З 25 по 31 грудня 2026 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 13 дезінформаційних вкидів. Зокрема, російські пропагандисти поширювали фейки про нібито бізнес-активи Володимира Зеленського у фармацевтичній компанії, маніпулювали даними про «розкішне життя» в Києві під час війни, а також реанімували наративи про «чорну трансплантологію» та вигадували історії про втечі українських військових фахівців за кордоном.

Фейк, що Володимир Зеленський володіє акціями фармацевтичної компанії AstraZeneca

У мережі поширювали інформацію, що Володимир Зеленський нібито володіє 1% акцій фармацевтичної компанії AstraZeneca. Джерелом називали «розслідування» ресурсу Insider UK, який нібито встановив також зв’язок президента з дослідницьким центром компанії у Варшаві.

Ключ до спростування фейку був у перевірці джерела, де опублікували «інформацію». Сайт Insider UK, де опублікували «сенсацію» не медіа, а — підставним ресурсом, створеним спеціально для інформаційної атаки. Домен існував дуже недовго і був зареєстрований незадовго до появи «розслідування». Згодом сайт узагалі перестав працювати, що є типовою ознакою одноразових дезінформаційних майданчиків.

Крім того, жодних підтверджень викладених «фактів» не існує в авторитетних джерелах: ані у фінансовій звітності компанії, ані в офіційних реєстрах власності. Відсутні також будь-які згадки у міжнародних медіа. Усі публікації посилаються винятково на той самий фейковий сайт, створюючи замкнене коло «посилань».

Додатковим індикатором маніпуляції стало синхронне поширення цієї інформації російськими телеграм-каналами одразу після публікації. Така скоординованість свідчить про сплановану інформаційну операцію з дискредитації президента України.

Маніпуляція про «третє місце Києва за продажами Bentley»

Російські медіа написали, що Київ нібито посів третє місце в Європі за кількістю придбаних автомобілів Bentley, що мало б свідчити про «розкішне життя» українців під час війни.

Пропагандисти посилалися на слова регіонального менеджера Bentley, однак вирвали їх із контексту. Насправді йшлося не про обсяг продажів, а про нагородження дилерів за загальну ефективність роботи.

Приклад дезінформаційного повідомлення. Джерело: Factcheck.bg

Ця ефективність визначається за низкою критеріїв: якість обслуговування клієнтів, маркетинг, післяпродажний сервіс, розвиток бренду тощо. Кількість проданих автомобілів — лише один із багатьох показників і не є вирішальним.

Об’єктивні дані також спростовують фейк: за статистикою від українського Інституту дослідження автомобільного ринку, в Україні реєструють лише кілька десятків автомобілів Bentley на рік. Що ніяк не дозволяє Києву бути серед лідерів європейського ринку за продажем автомобілів цього бренду.

Таким чином пропагандисти підмінили поняття, перетворивши «ефективність дилера» на «обсяги продажу», щоб створити маніпулятивний інформаційний привід.

Фейк про «похвалу України за торгівлю органами»

У соцмережах поширювали нібито скриншот статті Army Times, де Україну «хвалять» за постачання органів і біоресурсів. Це супроводжувалося фотографією операції та логотипом українського телеканалу.

Зразки поширення дезінформації у фейсбуці, на які натрапили фактчекери MythDetector

Фактчекери не знайшли жодної подібної публікації ні на сайті Army Times, ні в його соцмережах. Пошук за ключовими словами також не дав результатів, що свідчить на користь того, що новина «вигадана».

Другим кроком стала перевірка зображення. З’ясувалося, що фото — це кадр із сюжету 2021 року про реальні трансплантації в українських лікарнях. Воно не має жодного стосунку до вигаданого матеріалу і було використане поза контекстом. Крім того, аналогічні повідомлення повторювали і у 2024 році. Це доводить, що фейк є повторним використанням старого пропагандистського матеріалу та доказом ліні російських фейкоробів.

Медичні аргументи також спростовують цю дезінформацію: трансплантація органів потребує складної інфраструктури, стерильних умов і точного підбору донорів, що робить «масову торгівлю органами» у воєнних умовах неможливою.

Фейкове відео про «втечу українського фахівця», який поїхав ділитися досвідом збиття іранських безпілотників

У мережі поширили відео з логотипом Al Jazeera, в якому стверджувалося, що український спеціаліст із боротьби з дронами нібито втік під час відрядження на Близький Схід.

Один із прикладів дезінформаційного повідомлення, який зафіксували StopFake

Спростування почалося з перевірки офіційних джерел. На сайті Al Jazeera та в її соціальних мережах відсутні будь-які згадки про подібний сюжет. Це означає, що відео не має відношення до редакції.

Подальший аналіз StopFake засвідчив, що ролик змонтований із фрагментів відео з відкритих джерел. Частина кадрів була опублікована раніше в інших медіа і не має зв’язку з описаною історією.

Також не вдалося підтвердити існування людини, яку називають у відео. Вона відсутня у відкритих базах, професійних профілях і новинах, що є ще однією ознакою вигадки.

Водночас офіційна інформація свідчить протилежне: українські фахівці дійсно працюють за кордоном у межах міжнародної співпраці. Проте повідомлень про втечі чи інциденти не було.