«Росіяни зможуть розплачуватися картками VISA?» Огляд російської дезінформації за 30 вересня — 6 жовтня 2024 року
«Росіяни зможуть розплачуватися картками VISA?» Огляд російської дезінформації за 30 вересня — 6 жовтня 2024 року
З 24 лютого 2022 року «Детектор медіа» моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа та щоденно документує хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України. Також ми робимо огляд фейків за тиждень ― читайте останній за 23—29 вересня. Підсумковий текст про дезінформацію та її основні тенденції у 2023 році читайте тут.
З 30 вересня по 6 жовтня 2024 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 28 дезінформаційних вкидів. Протягом минулого тижня пропагандисти стверджували, що питної води в Києві вже «не буде» й переконували, нібито держборг України скоро «перевищить» 1000% від ВВП держави.
«Україна потонула в боргах»
У російському сегменті соціальних мереж писали, що до кінця наступного року державний борг України сягне понад 1000% від ВВП.
«Нормально поскакали на Майдані», — кепкують пропагандисти.
Але насамперед пропагандисти перекрутили інформацію про зовнішній борг країни. Загалом такий борг є показником фінансової стійкості країни та має вплив на економічний розвиток. Він є в будь-якої країни та може бути як джерелом фінансування для розвитку економіки, так і фактором, що обмежує економічне зростання.
До прикладу, такий високий показник — не рідкість навіть у країн із розвиненою економікою, які не перебувають у стані війни. Так, держборг Франції, Бельгії та Великої Британії становить по 112%, 105% та 104% від ВВП відповідно, а в Японії цей відсоток узагалі сягає 254 (інформація станом на 2022 рік).
Фото — StopFake
Тож пропагандисти завищили цифру держборгу вдесятеро, а ще повністю проігнорували контекст оригінальної новини. Оскільки в оголошенні Міністерства фінансів ішлося про скорочення зовнішнього боргу зі 100,5% до 97% ВВП у 2025 році, тобто про позитивну динаміку цього показника. У сумі обсяг зовнішнього та внутрішнього держборгу складе 8,2 трлн грн. Але це загальноекономічний фактор, який супроводжує економіку багатьох країн, — і буквально чогось «катастрофічного» в цьому нема.
«Медіа України проти Ілона Маска»
У мережі поширювали також нібито відео від платформи United24, у якому стверджують, буцімто операція ЗСУ в Курській області провалилася через американського винахідника Ілона Маска.
У відео заступник Головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського полковник Вадим Сухаревський нібито звинуватив Ілона Маска у створенні «пастки» в Курській області. Мовляв, через 24 години після початку операції в Курській області супутникова мережа Starlink перестала працювати.
Скриншот — VoxCheck
Проте United24 не публікувала схожих відео на своїх офіційних ресурсах. А зворотний пошук фото в гуглі продемонстрував, що для фейку пропагандисти використали окремі фото та відео з відкритих джерел. Так, фото з військовим, який налаштовує антену Starlink, взяли з офіційної сторінки командування Сил підтримки Збройних сил України. Його опублікували у 2022 році.
Хоча Вадим Сухаревський не винуватив американського мільярдера в так званому провалі операції, однак випадки, коли Ілон Маск змушує своїх інженерів вимикати Starlink, усе ж таки бувають.
Нагадаємо, що українські війська прорвали російський кордон на Сумщині 6 серпня. 12 серпня президент Зеленський уперше прямо написав, що Україна проводить операцію в Курській області Росії. 12 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна контролює майже 1000 км² Курщини.
- Читайте також: США начебто причетні до операції в Курській області.
«Без питної води»
У російському сегменті соціальних мереж стверджували, що на Київ насувається екологічна катастрофа. У дописах стверджують, що забруднення, яке почалося з річки Сейм на Сумщині, дійшло Десною до Київської області.
«Зробить Київ із цим щось? Подивимося. Поки що жодних зрушень немає — лише констатація», — пишуть пропагандисти.
Однак забруднення Сейму й Десни не вплинуло на стан води в річці Дніпро, загрози для Києва та південніших областей немає.
Скриншот — VoxCheck
Ще 14 серпня 2024 року справді зафіксували забруднення річки Сейм, що протікає на Сумщині та Чернігівщині з Курської області Росії. За офіційною версією, нечистоти в Сейм потрапили з цукрового заводу в селищі Тьоткіно Курської області — близько 6 тис. тонн продуктів перероблення цукру.
Так, на річках Сейм та Десна на Чернігівщині, Сумщині та Київщині наразі заборонено купатися, ловити рибу та використовувати цю воду в господарстві. Утім, екологічної катастрофи в Києві, яку передрікали російські телеграм-канали, не сталося. Ба більше, за інформацією «Київводоканалу», очисні споруди впораються із забрудненням, якщо воно дійде до точок водозабору Києва.
У Києві про якість питної води щодня інформує Київський міський центр контролю та профілактики хвороб. Він не виявляв перевищень показників шкідливих речовин. Станом на вересень 2024 року показники перебували в межах норми. Загроз для водозабору на Чернігівщині та Сумщині також немає, адже воду отримують не з річки, а з артезіанських свердловин.
«VISA в Росії»
Проросійські джерела поширювали «новину», що одна з найбільших світових платіжних систем Visa повертається на російський ринок. Як «доказ» цього пропагандисти наводили інформацію, що компанія Visa подала в «Роспатент» (в Україні — «Укрпатент», це організація, яка займається реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності) запит на оновлення своїх товарних знаків для банківських послуг і криптовалюти в Росії.
Утім, Visa не повертається на російський ринок. Таке рішення компанія навіть не оголошувала на жодній зі своїх офіційних сторінок. Та й наразі повернутися в Росію платіжна система не має юридичної можливості через дію американських санкцій. Урядові санкції вимагають від Visa призупинити доступ до своєї мережі для цілої низки російських фінансових компаній, включно з центральним банком країни та другою за величиною фінансовою інституцією країни — банком ВТБ.
Фото — StopFake
Тобто повернення на російських ринок було би прямим порушенням санкцій США. А оновлення торгових марок, яке Visa справді здійснила в Росії, — це стандартна практика, щоби зберегти за компанією право на використання певних технологій і власного бренду й логотипу в країні. До прикладу, в такий спосіб компанія уникає відтворення чи наслідування бренду з боку Росії.
Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач