ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом минулого тижня 29 листопада – 05 грудня 2005 р. Індекс настроїв соцмереж залишається низьким, на рівні 23 пунктів (був мінус 24). А саме: хороші новини – 24%, погані – 47%, неоднозначні – 29%.

Зросла увага до переговорного треку на тлі візиту С. Віткоффа до Москви, росіянам пригадують злочини та недотримання домовленостей. Гнів викликає риторика В. Путіна на зустрічі з американцями. День Волонтера дещо додає в баланс позитиву. Критика влади – на тлі обговорення бюджету-2026 і невдоволення переговорними ініціативами без урахування позиції України.

Хороші новини – День Волонтера, День ракетних військ та артилерії, плани США щодо постачання зброї, скид росіянами бомби на підстанцію в Білгороді, удари по тилу ворога (як-от Рязанський НПЗ, ТЕЦ в Орлі, МіГ-29 в Криму, «Невинномысский Азот», НПЗ, танкери, полк «Ахмат» у Чечні), допомога війську, допомога від країн Європи (Італія, Ірландія, Нідерланди, Словенія), культура/спорт/життя під час війни, удар по Криму, біженці подякували Дж. Байдену за допомогу Україні, М. Рубіо підтримав суверенітету.

Погані – обстріли міст, ураження енергосистеми, блекаути, критика влади (держбюджет-2026, корупція), сварки довкола ТЦК.

Неоднозначні – українська делегація вилетіла до США, відставка А. Єрмака, що проситься до війська, В. Зеленський анонсує зустріч з Е. Макроном, ситуація з Держбюджетом, візійна колонка В. Залужного.

Ураження танкерів тіньового флоту викликало сплеск радості в чоловіків. Українські соцмережі, спершу новинні канали, а потім перш за все чоловіки, дуже захоплені обговоренням ураження російських танкерів тіньового флоту українськими дронами. Люди поширювали ці повідомлення навіть попри втому і сум через велику нічну атаку, що сталася тоді ж. Російські групи й новинні канали дуже обурені: «Україна взяла на себе відповідальність» за підрив танкерів, формулювання схиляло читача до думки, що Україна – терористична держава, а кораблі були не військовими, а «гражданскімі». Зрештою пішли погрози позбавити Україну виходу до Чорного моря.

День волонтера – гордість, вдячність, благодійність і нагороди до свята. З ранку і до вечора публікуються пости, відео і фото з привітаннями до Дня волонтера, привітань більше від звичайних людей, і в них звучить частіше гордість, хоча є і привітання від сторінок і організацій – в таких переважає вдячність. Є благодійні заходи до Дня волонтера, а під вечір додаються і нагородження від офіційних структур. Під вечір 5 листопада почалися привітання до Дня ЗСУ.

Масована атака на Київ, локальні удари по Вишгороду та Дніпру – ключові приводи для суму. Традиційно після атаки і при обговоренні наслідків помітно зростає втома від війни. На відміну від попередніх подібних атак, де було багато суму і мало гніву, цього разу гніву дуже багато, хоча є і сум в обговоренні постраждалих людей і зруйнованих будинків. Вірусним стає відео з шахедом, що залітає у вікно, – на цьому тлі помітні риторичні запитання до світової спільноти та до Росії: мовляв, ось що відбувається під час російських розмов про мирні домовленості. До риторики долучаються світові політики та російські опозиціонери. Вже менш ніж за добу, ввечері, чималу локальну увагу привернув удар по Вишгороду, де падіння шахеда призвело до займання багатоповерхівки. Помітна увага до особистих історій («Мені 24, кажуть, це найкращі роки життя. У мене немає цих років») та некрологів (загинув працівник компанії Fire Point). Далі починають поширювати з гнівом повідомлення про атаку на Дніпро, пізніше додається сум через загиблих і постраждалих. Знову дуже зросла ненависть до росіян.

Обговорення Єрмака – соцмережі дуже строкаті, свою думку висловлювали всі: як про відставку, так і про ймовірних наступників. Відставку А. Єрмака обговорювали дуже різні експерти й політики, наводячи різні версії, чому він таки пішов у відставку: була критика Зеленського й водночас його підтримка, інфополе та соцмережі були дуже хаотичні. Згадували всіх, хто був у команді Зеленського, й пішов. Також дуже багато версій того, хто буде наступником Єрмака на посаді, з аргументами щодо кожної з них. Заява Єрмака про те, що він іде на фронт, викликала неоднозначні емоції – від нейтральних до критики, що він хоче «заховатись», і до сміху. Висували версії щодо його подальшої служби. «Спротив» і М. Барабаш закликали «іти на Майдан» і вимагати вироків корупціонерам, вони теж згадували Єрмака. Російська ж спільнота шукала в цій події купу сенсів, діапазон згадок А. Єрмака – від «цапа-відбувайла» за інших, більш вагомих корупціонерів, до сірого кардинала, який єдиний не давав Україні закінчити війну та погодитися на російські умови. Залишаються ідеї, що відставка Єрмака – це помста Трампа за те, що Україна не прийняла мирний договір, та прогнози, що тепер мирні переговори підуть швидше.

Переговори у США: переважало нейтральне спостереження. Зустріч у Маямі, за винятком оптимістичного спічу М. Рубіо про мету захисту українського суверенітету задля стійкості, супроводжувалася нейтральним стеженням у новинних пабліках і поширенням час від часу критичних заяв експертів – з наголосом, що РФ піде на поступки лише тоді, коли закінчаться її ресурси (цитували, зокрема, В. Огризка). Помітний інсайд WSJ з чутками про обговорення графіку проведення виборів в Україні та територіальних обмінів; водночас цитували й CNN щодо обговорення «чутливих питань».

Візійна колонка В. Залужного: окремі користувачі вбачають у ній привід для критики влади, новинарі цитують аналіз і прогнози щодо перебігу війни. Для пересічних користувачів (трохи більше чоловіків, ніж жінок) публікація В. Залужного синхронно для британського The Telegraph і українського Liga.net частково виступила приводом покритикувати владу щодо проблем зі стратегічним баченням війни та комунікації її для населення. Дехто вбачає початок передвиборчої кампанії екс-генерала (хоч він прямо про це не заявляв) і бажає йому успіхів. Інший вектор уваги, підтримуваний здебільшого новинними спільнотами, – міркування про перспективи перебігу війни, її можливу паузу, що буде використана для підготовки до нової ескалації. Помітні застереження щодо швидкого миру й водночас надії на політичні зміни в країні, для яких стале перемир’я може відкрити вікно можливостей, на думку ексголовкома.

Переговори Віткоффа з Путіним навіть без конкретики викликають обурення. Попри відсутність надій на результативність переговорів з Путіним, обговорення цих перемовин і їхніх розмитих результатів у соцмережах дуже активне: поширювали багато різноманітної аналітики, заяви з цього приводу американських спікерів, а також заяви В. Зеленського. Відсутність інформації про деталі зустрічі тлумачать як відсутність результатів. Також поширювали меседжі В. Путіна після зустрічі з погрозами НАТО (і коментарі представників Європи щодо реальності цих погроз), плани Ю. Ушакова будувати тунель та загалом масштабно співпрацювати з США. Реакція на заяви Д. Трампа щодо зустрічі в підсумку є дуже неоднозначною: він від імені переговірників заявляв, що нібито Путін готовий до закінчення війни, але це супроводжується емоційним негативом на адресу самого Трампа. На контрасті з цими заявами наводили повідомлення про нещодавні терористичні атаки РФ (як-от вбивство 6-річної дівчинки в Херсоні).

Критика влади: в фокусі уваги бюджет, зарплати депутатів та військових. У критиці кошторису країни на 2026 рік активно брали участь сторінки «Європейської солідарності», називаючи його «мінДіч-бюджетом» (П. Порошенко) і звітуючи про блокування трибуни ВР під гаслами «відновлення суб'єктності», але було й чимало негативу з боку інших користувачів. Провладні нардепи наразилися на критику через заяви щодо зарплат та бюджету (Р. Підласа – про можливість підвищення виплат військовим лише в разі закриття дефіциту бюджету; А. Бурміч – про те, що «нардеп не має бути бідним»).

Вбивство військового ТЦК у Львові загострює дискусію щодо реформи мобілізації. Новина про вбивство ножем Ю. Бондаренка під час перевірки документів викликала точковий резонанс і обурення нападником (хоча й недостатнє – М. Безугла). Згадують біографію військового, зокрема його службу в АТО, повернення на фронт у 2022 році. Були гнівні дискусії (сварки) щодо поділу суспільства на ухилянтів і тих, хто працює на перемогу. Паралельно – сильний гнів і на самі ТЦК, передусім через мобілізацію відверто непридатних задля формального виконання планів: цей трек закидів синхронно фігурував у цитованих заявах А. Михайлової та О. Решетилової.

Скороход і 93 омбр – основна критика зрадників серед українців. Помітне поширення посту І. Спринського, керівника благодійного фонду, з закидами щодо корупційного командування 93 бригади, що тримає зеків у підвалах і отримує їхню зарплату. Також як зрадницю критикують депутатку Г. Скороход, обвинувачену в корупції.

Емоції українців

Гнів присутній в 34,1% постів на теми навколо війни – на росіян за викрадення дітей та перевезення до КНДР, на Росію за наміри знищити Україну (В. Залужний та ін.), удари по містах, по енергетиці, за знущання з полонених; на США за слабку підтримку, за участь С. Віткоффа у переговорах; у критиці влади («справа Міндіча», обіцянки щодо «Фламінго», А. Єрмак тікає на фронт, помітна тема санкцій проти П. Порошенка, посилюється тема ТЦК).

Тривога – 18,6% – ворожий наступ на Гуляйполе та Оріхів, «майже оточення» у Мирнограді, війна буде довгою (В. Портніков); США можуть зрадити Україну та Європу, ворог контролює 95% Покровська (DW); світ підтримує недостатньо (Г. Каспаров).

Сум – 15,9% – некрологи, цивільні жертви, тварини, що втратили дім.

Радість – 10,7% – удари по ворожих тилах (Чечня, нафтобаза в Орловській обл., вибухи в Туапсе та поблизу Краснодара, Крим), відсіч окупанту в Куп’янську, допомога від низки країн (Італія, Німеччина, Ірландія).

Гордість – 9,7% – за історії з фронту, за енергетиків, які рятують систему, за загиблих у петиціях. Особливо багато гордості – за волонтерів.

Надія – 5,1% – на 20-й пакет санкцій ЄС (Й. Вадефуль), на підтримку НАТО (М. Рютте); у молитвах, тримається надія на занепад російської економіки, є надія в життєвих постах, та на світову підтримку.

Вдячність – 3,2% – привітання волонтерів з емоцією вдячності, на відміну від гордості, переважають у дописах від організацій, але не державних.

Втома – 1,6% – зростає при обговоренні атаки на Дніпро, багато втоми в життєвих постах, втомлені листи і вірші до до Миколая.

Сміх – 1,2% – найбільше з тези Путіна про «хірургічні дії» в Україні, тривають жарти над провалом запуску російської ракети.

Для довідки Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»