З 4 по 10 лютого 2026 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 14 дезінформаційних вкидів. Зокрема, російські пропагандисти поширювали фейки про нібито вбивство воєнкома, звʼязок Зеленського з Епштейном, «перепродаж» гуманітарних генераторів із Польщі та Грузії. Також спростували інформацію, що нібито вакцини спричиняють аутизм, старі наративи, що поширює Росія.

«Вбивство воєнкома»: залякування і дезінформацію поєднали в один вкид

У соціальних мережах і проросійських телеграм-каналах поширювалися повідомлення про нібито вбивство співробітника територіального центру комплектування.

Інформація про вбивство воєнкома не з’являлася в офіційних зведеннях поліції чи повідомленнях українських органів влади. Насправді зображення було опубліковане Харківською обласною прокуратурою ще 19 січня 2024 року — але в зовсім іншому контексті. У оригінальному повідомленні йшлося про конфлікт між двома цивільними, які вживали алкоголь.

Пропагандисти спеціально використовують соціально-чутливі теми, щоб викликати емоційну реакцію та підірвати довіру до держави й військових.

Дезінформація про зв’язок Зеленського з Епштейном. Який сенс поширювати цей фейк

Ще одним прикладом стала хвиля фейків про нібито зв’язок президента України Володимира Зеленського з Джеффрі Епштейном. У мережі поширювали колажі, вирвані з контексту фото та голослівні припущення, подані як «сенсаційні викриття». Нібито наявні у так званих «файлах Епштейна» згадки про «зв’язок» президента України Володимира Зеленського з торгівлею людьми.

Жодних фактів, які б підтверджували такі «зв’язки», не існує, однак сам фейк продовжує циркулювати в інформаційному просторі, виконуючи свою репутаційну функцію. В документах дійсно є згадки про Володимира Зеленського — щонайменше 24 рази. Проте це переважно заголовки новин і фрагменти статей, які надсилали електронною поштою співробітникам ФБР. За інформацією журналістів із видання Дзеркало тижня, ці матеріали, ймовірно, стосуються президентської кампанії Зеленського 2019 року.

Такий наратив є частиною глобальної інформаційної стратегії Кремля. Намагаючись дискредитувати публічних осіб, пропаганда розраховує не на докази, а на емоційний ефект, щоб посіяти сумніви, особливо серед західної аудиторії.

Фейк про перепродаж гуманітарних генераторів із Польщі та Грузії

Російські пропагандисти також поширювали інформацію про нібито масовий перепродаж гуманітарних генераторів, переданих Україні з Польщі та Грузії. У публікаціях стверджувалося, що обладнання з’явилося в оголошеннях на українських онлайн-платформах, а українська влада нібито наживається на допомозі партнерів.

Жодних доказів на підтвердження цих заяв не існує. Маніпуляцію підхопили й окремі польські політики — зокрема депутати Сейму від партії «Конфедерація» Бартоломей Пейо та Гжегож Браун, які використали ці скриншоти для критики допомоги Україні. Країни-донори офіційно не повідомляли про зловживання, а передача й розподіл гуманітарної допомоги відбуваються за участі міжнародних організацій і з застосуванням багаторівневих механізмів контролю. Фактчекери також не зафіксували жодних підтверджених випадків масового перепродажу гуманітарних генераторів.

Окремо російські медіа поширюють твердження про нібито перепродаж генераторів, переданих Україні як гуманітарна допомога з Грузії. Насправді йдеться про маніпуляцію — грузинська партія допомоги була невеликою за обсягом і розподілялася адресно через офіційні канали.

Поширення цих фейків має цілком прагматичну мету — підірвати довіру західних партнерів до України, сформувати уявлення про «неефективність» допомоги.

Мільйонні охоплення та як Росія використовує ШІ для масштабування фейків

Фактчекери StopFake також зафіксували активізацію російської дезінформації за межами України — зокрема в країнах Європи та Латинської Америки. Для цього використовуються соціальні мережі, відеоплатформи та псевдомедіа, замасковані під локальні новинні ресурси.

Усе частіше у створенні такого контенту застосовують інструменти штучного інтелекту. Вони дозволяють швидко генерувати відео, зображення та тексти різними мовами, адаптуючи старі кремлівські наративи під нові аудиторії. Такі матеріали можуть набирати мільйони переглядів, повторюючи знайомі тези про «втому Заходу», «корумповану Україну» чи «безперспективність підтримки Києва». Новизна цих кампаній полягає не у змісті повідомлень, а в масштабі та швидкості їх поширення. Саме це ускладнює протидію дезінформації та підвищує ризик того, що маніпулятивні наративи закріплюватимуться в інформаційному просторі різних країн.