«Детектор медіа» підбиває підсумки 2025 року. Про те, як змінилася російська пропагандистська риторика за цей рік, читайте в матеріалі «Америка більше не ворог: як пропаганда демонізує Європу замість США». У цьому тексті ми дослідили зміну риторики Дональда Трампа протягом року щодо війни Росії проти України. На черзі — огляд трендів російської пропаганди за рік.

У грудні 2025 року кількість спростувань дезінформації та публікацій з аналітикою пропаганди на сайті #DisinfoChronicle «Детектора медіа» переважила шість тисяч. «Детектор медіа» з 2022 року публікує ключові тренди російської пропаганди на основі проєкту «Хроніки дезінформації» та оглядів пропагандистських медіа. Запрошуємо за гіперпосиланнями ознайомитися з оглядами ключових трендів російської пропаганди за аналізами публікацій #DisinfoChronicle і соціальних мереж у 2022, 2023 і 2024 роках.

З року в рік залишається стабільним перелік головних тем дезінформації в Україні та щодо України закордоном. Сталість ключових цих тем проглядається й на національному, й на рівні окремих областей України, й у державах Європи. Пропагандисти брешуть про тих, кому українці довіряють найбільше чи на кого найбільше розраховують: військових, партнерів України, представників влади України. Для ілюстрації цього ми зібрали в одну таблицю всі заголовки з «Хронік дезінформації» від 1 січня до 15 грудня 2025 року. Розділили їх за темами, а потім узагальнили теми у кластери.

При сталості тем повідомлень подання інформації залежить від новин. Особливо яскраві інфоприводи пропагандисти можуть пережовувати по кілька тижнів і відновлювати за потреби. Експлуатація пропагандистами взаємосуперечних висловлювань президента США Дональда Трампа, який вступив на посаду у січні 2025 року є найпромовистішою.

Ключові теми матеріалів у «Хроніках дезінформації» «Детектора медіа» від 1 січня до 15 грудня 2025 року

Але і без Трампа у 2025 році пропагандистам вистачало б новин, на основі яких можна придумувати фейки, щоб повторювати «вічні» тези. Такими подіями є новини про вибори у держав-сусідів і партнерів України, економічні чи кримінальні новини. Візьмімо пограбування французького музею Лувр у жовтні 2025 року. Пропагандисти спочатку фейкували, нібито музей пограбували українські біженці. Потім — поширили обкладинку французького сатиричного журналу Charlie Hebdo, де хтось, хто нагадує президента України Володимира Зеленського, краде цінності з Лувру. А далі — акомпанували новинам про кримінальну справу проти колишнього бізнес-партнера Володимира Зеленського Тимура Міндіча й частини тоді представників уряду України фейком, що коштовності з Лувру знайшли у Міндіча під час обшуку.

Фейкова обкладинка Charlie Hebdo за мотивами пограбування Лувру

Про Charlie Hebdo — окрема розмова. 2025 рік став роком, коли ми опублікували рекордну кількість матеріалів про підробки обкладинок цього журналу. Таких матеріалів було 15. Загалом за час, відколи «Детектор медіа» веде «Хроніки дезінформації», ми зафіксували 40 підробок перших шпальт Charlie Hebdo.

Частково у такій кількості публікацій винні ми й інші колеги-фактчекери, які пішли шляхом найменшого опору в підготовці  спростування: побачили на пропагандистському ресурсі публікацію про нову обкладинку Charlie Hebdo, відкрили посилання з переліком найсвіжіших номерів журналу, бам — викриття готове. На підготовку такого спростування, швидше за все, йде менше часу ніж у пропагандистів, що мають створити з нуля ілюстрацію і поширити її на своїх ресурсах. Проте фактчекери не придумали ці фейки, які спростовували. А спростовували матеріали, які вкладаються у поширений у пропаганді прийом маніпуляцій обкладинками чи публікаціями у медіа.

Таке вони роблять не лише з міжнародними медіа.У листопаді та грудні пропагандисти загострили увагу на редагування кримінальних новин у регіональних медіа. І приписували до повідомлень про злочини, начебто їх здійснювали українські військові.

Автоматизація поширення дезінформації не є чимось дивним для російської пропаганди. Від 2023 року одним із джерел поширення російської картини світу є мережа сайтів «pravda». Вони працюють різними мовами, і залежно від держави поширюють або публікації російських пропагандистів, або пристосовані під культуру й місцеві потреби матеріали. У 2025 році NewsGuard зафіксували, що матеріали цієї дезінформаційної мережі стали впливати на інформацію, на якій тренують великі мовні моделі, на яких працюють найвідоміші ШІ-чатботи. Як наслідок заполонення інтернету такими публікаціями чатботи почали у відповідях видавати користувачам тези російської пропаганди. Цей процес називається «LLM grooming». З іншого боку, ШІ-чатботи є виразником середньостатистичної інформації, тому можуть подавати й відносно збалансовану інформацію навіть при формуванні до них упереджених запитів. Про що свідчить аналіз запитів до пʼяти найпоширеніших в Україні у березні 2025 року ШІ-чатботів.

ШІ-інструменти допомагають пропагандистам не лише з текстом, а і з фото й відео. Засоби генерування чи редагування фото й відео ввійшли до переліку постійних інструментів пропагандистів. У «Хроніках дезінформації» ми щонайменше раз на місяць публікували розвінчання таких матеріалів.

Використання таких інструментів різне. Серед найпомітніших варіантів використання інструментів генеративного штучного інтелекту, які працюють із зображеннями — фабрикування російських перемог. Наприклад, після спецоперації «Павутина» Служби безпеки України проти літаків російської стратегічної авіації пропагандисти згенерували зображення успішної атаки української авіабази.

Інше та, судячи з публікацій «Хронік дезінформації» у 2025 році, частіше застосування інструментів генеративного штучного інтелекту, які працюють із зображеннями — створення зображень і відео українців, які виглядають, кажуть, чи роблять, що хочуть пропагандисти: протестують проти влади чи повторюють як «люди з народу» тези російської пропаганди. Тобто ШІ-інструменти допомагають творити таких «українців», які відповідають образу, що формує російська пропаганда. При цьому частково зникає потреба в акторах, які на камеру розкажуть про «нацистів» і «розпʼятого хлопчика».

Попри технологічні зміни, головними способами маніпуляцій у 2025 році залишаються вигадування, перекручування і виривання з контексту інформації. А це означає, що ШІ не зможе повністю замінити потребу в медіаграмотності й у роботі фактчекерів. Матеріали фактчекерів залишилися частиною потреби медіа, що ілюструє стала увага журналістів до таких матеріалів після того, як у частини українських фактчекерських організацій виникли проблеми з фінансуванням через зникнення протягом 2025 року американського донора USAID.