депресії.

Редакції можуть заповнити заяву за цим посиланням, для індивідуальних звернень посилання тут.

«Репортери без кордонів»

Регіональна менеджерка Reporters sans frontières (RSF) із питань України Полін Мофре розповіла «Детектору медіа», що через два тижні після повномасштабного вторгнення RSF відкрили Центр свободи преси у Львові, а потім у травні 2022 року — ще один у Києві. З моменту свого створення, у партнерстві з місцевими організаціями, Центри свободи преси RSF станом на червень 2025 року надав допомогу понад 2000 журналістам і 275 медіа. Підтримка містила позики засобів індивідуального захисту, навчання з фізичної безпеки, програми резидентури та фінансову допомогу. Наприкінці 2024 року RSF консолідували свою роботу в Києві у відповідь на зростання попиту з боку журналістів, однак Центр RSF у Львові офіційно закрився.

З 2022 року RSF пропонує психологічну допомогу через дві основні програми, якими станом на листопад 2025 року скористалися 204 українські журналісти. Це індивідуальні психологічні консультації: RSF пропонує українським журналістам до десяти онлайн- або особистих консультацій у Києві з психологом, який спеціалізується на роботі з медіафахівцями. Журналісти можуть звернутися за підтримкою, написавши на адресу assistance2@rsf.org. RSF планує продовжувати надавати цю підтримку протягом 2026 року.

Також RSF пропонує програму відпочинку та відновлення: 8-денні ретрити в Карпатах для українських журналістів і їхніх сімей, які стикаються з серйозними, кумулятивними проблемами психічного здоров’я, пов’язаними з репортажами про війну, переміщенням, фінансовою нестабільністю й особистими втратами.

«У партнерстві з Львівським медіафорумом резиденції відбулися у 2023 та 2024 роках. У них узяли участь приблизно 120 медіафахівців та їхні сім’ї. У листопаді 2025 року RSF провели ще два ретрити у співпраці з організацією Resilience Cities. RSF планує провести ще три ретрити у 2026 році в рамках свого поточного проєкту, що фінансується ЄС, для участі в якому буде оголошено відкритий конкурс заявок. Оскільки попит залишається високим, RSF прагне підтримувати та розширювати ці зусилля», — розповіла Полін Мофре.

Для отримання додаткової інформації журналісти та фахівці з медіа можуть звернутися до Київського центру свободи преси RSF: kyivpfc@rsf.org.

Львівський медіафорум

Львівський медіафорум проводить резиденції у Карпатах, які є частиною Програми психологічної підтримки медіа. Ідея резиденцій полягає в тому, щоби покращувати психоемоційний стан журналістів, сприяти відновленню внутрішнього ресурсу та рівноваги.

Програма ретритів поєднує культурну й освітню складову: похід у гори, перегляд та обговорення фільмів, рафтинг, прогулянки, відвідини музеїв тощо. Для відбору учасників ЛМФ проводить open calls, про які повідомляє у соцмережах і на сайті.

Також Львівський медіафорум пропонує індивідуальні психологічні консультації для медійників і медійниць, які пережили або переживають психологічне виснаження, професійне вигорання, травматичний досвід, страх втратити роботу чи інші пов’язані з професією труднощі.

У межах програми передбачено до п’яти індивідуальних консультацій із професійними психологами, вартість яких повністю покриває програма, й адаптацію формату до запиту заявника — з урахуванням зручного часу, формату консультацій (онлайн чи офлайн, якщо це можливо) та особливостей запиту.

Однак у ЛМФ пояснили «Детектору медіа», що пріоритет надається медійникам, які працюють у загрожених регіонах. Запити від фахівців, які перебувають у відносно безпечних умовах (зокрема на заході України), розглядатимуться лише за наявності вагомого обґрунтування.

Запит подається через коротку анкету. Команда ЛМФ розглядає заявку протягом трьох робочих днів і залишає за собою право відмовити без детального пояснення причин.

Національна спілка журналістів України

Перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ розповіла, що Спілка проводить офлайн-зустрічі з психологами, до яких можуть долучитися насамперед журналісти-переселенці, які мешкають у Києві, а також члени Національної спілки журналістів України. Ці зустрічі тривають три години та проводяться один раз на місяць.

За її словами, ці заходи відбуваються в рамках мережі Центрів журналістської солідарності, яких в Україні шість: у Києві, Запоріжжі, Дніпрі, Івано-Франківську, Львові й у Харкові. Вона додала, що кількість учасників у таких групах обмежена — не більш як 15 осіб.

У 2026 році НСЖУ продовжить надавати психологічну підтримку, однак точної кількості заходів наразі назвати не можуть, адже це залежить від психологів і партнерських компаній.

Перша секретарка НСЖУ також розповіла про практику індивідуальних консультацій, запроваджену у 2023 році. «Ми цілий рік реалізовували цей проєкт — гарячу лінію психологічної підтримки для журналістів. У нас була угода з компанією, яка надає такі послуги психологів, причому ми обирали саме серед компаній із досвідом надання допомоги людям, які пережили травму», — сказала вона.

Крім того, раз на місяць проводилися вебінари з психологами. Однак фінансування проєкту завершилося.

«Наразі не маємо змоги підтримувати гарячу лінію. Але ми можемо інформувати журналістів про ті проєкти або асоціації психологів, які продовжують надавати індивідуальні консультації, зокрема й для журналістів», — пояснила вона.

Регулярні щомісячні зустрічі організовуються також на базі Вінницької обласної організації НСЖУ. Голова Вінницького осередку Марина Тепленко розповіла, що психологічна допомога журналістам надається завдяки підтримці ГО «Офіс дій» і Міжнародною асоціацією ментального здоров’я. Крім того, Вінницький осередок співпрацює з «Лікарями без кордонів».

«Ми проводимо чимало тренувань із тактичної медицини, тренувань із надзвичайниками, з поліціянтами щодо самооборони, і, зокрема, працюємо від усіх цих структур із психологами. Вони надають практичні навички», — розповіла вона.

Здебільшого заходи з психологами проводять у групах, але за потреби журналістам можуть надати індивідуальну зустріч. На групових заняттях можуть обговорювати, як позбутися злості, щоби не нашкодити своєму здоров’ю і тим, хто поруч, які ознаки має вигорання, як зберегти сімейні стосунки в умовах війни тощо.

«Ми долучаємо до цих тренінгів студентство з факультетів журналістики, адже там вчиться дуже багато молоді з інших областей, які стали вимушеними переселенцями», — сказала Марина Тепленко.

У наступному році заплановано ще п’ять щомісячних тренінгів. За словами Тепленко, анонси з’являються за тиждень до події на сторінках Вінницького осередку НСЖУ. Реєстрація на тренінги відбувається через гугл-форму.

«Тим, хто зареєструвався, у день проведення заходу я надсилаю деталі, де буде проходити цей тренінг. Так, щоби убезпечити людей», — пояснила Тепленко.

Щоб долучитися до заходів НСЖУ, варто звертатися до координаторів мережі Центрів журналістської солідарності, або за цими контактами:

Т. в. о. голови правління Вінницької обласної організації НСЖУ Марина Тепленко-Дідик: +380677624505

У Києві — відповідальна організаторка Портянко Лариса Володимирівна: lportyanko369@gmail.com, (044) 234-52-09.

2402 Foundation

Фундація 2402 проводить навчання з фізичної, ментальної та цифрової безпеки, використовуючи інноваційні технології, включаючи VR-симуляції та польові тренування. Особлива увага приділяється розвитку ментальної стійкості, зміні поведінкових патернів і зміцненню психологічного здоров’я.

Зокрема, передбачений окремий тренінг із першої психологічної допомоги (ППД) — це інтенсив, який поєднує теоретичні знання з практичним відпрацюванням для покращення здатності учасників долати психологічний тиск і вживати негайних заходів, коли людина переживає сильний стрес.

Програма містить основні принципи стійкості та подолання труднощів, дослідження біологічних, емоційних і поведінкових наслідків стресу й травми та тренінг із психологічної стійкості.

Співзасновниця Daily Humanity (2402 Foundation) Катерина Сергацкова підтвердила «Детектору медіа», що у 2026 році заплановано продовження програм із психологічної безпеки, але деталі будуть відомі згодом.

За анонсами можна стежити на сайті та у соцмережах фундації.

«Жінки в медіа»

ГО «Жінки в медіа» надає журналісткам інформаційну й адвокаційну підтримку, безплатні консультації від експертів із кібербезпеки, психологічної допомоги та юридичного захисту.

Голова організації Ліза Кузьменко розповіла «Детектору медіа» про карту онлайн-атак, на якій фіксуються випадки онлайн-насильства щодо журналісток. Завдяки інтерактивній карті можна відстежувати та аналізувати атаки, що допоможе розкрити масштаби проблеми та сприяти її подоланню.

До карти вносять випадки онлайн-агресії, які мають сексистський або мізогінний характер, містять сексуалізовані образи, погрози, мову ворожнечі, кібербулінг, гендерну дезінформацію тощо.

Журналістки, які зазнали онлайн-атак, можуть повідомити про це на сайті «Жінки в медіа», заповнивши коротку анкету, розроблену на основі рекомендацій ЮНЕСКО та «Настанов із моніторингу онлайн-насильства щодо журналісток» від ОБСЄ.

Також отримати відповідну допомогу можна за запитом на пошту ngo.womeninmedia@gmail.com.

Ця активність виконується за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів у межах проєкту «Посилення стійкості журналісток в Україні: протидія онлайн-насильству та гендерній дезінформації».